fbpx

Коли повернуться мільйони українців з-за кордону?

5 Min Read 649 Views

Російська агресія проти України спричинила найбільшу з часів Другої світової війни хвилю біженців у Європі, а демографічні втрати України є однією з головних цілей російської агресії.

Вбивча статистика

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців від початку війни за кордон виїхали понад 6,2 млн українців. Хоча суперечки щодо точних масштабів міграції тривають, і дехто називає цифру 8 млн мігрантів, дані ООН вважаються найбільш повними, адже вони ґрунтуються на доступі до інформації з багатьох країн. Проте будь-яка з цих цифр є великою проблемою для України.

Понад третина із усіх українських біженців за кордоном – неповнолітні. При цьому відсоток дітей серед українських біженців за кордоном є вищим, ніж серед внутрішніх переселенців в самій Україні. Натомість серед ВПО значно більше людей похилого віку. Це означає більше трудової сили для закордону та більше бюджетних витрат для України.

Українські мігранти активно адаптуються за кордоном, насамперед у Європі: працевлаштовуються, беруться за будь-яку роботу, віддають дітей в школи. Українці починають вибудовувати нові соціальні зв’язки, формувати кар’єрні перспективи, вивчають мову, заводять друзів. Починають формуватися інші перспективи, не пов’язані з Україною. Для багатьох мігрантів Україна, з частими повітряними тривогами, обстрілами, відключеннями електроенергії, мобілізацією та загрозою повторного російського вторгнення з півночі, стала складною країною для повернення і чимало наших співвітчизників планують назавжди залишатися в нових країнах. Це також сприяє реалізації цілей росіян – будь-якими засобами зменшити кількість українців, в тому числі – шляхом їхнього розсіяння та асиміляції по світу.

Для країн ЄС українські мігранти часто стали більше бонусом, аніж статтею витрат. Українці частково компенсували нестачу робочої сили в ЄС й почали сплачувати податки в країні перебування. За даними НАБУ у 2022 році фінансові витрати українців у Європі зросли до 2 мільярдів доларів на місяць. За оцінками Центру міграційних досліджень Варшавського університету, працевлаштовані українці в Польщі вже заплатили 10 млрд злотих (близько 2,4 млрд доларів) податків. Це перевищує обсяги наданої допомоги, хоча ці обсяги не враховують витрати на освіту та охорону здоров’я. Експерти Організації з економічної співпраці та розвитку оцінюють додатковий внесок українців у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії у 1,2% на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії у майже 0,8%.

Європа отримала мігрантів, про яких могла тільки мріяти: мільйони нових громадян, котрі прагнуть швидко інтегруватися в нове суспільство, не поселяються в етнічних гетто, не конфліктують через релігійні та культурні відмінності, не влаштовують вуличних протестів з погромами та насильством.

Водночас Україна зазнає втрат, котрі можуть надовго відкинути українську економіку на десятиліття назад. Керівник аналітичного напрямку Центру економічного відновлення Дмитро Ливч зазначає, що «Якщо вже зараз не почати створювати умови для повернення вимушених мігрантів, Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років, що також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень». Якщо українські біженці не повернуться на батьківщину українська економіка може втратити до 8% свого ВВП. Заступник міністра економіки Олексій Соболєв зауважує, що «Кожні 200 тисяч осіб, які не повертаються в Україну, зменшують обсяг ВВП на 1%».

Хто повернеться?

За даними комісара ООН у справах біженців тільки 28% від загальної кількості українських емігрантів працевлаштувалися в країнах ЄС. Близько третини наших громадян змушені виконувати менш кваліфіковану працю, ніж в Україні, або йти на менш оплачувану роботу. Це створює підстави для повернення частини співвітчизників після закінчення війни.

В міністерстві економіки очікують, що у перший рік після війни до України повернуться близько 3 млн біженців, у другий – 1,5 млн осіб, а загалом – близько ¾ тих, хто виїхав з України через війну. Водночас соціологи відзначають, що більш схильними до повернення є літні люди, а також ті, хто мав добре місце роботи до війни. Серед тих, хто заявив про плани повернутися після війни, – переважають ті, хто стикнувся із побутовими труднощами у місці перебування. Насамперед це люди, котрі мешкають в притулках, покладаються на соціальні виплати як основне джерело доходу, мають проблеми із мовним бар’єром.

Водночас в ООН відзначають, що ті, хто хоча б раз тимчасово повертався і відвідував свою домівку, більше налаштовані на повернення. Родина та життя у своєму культурному середовищі – вагомі фактори для повернення українців.

Автор: Валерій Майданюк

Share This Article
Leave a comment

Залишити відповідь