На Покровському напрямку бійці батальйону «Свобода» бригади НГУ «Рубіж» взяли в полон двох російських військових. Один із них — 33-річний житель окупованої Херсонщини Павло Пшеничний, колишній боєць ЗСУ, який воював на Донбасі у 2019 році. Інтерв’ю у Павла взяли журналісти Громадського. Кавун.City розповідає ключове з інтерв’ю, але дуже радимо подивитись його повністю. Це дуже містке інтерв’ю, з якого чимало можна дізнатись про життя в окупації.
Служба в АТО і поранення під Авдіївкою
Павло розповідає, що пішов до війська після звільнення з роботи: «Дядько сказав, що у воєнкоматі є вакансія для водія. Пройшов медкомісію, оформили документи — і підписав контракт із ЗСУ». Уже в листопаді він опинився на позиціях під Авдіївкою. Так Павло свого часу опинився ще в АТО (ООС).
У лютому 2020 року під час обстрілу Павла поранив снайпер. «Я доповз до бліндажа, розбудив побратима, і мене евакуювали», — згадує він. Після лікування Павло отримав інвалідність і повернувся додому. Жив у Каланчаку, який нині в окупації.
Життя в окупації
Повномасштабне вторгнення Павло зустрів на лівобережжі Херсонщини. Росіяни прийшли у Каланчак, де він жив із дружиною, у березні 2022 року. «Першими були дагестанці, які навіть російської не знали. Потім приходили інші — забрали мої нагороди та документи. Щомісяця робили обшуки, могли вдарити, а одного разу навіть стріляли в хаті при дитині», — розповідає чоловік. Приблизно щомісяця були ротації російських військових.
Дитина у подружжя народилась у червні 2022 року. Паспорти російські подружжя не брало — це стало перепоною при виїзді, бо дитині відповідно не давали російського свідоцтва про народження. Зрештою документ таки взяли, але виїхати все одно не вдалось.
Двічі подружжя намагалось виїхати з окупованої території, але щоразу їх повертали на кордоні — спочатку через відсутність у доньки свідоцтва про народження, потім через невідповідність документів.
Як потрапив до російської армії
У вересні 2024 року, за словами Павла, до нього прийшли російські силовики, «знайшли» в підвалі мішок конопель і почали кримінальне провадження. Спочатку погрожували 12-ма роками колонії. Втім, зрештою наказали, що буде служити. Вибору не було, каже Павло. Вибору в окупації не існує апріорі, зауважив чоловік.
Після короткого «курсу» на полігоні, де навчали помилувані в’язні з підрозділу «Шторм Z», Павла відправили на Донеччину. Належного забезпечення не було. Особливо не вистачало води, каже Павло: «Води не вистачало катастрофічно. Деякі сиділи без води по дві доби, а евакуації поранених майже не було».
Полон і ставлення українських бійців
Під час просування Павло разом із напарником натрапили на українських військових. «Побачив піксельну форму і сказав: «Україна, нарешті! Дайте води», — згадує він. Другий боєць намагався відкрити вогонь, але Павло переконав його скласти зброю.
За його словами, бійці батальйону «Свобода» поставилися до нього добре: «Я уявляв, що сидітиму зв’язаний, але вони дали поїсти, кави, поводилися нормально».
Павло розповів, що майже постійно російські позиції були під обстрілами українців. Нам це приємно писати.
«Якщо ти не служиш у своїй армії — служитимеш у чужій»
Павло описує хаотичну мобілізацію на окупованих територіях: чоловіків до 30 років забирають на строкову службу, багатьох змушують підписувати контракти під загрозою тюрми. Він розповідає про жорстке ставлення командирів. Міг прийти комбат і сказати: «Встали, пішли штурмувати. Не підете — сам застрелю або танком розстріляю». Щоправда, Павло це розповів куди більш яскраво і з відповідною лексикою, характерною для росіян.
За його словами, частину новобранців, особливо тих, хто відмовляється воювати, використовують як «приманку» для виявлення українських позицій та мінних полів: «Знімають бронежилет і автомат, дають точку — добіжиш живим, отримаєш спорядження назад».
«Якщо ти не служиш у своїй армії — служитимеш у чужій», — погоджується Павло із журналісткою. Він також вважає, що полон врятував йому життя: ще кілька днів без води — і Павло би просто не вижив.
Особливо страшною, як на нас, стала розповідь про те, як росіяни відбирають дітей у жінок в окупації. Послухайте — це справді моторошно.
Повне інтерв’ю Павла можна подивитись ось тут
Джерело: “Кавун.City”
Новину створено за матеріалами сайту “Кавун.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Кавун.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь