Від Грунського «Зеленого патруля» — до мудрого наставника. Ювілей Миколи Стешенка
Є люди, чиє життя, наче повноводна річка, плавно несе свої води, створюючи навколо себе атмосферу спокою та надійності. Це люди, які не прагнуть гучних перемог чи загального визнання, а просто живуть, творячи добро навколо себе. Саме таким є наш сьогоднішній ювіляр — Микола Андрійович Стешенко. Людина, яка народилася у династії вчителів і обрала свій власний, унікальний шлях, щоб, врешті-решт, повернутися до коренів.
Дитинство, виткане з дружби та пригод
Микола Андрійович народився у 1955 році в мальовничому селі Грунь, де його дитинство було сповнене радісних моментів, спільних ігор та бешкетувань. Разом із друзями, серед яких була і його майбутня дружина Тамара Віталіївна, вони створили справжній «Зелений патруль». Здавалося б, дитяча забавка, але за цим стоїть відповідальність, яку вони відчували до природи. Щоб організувати штаб, до якого вхід був за наявності «пропусків» у вигляді дубових листочків, батькові подружки Тамари довелося звільнити гусятник. Похід на лижах до лісу, годівля зимуючих птахів, випуск стінгазет — усе це свідчить про організаторські здібності та небайдужість Миколи Стешенка, що проявилися ще в юні роки.
Дружина Миколи Андрійовича з усмішкою згадує, як вони з чоловіком разом росли: «Ми сиділи на одних горшках ще в дитсадку, а потім навчалися в одному класі. Пам’ятаю, як нас, юних лідерів — старосту та комсорга, — після частих конфліктів мирили вчителі, приговорюючи: «Риба починає псуватися з голови». Наше життя переплелося ще тоді, і та дружба, виплекана у дитинстві, стала міцним фундаментом для нашого щасливого подружнього життя».
Подорожі, гумор та пошук себе
Після закінчення школи Микола Андрійович вирушив до Харкова, де здобув фах інженера-конструктора локомотивів. Але навіть під час навчання він не переставав шукати нових вражень. Студентські роки з друзями були сповнені мотоциклетними турнірами та поїздками залізницею: сісти на нічний потяг, день провести у визначних місцях нового міста, а ввечері повернутися, щоб встигнути на пари. Ця жага до пригод та пізнання світу є характерною рисою його особистості.
Микола Андрійович завжди був компанійським та веселим. Про це свідчить навіть його унікальний підхід до виховання дітей. Замість нотацій, він використовував гумор, що розряджав напружену атмосферу та дозволяв будувати довірливі стосунки з ними. Його мудрість та спокій, наче магніт, притягували, наповнюючи позитивом кожного, хто був поруч. Не випадково він, флегматик за темпераментом, став прекрасною противагою для холеричної дружини, створивши ідеальну гармонію в родині.
Повернення до покликання
Доля несподівано привела Миколу Стешенка до вчительської професії, до якої він був причетний ще з народження. Спочатку працював за фахом, потім будівельником, а з часом на «швидкій допомозі». Та згодом перейшов у Малопавлівську школу, де з 1987 року і донині викладає географію. Його любов до подорожей та пізнання світу переросла у професію, і він ділиться цією любов’ю зі своїми учнями.
Сьогодні Микола Андрійович — щасливий батько трьох дітей та дідусь. Він передав їм свою любов до шахів, які і сам любить, а також до тварин, до природи, до життя. Одна з його доньок стала ветеринаром, що є яскравим підтвердженням цього.
Микола Андрійович — справжній гуморист, який навіть мав псевдонім «Микола Грунський». Його захоплення творчістю земляка, письменника-гумориста Остапа Вишні, привело до створення власних гуморесок і знайомства з дружиною Павла Губенка, Варварою Маслюченко, яка передала для народного літературно-меморіального музею Остапа Вишні у Груні портрет чоловіка.
Сьогодні, незважаючи на життєві випробування та війну, Микола Андрійович не втрачає оптимізму. Він продовжує грати в шахи, доєднавшись до Грунського клубу «ВІВАТ» і своєю грою наближаючи нашу спільну перемогу. Його життєва мудрість, доброта та щирість є прикладом для всіх нас.
Зі святом, шановний ювіляре! Нехай ще багато років Ваше сяйво душі зігріває рідних, друзів та учнів. Многая літа!
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь