Цікавим питання, яким не часто задаються в Україні, є те, чому в Інтернеті та українському сегменті соцмереж так мало мобілізаційних скандалів з Ерефії? Чому там ніхто не знімає на камеру неправомірних дій російських воєнкомів, а екзальтовані жіночки не нападають на автомобілі з військовими?
Чи віримо ми, що в Ерефії цих правопорушень немає, бо Росія правова держава і не здійснює брутальної, насильницької мобілізації? Для нас цілком очевидно, що там мобілізація здійснюється в найгірших традиціях хамства і громадянського безправ’я. Ерефія не переймається порушенням конституційних прав громадян і може без будь-якої видимості дотримання законодавства хапати людей на вулицях і гнати у м’ясні штурми.
А всі хто в Ерефії знімав чи публікував відео або дані відеокамер на яких були брутальні дії російських воєнкомів – десь зникли. І жодні відеозаписи російських мобілізаційних скандалів не потрапляють в Інтернет, або ж швидко звідти видаляються. Чомусь в китайському Tik-Тok та в російському Telegram дискредитаційні відео російських воєнкомів не затримуються.
Натомість в Україні масово поширюють зняті часто невідомо де відео конфліктних ситуацій з представниками ТЦК, часто нарізані таким чином, що не видно початку конфлікту, а насправді – як військових провокували чи навіть били. В той час, як у Росії кидають за грати за зрив мобілізації чи критику агресивної війни, українська демократія, особливо напередодні євроінтеграційних угод, мусить діяти в рамках європейського законодавства щодо провокаторів, котрі зривають мобілізацію на догоду ворогу.
В нашій країні є значні проблеми, не в останню чергу через вибір самих громадян на виборчих дільницях, але чому українці так часто бачать “плями” лише на білих фігурах цього геополітичного протистояння, але не бачать чорних фігур?
Коли нам наступного разу в соцмережах підсовуватимуть черговий ролик з “мобілізаційними скандалами” варто задуматися: чому нам його показують, який меседж хочуть нам донести, чому дискредитують українців і чим кращі ті, хто його поширює? Адже якщо говорити про недоліки мобілізації в Україні та Росії, то російська пропаганда та їхні корисні ідіоти в Україні тут нагадують лицеміра з біблійної притчі, який у чужому оці пилинку бачить, а у власному – колоди не помічає.