В Українському кризовому медіацентрі відбулася аналітична дискусія «Україна – Європа – США. Безпека та формування довгострокової стійкості України», організована Українським безпековим клубом. Подія стала своєрідним підсумком серії перемовин у Вашингтоні за участі президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та європейських лідерів.
Україна не залишається сам на сам із викликами війни. У центрі уваги — новий рівень єдності із США та Європою, перспективи гарантій безпеки, питання внутрішньої легітимності через вибори, а також глобальний контекст, у якому окрему роль відіграє Китай.
Сибіга: від символічних заяв до реальних гарантій
Військовослужбовець і дипломат Ігор Сибіга підкреслив, що після перемовин у Вашингтоні відновився стратегічний формат, у якому Україна більше не лише об’єкт підтримки, а й повноцінний партнер.
«Ми бачимо відновлення стратегічного трикутника: США – Європа – Україна. Саме так може бути вирішене питання безпеки в Європі й світі», – зазначив він.
Сибіга звернув увагу, що цього разу переговори мали безпрецедентну практичну наповненість. Якщо раніше Україна здебільшого просила допомогу, то нині мова йде про взаємовигідні угоди:
- потенційна закупівля американської зброї на суму до 100 млрд доларів, де фінансування готові брати на себе європейські країни;
- створення українсько-американської дронової платформи з інвестиційним пакетом обсягом 50 млрд доларів.
«Це вже не прохання про допомогу. Це – взаємовигідні пропозиції, які зміцнюють і нашу армію, і економіку наших партнерів. Це дорога з двостороннім рухом», – наголосив дипломат.
Окремо торкнувся питання гарантій безпеки, що нині активно обговорюються.
«Ми чуємо про можливі гарантії, подібні до статті 5 НАТО. Тобто напад на Україну – це напад на весь альянс країн-гарантів. Якщо це буде реалізовано, це принципово змінить ситуацію», – сказав Сибіга.
Разом з тим, застеріг від надмірного оптимізму й нагадав про досвід Будапештського меморандуму: «Україна має бути максимально вимогливою. Паперові гарантії нас уже зраджували. Нам потрібні механізми, які реально працюють».
Жданов: символи і реальність міжнародного права
Експерт Ігор Жданов звернув увагу на дипломатію символів. Зокрема, він прокоментував нещодавній лист Олени Зеленської до Меланії Трамп.
спорту (2014–2019) Ігор Жданов
«Такі жести створюють атмосферу довіри, яка дуже важлива для переговорів. Це сигнал про дружбу, про бажання співпрацювати», — підкреслив він.
Жданов наголосив: світ дедалі більше рухається від «сили права» до «права сильного».
«Ми маємо Будапештський меморандум, великий договір із росією та інші документи, які були порушені. Нові гарантії повинні враховувати цей гіркий досвід».
Символічні угоди чи формальні документи самі по собі не захищають державу.
«Не можна повторювати старі помилки. Папір сам по собі не працює. Працює лише сила, яка стоїть за цим папером. Якщо нам сьогодні говорять про гарантії безпеки, то мова має йти про реальні механізми, а не просто декларації. Це має бути не ще один Будапешт, а справжній механізм колективної безпеки», – застеріг Жданов.
Івашин: «оборонна демократія» і вибори під час війни
Координатор Громадського військового руху Олексій Івашин озвучив, мабуть, найбільш дискусійну ідею: вибори можливі навіть у воєнний час.
«Мандат довіри суспільства до влади має оновлюватися. Інакше влада втрачає зв’язок із людьми, а суспільство перестає сприймати її як легітимну», – заявив він.
Івашин представив концепт «оборонної демократії» – систему, у якій демократичні процедури зберігаються навіть у надзвичайних умовах, і водночас суспільство мобілізується на оборону.
«Ми не хочемо стати маленькою росією чи новим Китаєм. Україна має залишатися демократичною державою. І це означає і незалежний суд, і рівність громадян перед законом, і вибори», – наголосив він.
Щодо безпеки країни, Івашин сформулював просту формулу: «Служи або допомагай. У захисті України мають брати участь усі верстви суспільства: хтось на фронті, хтось у волонтерстві, хтось у бізнесі чи технологіях».
Гончаренко: легітимність угод через суспільну підтримку
Голова Українського безпекового клубу та модератор дискусії Юрій Гончаренко наголосив, що будь-які домовленості щодо миру не матимуть ваги без внутрішньої легітимності.
безпекового клубу Юрій Гончаренко
«Будь-яка мирна угода має отримати підтримку українського суспільства. Це може бути референдум, може бути вибори. Але без цього домовленості не матимуть сили», — сказав він.
Водночас головна проблема – умови безпеки: «Безпека виборців і кандидатів – це базова річ. І якщо гарантій безпеки немає, вибори в умовах війни провести неможливо».
Майданюк: психологічна єдність і довіра як основа стійкості
Експерт Фонду сприяння демократії Валерій Майданюк наголосив, що поряд із політичними та військовими рішеннями критично важливою є психологічна складова переговорів і суспільної стійкості.
«Мені здається дуже важливим відзначити психологічний аспект. Бо ми багато говоримо про політику, про військові речі, але насправді люди мають відчувати, що вони не самі. Що європейці і американці поруч. Це надзвичайно важливо для довіри і для нашої стійкості», — сказав він.
Експерт підкреслив, що відчуття єдності має безпосередній вплив на внутрішню впевненість українців та на сприйняття України союзниками.
«Українці повинні розуміти, що світ із ними. Це вселяє впевненість і допомагає триматися», — наголосив Майданюк.
Китай: стратегічний гравець поза форматом
Окремо експерти зупинилися на глобальному контексті. Ігор Сибіга підкреслив, що навіть без офіційної присутності Китай залишається вагомим фактором.
«США не можуть дозволити собі не враховувати фактор Китаю. Це держава, яка нарощує ВВП, розвиває систему безпеки, тестує дипломатичні впливи. І кожен крок США, Європи й України спостерігається і оцінюється в Пекіні», — зазначів він.
Довіра і впевненість
Дискусія показала: Україна має не лише підтримку, а й довіру партнерів. Від символічних жестів — до мільярдних інвестицій і перспектив реальних гарантій безпеки. Від внутрішньої легітимності через вибори — до глобальної гри.
«Міжнародна підтримка — це ресурси, рішення, спільна стратегія. І поки ми зберігаємо суб’єктність, ініціативу і довіру — ми виграємо», — підсумував Ігор Сибіга.
Залишити відповідь