Заспівало життя у віршах,
Очі підведе Вселенна,
Зойкне нота у моїх рядках,
Так, що серце
заб’ється натхненно.
Зорі сипляться
хай на листок,
Душі хай від них
розквітають.
Я так хочу співать у віршах.
Наче вперше,
наче востаннє…
Вересень у Великописарівській бібліотеці почався із поетичного ранку. Наразі бібліотека перебуває у Охтирському молодіжному центрі. 3 вересня тут відбулася зустріч творчих людей Великої Писарівки та Охтирки. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників і цивільних, усіх, хто міг би ще жити, якби росія не почала війну.
Слово – це теж зброя. Слово лікує і вбиває. Того ранку поети обох громад лікували присутніх словом. Не всі бажаючі змогли приїхати, на жаль. Свої поезії читали Тетяна Акименко, Вікторія Більська, Володимир Гаманов, Людмила Синянська та Раїса Скоморохіна.
Вірші різні: про війну, біль втрат і пам’ять, про кохання, природу і буденні радості, і, звісно, про віру у Перемогу. Поезія – це тихий і потужний фронт, який лікує, надихає та об’єднує. Тому всі разом вирішили проводити спільні зустрічі задля єднання громади, що так важливо у наш час.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь