Від початку повномасштабного вторгнення Кремль марно намагався підірвати єдність Української держави провокуючи регіональний сепаратизм, мовну та релігійну карти й навіть класовий поділ. Зараз російські спецслужби намагаються використати звільнення генерала Залужного для поглиблення суспільного розколу, а відставку українського ексголовнокомандувача проросійські тролі та емоційно заряджені українці почали роздувати до масштабів “зради”, після якої вже “пора йти на Київ”. І навіть призначення Валерія Залужного послом у Великобританії не зняло суспільної напруги, а сприймається як заслання небезпечного опонента Зеленського (попри несподівану взаємну згоду такого призначення).
З поміж кремлівських стратегій провокування розколу серед українців, однією з наймасовіших, як не дивно, виявилася ставка на класовий розкол – тиражування історій про те, що мобілізують лише бідних, а багаті “всі відкупилися”. При тому, що насправді в ЗСУ достатньо і представників політичних еліт, і бізнесменів, і членів їхніх родин, але цього масово не поширюють боти у соцмережах.
Одна з останніх російських проплачених реклам у фейсбуці зображає схему “свої та чужі”, у якій Залужного начебто підтримують відомі патріотичні політики та проукраїнські західні лідери, а Зеленського – Безугла та дискредитовані “слуги народу”. Паралельно поширився фейк, що Залужний начебто вступив у партію “Європейська солідарність”, а кремлівські боти навіть оприлюднили його “партійний квиток”. Безперечно, Валерій Залужний не має стосунку до цієї кампанії, але Москва не запитує нічиєї згоди, щоб посіяти ворожнечу між українцями. На тлі проблем ЗСУ Кремль намагається максимально поширювати “кейс Залужного” для розпалювання конфліктів між владою й опозицією, а також (особливо) — в українській армії.
Кремль користується важким становищем України, яка переживає спад підтримки з Вашингтона, і закидає в інформаційний простір тези, що всі наші труднощі начебто через те, що “некомпетентна влада звільнила професійного бойового генерала через заздрість до його успіхів”. Суспільство не знає, чи є тут зерно правди, а деякі коментарі західних журналістів про честолюбність президента доповнюють такий інформаційний вкид. За цих умов Сирському буде важче ухвалювати рішення, адже недоброзичливці та російські ботоферми одразу тавруватимуть їх як “підготовку до зради”. Такими тезами нам намагаються нав’язати думку про те, що перемозі й незалежності України “загрожує” президент і головнокомандувач, тож “їх треба зупинити, поки не стало пізно”.
На найбільш неосвічених виборців розрахованаабсурдна дезінформаційна теза про те, що начебто “єврей Зеленський і «росіянин» Сирський” планують могилізацію українців, а єдиного українця Залужного, який стояв їм на шляху, звільнили й заслали якомога далі. А за всім цим стоїть Захід, який штовхає нас до продовження війни до останнього українця замість миру з Росією (тобто миру шляхом капітуляції!). Й Америка спеціально нам не допомагає, щоб винищити український народ у м’ясних штурмах і захопити нашу найродючішу у світі землю. І нащо тоді простому українцеві мобілізовуватися, якщо його загибель стане частиною “зловісного плану” західних ляльководів?” Українського обивателя, заляканого мобілізаційними скандалами вперемішку з фейками, штовхають до думки, що краще або саботувати повістки, або йти на Київ, щоб скинути Зеленського і “врятувати Україну”. У середовищі вітчизняних конспірологів уже домінує саме така картина дійсності, де нашим ворогом зображається Захід, а не Росія.
Стовідсотковий збіг такої ахінеї з російськими пропагандистськими тезами, які давно закликають солдатів ЗСУ допомогти Кремлю повалити чинний уряд і захопити Київ, замовчується. Як і катастрофічні наслідки такого сценарію для українських пішаків, яких Москва за допомогою методів прихованого впливу хоче використати замість російських “чмобіків”, змусивши українців воювати з українцями. Адже сім’ям загиблих росіян треба давати “Ладу Калину”, бурятам — мішок цукру, а от українцям, які робитимуть замість росіян їхню брудну роботу, нічого нетреба платити. Можна хіба запастися попкорном і горілкою, щоб спостерігати, як українці вбиватимуть одне одного у внутрішньому протистоянні.
На жаль, влада, транслюючи в “Єдиних новинах” переможні удари безпілотників по території РФ, приділяє недостатньо уваги аргументованому спростуванню небезпечних пропагандистських тез, які набувають все більшого поширення. Корупційні скандали, що їх часто викривають саме державні правоохоронні органи, і нерозв’язана проблема з непрозорими аспектами мобілізації лише підживлюють конспірологічні версії пригнічених громадян.
В українській історії вистачало героїв, але бракувало державотворців. Українці перемогли московитів під Конотопом, але потім не змоги зберегти єдності та уникнути антигетьманських повстань, піднятих народними героями. Ми перемогли в багатьох боях у 1919 році, але втратили державність через брак союзників і національної єдності. Сьогодні Москва знову робить ставку на “українських підрядників” у захопленні України і не цурається вдарити по єдності українців навіть з “патріотичного боку”.
Автор: Валерій Майданюк