— Вчора був у незламній героїчній Охтирці, де відкрилася виставка «Ремесло чотирьох стихій». Історія. Традиції. Сучасність. Вражений! — написав на своїй сторінці ФБ Ігор Корост, директор історико-культурного заповідника «Більськ».
10 жовтня у Охтирському краєзнавчому музеї були всі свої, всі причетні до великого мистецького проєкту «Ремесло чотирьох стихій». Історія. Традиції. Сучасність» та друзі музею. Процес почався у мистецькій резиденції «АртКуземин» і завершується у мистецькому просторі Охтирського краєзнавчого музею.
На сторінках нашої «Ворскли» ми розповідали вам про події серпня у мистецькому Куземині, про глиняну квітку «Землецвіт», про єднання громад і відновлення суспільних зв’язків завдяки мистецтву. Тепер прийшов час до Охтирки, точніше до події у мистецькому просторі Охтирського краєзнавчого музею.
ПРОЄКТ «РЕМЕСЛО ЧОТИРЬОХ СТИХІЙ». ІСТОРІЯ. ТРАДИЦІЇ. СУЧАСНІСТЬ.
«Це кроссекторальний проєкт, що поєднує мистецтвознавчі, історичні дослідження і сучасне мистецтво кераміки для актуалізації питань збереження культурної спадщини і розвитку сучасної культури. Популяризація мистецтва кераміки має важливе значення як для збереження культурної спадщини, так і для розвитку сучасної творчості. Особливо це стосується таких історично насичених регіонів як Слобожанщина, де кераміка має глибоке коріння та унікальні традиції, а культурна спадщина сформована під впливом козацьких, селянських і міських звичаїв…
Кераміка – це не лише глина, це знання, історія, мова символів, які передаються із покоління в покоління, це потужний інструмент національної та регіональної самоідентифікації. Мистецтво кераміки – це не просто ремесло, а жива тканина культури. На Слобожанщині вона має глибоке історичне підгрунтя, яке заслуговує на вивчення і сучасне переосмислення. Популяризація кераміки – це вклад у майбутнє: у свідому та культурно багату націю».
(Із Прес-релізу виставки проєкту «Ремесло чотирьох стихій». Історія. Традиції. Сучасність»).
На виставці представлено експонати із колекції Охтирського краєзнавчого музею, історико-культурного заповідника «Більськ», роботи корифеїв української кераміки: охтирчанина Григорія Протасова і харків’янки Жанетти Соловйової, скульптури, об’єкти та інсталяції сучасних художників, учасників цьогорічної мистецької резиденції «АртКуземин»: Лілії Петрової, Владислава Юдіна, Олексія Яловеги, Ганни Шеремет, Уляни Піхорович та Анни Тарадіної. Координаторка проєкту – Наталія Іванова. Куратори: Людмила Міщенко, Ігор Корост. Проєкт реалізовано за підтримки УКФ (Українського культурного фонду).
НА ВИСТАВЦІ
10 жовтня мистецький простір Охтирського краєзнавчого музею наповнився гомоном віків. Говорили глина і люди – розповідали історії від подій до нашої ери і до подій сучасності. Багата біла охтирська піч, розмальована квітами зберігала козацькі історії, тримала глечики й макітри, зігрівала теплом і дарувала радість спілкування. Скіфська кераміка Гелону, столиці Скіфії (Більського городища): амфори, глеки, жбани, миски ділилися історіями предків. Декоративно-екзотична раку кераміка зберігала таємничість Всесвіту. Розмальовані звірі Слобожанщини притягували містичним мереживом. Фантастичні глиняні фігурки, трансформатор, послання до нащадків створені цього літа у Куземині… Довкола кераміки кружляли люди: розглядали, дивувалися, милувалися, спілкувалися. Надихалися спадком. Тішилися творчістю. Це був справжній ковток свіжого повітря в охтирській культурі. Це наче напитися із чистого живильного джерела. І жити далі. Звісно, урочиста офіційна частина події теж була. Господиня Охтирського краєзнавчого музею Людмила Міщенко привітала всіх присутніх із культурною подією, представила учасників проєкту та причетних до його здійснення. Всі почесні гості висловили свої думки, відчуття, рефлексії. Серед відвідувачів виставки -друзі музею, викладачі й випускники Охтирської дитячої художньої школи і просто шанувальники мистецтва.
