Після розпаду радянського союзу Україні дісталося дуже потужне угруповання сил ППО, подібного до якого не було в жодній із союзних республік. Великий арсенал наземних протиповітряних засобів і винищувачів мала тільки росія. Крім численних ЗРК та РЛС, Україні відійшло майно трьох повітряних армій (1100 бойових літаків).
Загалом Україна після поділу радянського майна отримала понад 2800 літальних апаратів різного призначення . З винищувачів найбільшу цінність становили 40 Су-27 та 220 МіГ-29. 1992 року Україна мала четвертий за чисельністю у світі парк бойових літаків, поступаючись за цим показником лише США, росії та КНР.
Починали свій шлях Збройні сили України з 24 серпня 1991 року, коли Верховна рада перепідпорядкувала всі військові формування, дислоковані на території колишньої УРСР. Цим самим рішенням парламент створив Міністерство оборони, яке вже у свою чергу розпочало формування ЗСУ.
Україна взяла на себе відповідні зобов’язання, підписавши Договір про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Цей документ встановив обмеження для країн-підписантів щодо кількості військової техніки та озброєння.
Метою було заявлено “запобігти будь-яким військовим конфліктам у Європі”. На практиці дотримання умов Договору мало б суттєво обмежити наступальні можливості європейських армій.
Цей договір було підписано 16 країнами НАТО, країнами Варшавського Договору та срср ще у листопаді 1990 року, тобто до розвалу союзу. Вже після цього росія, Україна та інші пострадянські держави розподілили між собою квоти на максимально допустиму кількість одиниць військової техніки.
Наприклад, у “Київському військовому окрузі”, згідно з ДЗЗСЄ, мало розміщуватися не більше 2 200 танків і 1 500 артилерійських систем.
Станом на початок 1992 року українське небо захищали два корпуси (49-й та 60-й) 8-ї окремої армії ППО. Крім того, на території України знаходився 28-й корпус ППО 2-ї окремої армії ППО. До складу 8-ї армії ППО входили: 10 винищувальних та 1 змішаний авіаполк, 7 зенітно-ракетних бригад та полків, 3 радіотехнічні бригади та полк. На озброєнні винищувальних авіаполків були перехоплювачі: Су-15ТМ, МіГ-25ПД/ПДС, МіГ-23МЛ/МЛД. На момент підписання Біловезьких угод кілька авіаполків, що базувалися на українських аеродромах, перебували в процесі переозброєння на нову техніку.
Більшість радянської авіаційної спадщини для незалежної України виявилася зайвою. Насамперед з експлуатації було виведено винищувачів, побудованих у період з 1971 по 1985 рік. До 1997 року всі перехоплювачі: МіГ-25ПД/ПДС, МіГ-23МЛ/МЛД та Су-15ТМ списали або передали на зберігання.
Значну частину сучасних на той момент МіГ-29 виставили на продаж. З моменту здобуття незалежності Україна експортувала близько 240 літаків та гелікоптерів військового призначення. З них понад 95% – це машини, що дісталися при розподілі радянських ВПС та ППО.
Правоохоронці вважають, що українську армію свідомо доводили до розкладання. У червні 2020 року колишньому начальнику Генштабу ЗСУ Володимиру Замані повідомили про підозру у держзраді.
Держбюро розслідувань вважає, що він спільно з екс-міністрами оборони Павлом Лебедєвим та Дмитром Саламатіним та під керівництвом колишнього глави держави Віктора Януковича свідомо скорочував чисельність армії та знижував її боєздатність.