Хроніка подій – базова версія
У ніч із 1 на 2 серпня 2025 року близько 22:30 у Вінниці, біля стадіону «Локомотив», почався масовий протест. За попередніми даними, близько 80 осіб (деякі медіа наводять оцінки до 100 людей або навіть сотень, посилаючись на відеозафіксовану реакцію численних містян) зібралися після того, як у соціальних мережах поширилася інформація про утримання чоловіків, затриманих за ухилення від мобілізації.
Уже о 22:50 натовп розпочав активні дії: протестувальники почали скандувати «Виходьте, хлопці!» та намагалися прорватися на територію ТЦК. Внаслідок сутичок було пошкоджено ворота, і близько 20 осіб частково проникли на територію. Решта протестувальників залишилися за межами стадіону.
Поліція, що оперативно прибула на місце події, була змушена застосувати сльозогінний та перцевий газ, а також спецзасоби, щоб зупинити агресивні дії протестувальників. Конфлікт тривав майже всю ніч, незважаючи на початок комендантської години о 00:00. Лише близько 4:40 ранку, коли мобілізованих почали вивозити зі стадіону, акція протесту почала поступово стихати.
Правоохоронні органи офіційно заявили, що діяли виключно в рамках законодавства та закликали громадян не перешкоджати виконанню законних обов’язків представниками поліції. За наслідками конфлікту поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 114-1 (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період), ч. 2 ст. 15 та ст. 341 Кримінального кодексу України (спроба захоплення державної установи). Було затримано п’ятьох учасників віком від 21 до 33 років, яким суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів.
Представники ТЦК запевнили, що діяли в межах чинного законодавства, не вдаючись до провокацій чи агресивних дій щодо протестувальників. Там розповіли що розповіли, що на тимчасовий пункт збору доставили групу військовозобов’язаних для проходження медичних оглядів та «інших процедур, передбачених чинним законодавством у межах мобілізаційних заходів».
Чому сталися заворушення? Коротко
Інцидент у Вінниці не був випадковістю чи поодиноким випадком. Так, стаття в американському виданні Financial Times “Заштовхують у фургони, ріжуть шини: українці опираються призову до армії” наводить з десяток прикладів за останній місяць, які, вочевидь, стали відомі і по той бік Атлантики. Це і смерть чоловіка в Миколаєві, який зістрибнув з мосту, і один з випадків мобілізації в Одесі, і події в Полтаві, Кам’янець-Подільському та інших містах та селах України.
Приклади, які наводить видання, поєднує те, що в кожному з них в той чи інший спосіб відбувається силове протистояння між цивільними громадянами. І в більшості випадків цивільні успішно “звільняють” чоловіків, які прагнуть уникнути мобілізації.
При цьому ми пам’ятаємо випадок в місті Пирятин, коли чоловік застрелив військовослужбовця ТЦК, намагаючись звільнити свого знайомого. А також – насправді численні випадки силового спротиву мобілізації, які почалися масово ще у 2023 році, про йшлося в серії матеріалів Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA “Нейтралізація деструктивного російського впливу на процес мобілізації в Україні: ретроспективний аналіз та стратегія часткової військової служби як довгострокове рішення” (частина 1, частина 2, частина 3, частина 4).
Якщо дуже стисло сформулювати передумови подій літа 2025 року, то соціальне напруження накопичувалося починаючи з весни 2022 року і пройшло всі стадії, від повністю інспірованого росією через рефлексивний вплив штучного протистояння між цивільними та військовослужбовцями ТЦК до масових акцій спротиву з використанням підручних засобів, холодної та одного разу і вогнепальної зброї.
За інформацією американських журналістів, “в Україні за перші шість місяців цього року було відкрито понад 500 проваджень щодо перешкоджання діяльності армії, порівняно з близько 200 справами за аналогічний період минулого року, за даними Генеральної прокуратури”.
Ми не будемо в цьому матеріалі зміст та висновки ґрунтовного матеріалу, посилання на який було вище, проте зазначимо, що у цього негативного для української держави розвитку подій немає однієї причини, і кожну конкретну ситуацію треба розглядати окремо. Оскільки є і проблеми з організаційним забезпеченням процесу мобілізації з боку Міністерства оборони України, що призводять, наприклад, до необґрунтованих штрафів військовозобов’язаним, які сумлінно виконують свої обов’язки. Негативну роль відіграє і корупція, яка виникає на всіх ланках, які дотичні до мобілізації, а також – прогалини та неузгодженості законодавства, наприклад, застосування військових для поліцейських функцій.
Проте ключову організаційну роль відіграють мережі протидії мобілізації, які діють під виглядом громадських організацій, зареєстрованих чи неформальних, спільнот в месенджерах, громадських діячів та волонтерів. Сприяє напруженню в цій сфері діяльність деяких адвокатів, а також – неефективна державна комунікаційна політика.
Важливо: наша команда не є правоохоронним органом, тому звинувачувати окремих осіб, групи осіб чи організації ми не маємо права. Висновки і вироки мають робити відповідні структури, а крапку ставити в суді.
Проте ми наголошуємо що вищезгадані мережі з весни 2022 року закликають до прямих дій проти ТЦК, поширюють наративи про «викрадення людей» та «примусову відправку на смерть», використовують релігійні, правозахисні та антикорупційні теми для створення ілюзії легітимності протестів.
На момент інциденту у Вінниці в суспільстві вже сформувався потужний запит на справедливість — як у питанні мобілізації, так і щодо очікуваної демобілізації. Родини військових бачать, що багато осіб, які мали б іти на війну, залишаються в тилу. Це породжує обурення.
Водночас ті, хто уникає мобілізації, дедалі частіше публічно заявляють про своє «право не служити», апелюючи до риторики «свободи вибору» — аргументи, активно підтримувані дезінформаційними мережами.
Нереформована мобілізаційна система, слабке інформування, відсутність ротаційної моделі служби та фрагментарне реагування правоохоронних органів лише поглиблюють ситуацію.
Риторика окремих політиків щодо «добровільної участі» чи «примусового призову» також вносить плутанину. Це створює атмосферу невизначеності, якою користуються як внутрішні радикальні групи, так і зовнішні актори.
Позиція нашої команди дуже проста: жодні права людини будуть неможливими в окупації. І, розуміючи необхідність реформ та прямо пропонуючи конкретні кроки, ми все ж таки наголошуємо, що для виживання країни базовим є принцип “служи або допомагай”, і що в той чи інший спосіб по черзі в Силах оборони мають опинитися всі громадяни, які мають фізичну здатність до цього.
Хто причетний та розширена версія хроніки подій
Офіційно поліція наразі не називає конкретних імен організаторів заворушень у Вінниці, проте, за інформацією Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, яку ми зібрали з відкритих джерел, події відбувалися наступним чином.
За словами дружини одного з чоловіків, який нібито перебував на стадіоні, Катерини Сергіївни Загородньої (чоловіка звуть Олег), її чоловіка зупинили на “Київському мосту” у Вінниці, коли він їхав на роботу. Про це вона сказала в ефірі з Остапом Стахівим.
Важливо, сама Катерина визнає що у її чоловіка не було з собою жодних документів, тільки телефон і гроші. Надалі, за її словами, чоловіка повезли в ТЦК, потім на ВЛК, потім на стадіон “Локомотив”.
Ще один важливий нюанс: після того як росія почала методично завдавати ракетно-дронових ударів по будівлям ТЦК, було ухвалено рішення розосередити працівників, а деякі послуги надавати у дистанційному режимі. Тобто, перебування їх на стадіоні “Локомотив” було цілком обґрунтованими, як і відсутність відповідних табличок та вказівників.