Людмила Міщенко: «Нинішня подія в нашому музеї є прикладом для Всесвіту. Грандіозна пропозиція на початку 2025 року об’єднала істориків, митців, археологів не тільки Охтирщини, Харківщини, Полтавщини а й інших регіонів України. Ми підтвердили, що історія кераміки говорить мовою експонатів. Сьогодні у Охтирському краєзнавчому музеї зібралися люди залюблені у мистецтво. І це є вельми цінно і радісно для всіх».
Наталія Іванова: «Про значущість проєкту сказала пані Людмила. Я хочу додати про значення локального контексту в цій темі. Охтирський краєзнавчий музей – маленький куточок України. Мистецьку резиденцію «АртКуземин» історично підтверджено від ЮНЕСКО, УКФ. Спочатку ми думали показати тяглість наших традицій, і це є важливо. Плюс рефлексія на сучасні події та напрацювання поколінь. В результаті відбулося поєднання музейних колекцій Охтирського краєзнавчого музею, історико-культурного заповідника «Більськ» та роботи цьогорічних учасників мистецької резиденції «АртКуземин». В процесі реалізації до проєкту долучилися і митці «старої школи» Григорій Протасов та Жанетта Соловйова. А сьогодні я відвідала Охтирську дитячу художню школу, отримала позитивні враження. Добре, що серед викладачів мистецької школи є поважні майстри. Дякую всім за співпрацю».
Ігор Корост: «Радий бути в Охтирці. Виставка унікальна. Такі заходи надихають і роблять нас сильнішими. Це щастя – жити, творити на цій землі. Добре, що нас багато. Нещодавно був у Польщі на історичному форумі, презентував наш заповідник, дивував присутніх могутністю нашої давнини, коли існувало два великих міста. Гелон – столиця Скіфії. Сьогодні це місце сили, на території Більського городища, а Куземин його частина».
Анна Тарадіна: «Я нещодавно повернулася із виставки у Німеччині. Сьогодні мені цікаво бути в Охтирці. Отримати певний досвід у мистецькій резиденції «АртКуземин», побувати на екскурсії по Більському городищу. Вважаю, що тему культурної спадщини потрібно продовжувати».
Сучасне мистецтво – це не елітарність, а відкритість. Більське городище – це археологічний об’єкт, найбільше укріплене поселення ранньої залізної доби (кінець VIII – поч. III ст. до н.е.). Більське городище ототожнюють із містом Гелон, найбільше місто у Європі, навіть більший за Вавилон. Гелон – укріплена фортеця скіфського часу. АртКуземин – точка перетину, де митці слухають, творять, взаємодіють.
«Куземин видався місцем, яке ніби і чуже, але водночас рідне і знайоме. Місце, яке органічно лягло в моє сприйняття і мені було гарно там, подобається, що історія не стерта. Велика спадщина збережена. Історія в рельєфі землі, в її травах». (Ганна Шеремет).
Охтирський краєзнавчий музей сьогодні – це не тільки сховище артефактів, а простір живої пам’яті, творчості та відкритого діалогу. 10 жовтня у Охтирському краєзнавчому музеї відбулася своєрідна трансформація часу, ремесло чотирьох стихій, кераміка, об’єднала українську історію, традиції та сучасність.
Визначна подія відбулася напередодні двох важливих свят: 12 жовтня – Всесвітній день художника, 14 жовтня – день народження Охтирського краєзнавчого музею. Вітаємо митців і музейників із професійними святами.
«Осінь – маляр із палітрою пишною, з прохолодним і чистим дощем, познайомить з красою розкішною чорнобривців, жоржин, хризантем!». (Максим Рильський).
Валерія Бакуліна
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь