Українська розвідка діє за американськими стандартами: щоб захистити цінного свідка чи особу, іноді потрібно інсценувати вбивство. Але, звісно, це лише версія. Хоча реакція частини російських пропагандистів саме її і дотримується.
Чому ми про це пишемо? Бо ворог має почати сумніватися. А українське суспільство – відкинути думки про те, що українська розвідка може не захистити того, кому обіцяла захист. І, зрештою, потенційні послідовники Максима Кузьміна не мають сумніватися в надійності українського захисту.
Отже, 19 січня в медіа з’явилась інформація про страту на території Іспанії, в муніципалітеті Ла-Віла-Джойоза, російського пілота Максима Кузьмінова, який у серпні 2023 року переправив на територію України російський бойовий гелікоптер Мі-8.
Це була відома спецоперація української розвідки «Синиця» – перший випадок свідомої здачі воєнної техніки Україні стороною противника. За це російський пілот отримав грошову винагороду у розмірі 500 тис. доларів. Його рідні завчасно були перевезені з рф в Україну.
При цьому щодо власне убивства Кузьмінова – наразі вже є офіційна позиція ГУР МО. В структурі підтверджують смерть російського пілота. Про це в коментарі «Суспільному» заявив представник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
Найбільш безпечним для Кузьмінова варіантом було залишатись з родиною в Україні, де ГУР міг гарантувати йому безпеку.
Однак той обрав переїзд до однієї з європейських держав. Про це пілот вкрай необачно навіть заявляв публічно. Імовірно, він втілив цей задум, переїхавши до Іспанії.
Жодна розвідка світу не здатна гарантувати безпеку людині, навіть своєму підопічному, на теріторії іншої суверенної держави. Там є свої спецслужби і діють свої закони.
Іспанія – європейська «мекка» для російських мігрантів. Провінція Аліканте, в межах якої відбулось вбивство Кузьмінова, одна з найбільш заселених росіянами. Вірогідність бути поміченим і впізнаним – надзвичайно висока.
Злити місце перебування «перебіжчика» російським спецслужбам за таких умов міг будь-хто з випадкових перехожих. Вже не кажучи про те, що російські агенти в Європі також є. І це зона відповідальності європейських безпекових структур також, яку вони чомусь системно ігнорують.
Нагадаємо, що і сумнозвісний шарій живе саме в Іспанії.
Кузьмінов на власний страх і ризик обрав Іспанію. Можливо, не усвідомлюючи до кінця серйозність ситуації.
Але в цій ситуації є дещо таке, що змушує сумніватись в офіційній позиції ГУР МО України. Це – занадто швидка публічна реакція.
Виглядає не логічно. Наче ми самі даємо пас російській пропаганді.
Аналізуємо, як розвивалися події.
Перша інформаційна хвиля щодо ліквідації Кузьмінова в Іспанії прокотилась близько 17:30 російськими медіа з посиланням на статтю в італійськомовному виданні Il-Corrispondente. Стаття з красномовним заголовком «Зрадники довго не живуть». В статті також зустрічаються вислови на зразок «пілот поплатився за свою жадібність». Очевидно, що жодне хоч трохи об’єктивне ЗМІ так не напише.
Il-Corrispondente, в свою чергу, посилалось на коротеньку новину в іспанському ЗМІ ABC, де констатують лише факт розстрілу якогось чоловіка. Жодних деталей. Жодних оцінок.
російська пропаганда з радістю схопила такий подарунок від Il-Corrispondente, і вже за годину ця новина була на всіх російських майданчиках. Далі на неї звернули увагу українські медійники. За півтори години – ГУР реагує, по суті визнаючи свій промах. Так не буває.
Схоже на чітко сплановану інформаційну операцію. При чому: нашої розвідки.
В Сполучених Штатах діє так звана програма «захисту свідків», в межах якої, щоб захисту людину, американські спецслужби часто вдаються до інсценуації вбивства.
Такий прийом також застосовують, коли «діють на випередження»: вже знаючи про заплановану ліквідацію.
В Україні вже були випадки, коли для упередження реального вбивства спецслужби проводили інсценуацію. Може трапитись так, що ми зараз спостерігаємо схожу ситуацію.
Не показати Максима Кузьмінова, не розповісти про спецоперацію в ГУР МО не могли – це потужний елемент пропаганди, спрямований на ворога.
Однак, засвітивши Кузьмінова, з цим потрібно було щось робити: світ не такий великий, як нам здається. ГУР знайшов вихід.
Зрештою, і російська пропаганда вже почала сумніватися у власних версіях про “покарання зрадника”.