Ми не вивчали детально хронологію денних подій, зі слів які можна почути на стрімах, Катерина Загородня цілий день намагалася знайти чоловіка та передати йому речі. Перше по часу відео яке ми знайшли, пряма трансляція Людмили Кушнір зі сторінки “Ведуча Людмила Кушнір”, починається о 21:51. Відео триває 18 хвилин, на ньому невелика група жінок та чоловіків (в процесі люди долучаються) та поліція, якої теж небагато. Цивільні закликають поліцію “звільнити їх чоловіка”, говорять про 50-100 затриманих, що їх побито, що “їх там на органи ріжуть”, “незаконна структура ТЦК та СП” та інше. На цьому відео є Катерина Загородня та її, ймовірно, подруга Вікторія Євтушинська.
Саме стрім Вікторії буде максимально поширюватися згодом. Проте варто відзначити, що Вікторія є рідною сестрою Михайла Євтушинського, який “03.12.2020 року отримав посвідчення УБД. Під час проходження служби він з своїм підрозділом знищив не один десяток ворожої техніки, танків та живої сили противника. Отримав контузію під час захисту Донецького аеропорту.
Одружився 29.12.2022 року. 09.03.2023 року був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.
12.07.2023 року під час ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Григорівка Донецької області наш герой загинув разом із побратимом із села Вільшанка, Тульчинського р-ну.”
Це інформація з петиції, яку створила Вікторія на сайті Президента України і яка зібрала понад 25 тисяч підписів. На сторінці Вікторії у ТікТок є кілька відео про брата, де вона з теплотою його згадує та пишається його чином. Тому немає жодних підстав вважати Вікторію проросійською діячкою.
Наступна трансляція Людмили Кушнір починається о 23:41 і триває понад 5 годин, до ранку. На ній вже йдеться про те що відбулися сутички, поліція застосувала сльозогінний газ та перед початком комендантської години спонукає всіх розійтися.
Проте основні події розгорнулися якраз між цими двома подіями і транслювалися в ТікТок. Основні трансляції здійснювали Людмила Кушнір, Вікторія Євтушинська та Юлія Савицька.
Основні трансляції, які були масово поширені в соціальних мережах, були:
- Вікторії Євтушинської: https://vm.tiktok.com/ZMSwAW7De/
- Людмили Кушнір: https://vm.tiktok.com/ZMSwDKgGR/
- Юлії Савицької: https://vm.tiktok.com/ZMSwA7cSG/
Враховуючи особливості мережі ТікТок, ці трансляції не опубліковані і є тільки у власників акаунтів. Тобто їх, за бажання правоохоронців, можна вилучити та дослідити.
Наш моніторинг показав, що першими про події біля стадіону “Локомотив” поширили в телеграм-каналі “Труха Вінниця” та “Херсонец”, одночасно.
Проте на той момент звідти вже йшла трансляція, ворота на стадіон були виламані.
На відео чути, як Юлія і Вікторія обмінюються думками щодо кількості глядачів в прямому ефірі і по суті координують свої дії.
Після цього відбулося масове поширення по різним каналам. Антон Гура, який поширив цю інформацію о 22:54, вказав на зв’язок цих протестів з “картонними протестами”.
Важливий висновок: ці протести не були організовані завдяки поширенню в Телеграм, цей месенджер лише надав їм всеукраїнського інформаційного охоплення. Проте координація учасників відбулася в інший спосіб, і тут варто згадати, що правоохоронці заявляли про участь “невстановленої громадської організації”.
Одна з найімовірніших версій — акцію протесту могли організувати представники Вінницького осередку громадської організації «Доста Україна», яка має розгалужену мережу осередків в різних регіонах України. Підставою для таких припущень є те, що Людмила Кушнір є активною учасницею цієї організації, і те, що нам відомо про організацію та її діяльність.
Проте ми не правоохоронці, ми не звинувачуємо “Доста Україна” в організації цих подій, лише вказуємо на те що активна учасниця їх заходів брала безпосередню участь в цих подіях та закликала людей долучатися.
Хто такі “Доста Україна”?
Цей розділ буде написано виключно на даних з відкритих джерел, передовсім сайту “Все – тобі зрозуміло“, який навів досить вичерпну інформацію з посиланням на агенцію Molfar, а також – наші власні дослідження.
У квітні 2024 року у ТЦК міста Дунаївці Хмельницької області, як пишуть медіа, представниця нібито громадської організації «Доста Україна» справила фізіологічні потреби у приміщенні територіального центру комплектації та соціальної підтримки. Згодом на сторінці ГО «Доста» у facebook зʼявилося відео, де начебто представники організації кажуть, що, мовляв, схожу жінку «побили представники ТЦК головою об асфальт». У лікарні потерпіла відмовилась від проходження медогляду або госпіталізації, — додають у дописі. Місцева поліція відкрила кримінальне провадження за фактом хуліганства у приміщенні Дунаєвецького ТЦК та СП.
Трохи з нашого попереднього матеріалу про «Доста-Україна». Організація заснована на Закарпатті. Засновники, за даними YouControl, – Павлов Павло Павлович, Крічфалуші Олександр Іванович та Марадик Василь Васильович. З відкритих джерел можна знайти наступні факти.
“Серед «досягнень» цих псевдоактивістів і крадіжки у великих розмірах, і побиття, і зґвалтування групою осіб та у неприродний спосіб і навіть убивства. Не кажучи вже про систематичне хуліганство, котре з боку цих «лідерів» чомусь, не завжди помічають правоохоронні органи. Хто ж вони насправді — лідери ГО «Доста»?” – пишуть ЗМІ. “Павло Павлов починав свою «активістську» кар’єру у складі організованого злочинного угрупування кримінального авторитета «Копчі» з Великого Березного, який займався переправкою нелегалів. За таку протиправну діяльність та ще за ряд суміжних злочинів, в основному, за нанесення тілесних ушкоджень, Павлов отримав перший реальний термін, яким навіть хизується сьогодні, мовляв, сидів за діло”.
Прикриваючись волонтерством, у 2014 році Павлов заявив про себе, як захисник прав так званих «пересічників». Результатом такої «правозахисної» роботи стало блокування КПП з метою збирання Павловим та його оточенням грошей з тих же «пересічників» за вирішення питань перетину кордону. Сама ж «пересічка» завдяки образам Павлова у бік прикордонників на Закарпатті стала неможливою. Паралельно Павлов почав «боротися» із нелегальними рубками лісу та нелегальними заправками з метою отримання так званої «мзди» та взяття під контроль цих же нелегальних рубок.
“Інші активісти цієї організації – Іван Бовкун (Хустський осередок ГО «Доста»), засуджений за зґвалтування неприроднім шляхом із нанесенням жертві важких тілесних ушкоджень, Василь Білак, помічник голови ГО «Доста», засуджений за вбивство та групове зґвалтування” – пишуть в ЗМІ.
В червні 2020 року в Чернівцях стався скандал, коли на мітингу біля міськради представника організації “Доста” Назара Никорчука ветерани АТО (на той момент) облили зеленкою.
“Через нього озвучуються стандартні кремлівські заготовки: “в Україні громадянський конфлікт”, “ветерани це порохососи які воювали за медальки”, “потрібно вводити референдуми”, “ветеранські та інші патріотичні заходи, це проплочені акції”, “українці і росіяни браття”, “яка разніца на якій мові розмовляти” та інші стандартні заготовки п’ятої колони”, – повідомила про цей інцидент Алла Ткачук.
Примітно, що поруч з Никорчуком на фото Петро Сологуб, один з героїв публікації «Під прикриттям волонтерства в Україні діє потужна мережа російських пропагандистів та ймовірної агентури».
Також з відкритих джерел відомо, що ГО «Доста Україна» була організатором різних акцій проти «примусової кампанії вакцинації» в Україні. Наприклад, у Вінниці. В листопаді 2022 року представники цієї організації виступали проти “не справедливого вибіркового відключення світла” під час російських ракетних ударів по інфраструктурі. Голову ГО “Доста” Павла Павлова підозрюють у скоєнні смертельної ДТП, яка трапилась на об’їзній Ужгорода 5 грудня 2017-го, Івана Бовкуна – одного з найближчих соратників Павла Павлова – у “протиправному вимаганні коштів у приватного товариства за нестворення йому перешкод у діяльності, коли він намагався вплинути на керівників фірми, яким пропонував «закрити питання», щомісяця сплачуючи певну суму коштів. В іншому випадку – погрожував фізичною розправою, зривом роботи шляхом систематичних викликів поліції на об’єкти, де працювали робітники товариства, а також оприлюдненням відеозйомок усього цього в соціальних мережах”.
В жовтні 2020 року під офісом “Чернівцігаз” відбулася акція “з вимогою скасувати плату за транспортування голубого палива та зменшити тарифи, зробивши їх доступними для людей”, яку організувала громадська організація «Доста», а заявником був “журналіст-розслідувач із Всеукраїнської громадської організації «ЖУРНАЛІСТИ ПРОТИ КОРУПЦІЇ – РУХ ЗА СПРАВЕДЛИВІСТЬ» Петро СОЛОГУБ”. Ще один зв’язок між ГО “Доста” і Петром Сологубом.
У 2022 припускали що саме Петро Сологуб є головним публічним представником “антивакцинаторського руху” в Чернівцях та має тісні зв’язки з Антоном Гурою.
ГО “Доста” має розгалужену мережу осередків на заході України, а також – в Луганській, Харківській, Полтавській та Київській областях.
ГО «Доста» активно публікує контент у соцмережах. Ймовірно, з цією громадською організацією повʼязано дві сторінки у facebook. ГО Доста Україна — має 8,5k підписників та Доста — 9,2k підписників. Особа, яка активно публікує у facebook, представляється як Юлія М. Вона ж активно публікує відео на Youtube-каналі під назвою «Доста Павлов Павло». Про те, хто такий Павлов, розкажемо згодом. Зараз розглянемо деякі публікації з каналу.
На початку жовтня 2024 року було опубліковано відео, де активістка громадського руху переслідує автівку. Як стверджує авторка відео, в авто перебував її брат, якого викрали представники ТЦК. Однак на відео не представлено доказів цього. Відео завершується поїздкою у машині, а продовження не виявлено на каналі.
23 травня 2024 року на сторінці Facebook ГО «Доста Україна» було опубліковано відео, в якому звучить теза, що «тільки лохи ходять відмічаються у ТЦК».
На youtube каналі «Доста Павло Павлов» опубліковано відео, де, ймовірна представниця вінницького осередку ГО «Доста» заявила про «дивність» COVID. За її словами, люди, які не потрапили в лікарню, «тяжко, але виліковувалися». А при потраплянні до лікарні, ніби, навпаки «дуже багато звідти не виходили». У тому ж відео спікерка заявляла, що громадська організація «Доста» бореться з незаконними діями ТЦК, газовиків, електриків.
У тому ж відео активістка ГО “Доста” заявила, що досліджуючи тему державного управління, “органів місцевого самоврядування не знайшла” в Україні. На Facebook сторінці громадської організації було опубліковано пост, де заявили, що “ТЦК та усі державні органи — незаконні”.
Виходячи з усього цього організація “Доста Україна” фокусується на протидії тому, що вони вважають “державним переслідуванням” та “обмеженням громадянських прав”. Через активну діяльність у соціальних мережах вони намагаються привертати увагу громадськості. Однак тут варто глянути детальніше на тих, хто підтверджує свою приналежність до цієї громадської організації.
Покійний екс-Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль вимагав в управління юстиції позбавити реєстрації громадську організацію «Доста», до складу якої входять засуджені за тяжкі злочини особи.
Позиція Геннадія Москаля
Ми не можемо перевірити або спростувати цю інформацію, автор помер, проте вважаємо її суспільно значущою, хоча і не гарантуємо достовірність.
Так, за інформацією, наданою правоохоронними органами, керівник цієї ГО Павло Павлов неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за незаконне переправлення осіб через кордон та нанесення тілесних ушкоджень. Його показушна боротьба із нелегальними рубками лісу чи автозаправками має на меті банальне заробляння грошей через шантаж та насильство.
5 грудня 2017 року на об’їзній дорозі в Ужгороді Павлов на своїй «Шкоді» з іноземною реєстрацією збив на пішохідному переході й залишив помирати 59-річного чоловіка. Через кілька годин «Шкода» була підпалена у Великому Березному біля будинку батьків Павлова, однак через рік слідчих дій комплексна експертиза встановила, що це був саме автомобіль Павлова. Передбачаючи результати експертизи, псевдоактивіст різко посилив «громадську діяльність», щоб подати кримінальну відповідальність за смерть людини як переслідування з боку влади і правоохоронних органів за свою «принциповість».
Наступний представник «Доста» – керівник Хустської організації Іван Бовкун у 2010 році був засуджений Хустським районним судом за шістьма статтями Кримінального кодексу України: грабіж, розбій, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, залишення в небезпечному для життя стані та задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом. Раніше І.Бовкун також притягався до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень та розкрадання лісу у великих розмірах.
Помічник Павлова, член «Доста» Василь Білак, мешканець с.Минай Ужгородського району, в 1989 році отримав згідно з вироком Іршавського районного суду, два роки умовно за крадіжку автомобіля. У 1994 році Мукачівський районний суд засудив В.Білака до 5 років ув’язнення за групове зґвалтування з нанесенням важких тілесних ушкоджень. А в 2004 році В.Білак був засуджений Іршавським районним судом на 7 років позбавлення волі за умисне вбивство під час пограбування. Злочинець перерізав чоловіку вени на ногах і залишив помирати. До речі, 4 лютого цього року під час організованої Павловим акції в Закарпатському обласному управлінні автомобільних доріг тричі судимий В.Білак кричав працівникам облавтодору: «Я вас усіх поріжу!»
8 лютого цього року четверо осіб, які представлялися членами ГО «Доста», здійснили на автозаправній станції в с.Білки Іршавського району розбійний напад на водіїв двох вантажівок із лісом. Троє із них раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за різні злочини. Так, Михайло Полянко із с.Арданово судимий за ч.1 ст.115 кримінального кодексу України (умисне вбивство) та ч.1 ст.263 ККУ (незаконне поводження зі зброєю). У грудні 2018 року М.Полянку повідомлено про підозру за скоєння кримінальних злочинів, передбачених ч.3 ст.189 ККУ (вимагання) та ч.2 ст.289 ККУ (незаконне заволодіння транспортним засобом).
Євген Лендєл, мешканець с.Дешковиця, притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.186 ККУ (грабіж) та ч.1 ст.309 ККУ (незаконне зберігання наркотиків).
Олександр Орос, мешканець с.Білки, притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.309 ККУ (незаконне зберігання наркотиків).
І на додаток – інформація про притягнення до кримінальної відповідальності інших «активістів» організації з різних районів Закарпаття.
Іршавський осередок. Станіслав Кузьма у 2004 році притягувався за нанесення тілесних ушкоджень та самоуправство, у 2006 році – за зберігання наркотиків, у 2010 році – за угон транспортного засобу, у 2011 – за нанесення тілесних ушкоджень.
Перечинський осередок. Роман Пецка у 2013 році притягувався за розповсюдження порнографії, у 2016 році скоїв ДТП. Загалом за останні 3 роки відносно нього складено 7 адміністративних протоколів. Вадим Кононенко у 2004 році притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, а у 2008 році – за угон автомобіля.
Свалявський осередок. Чорней Євген протягом 2016 – 2017 років притягувався за 11 крадіжок по всій області. Олександр Папіш у 2001 році притягувався до кримінальної відповідальності за нестатутні взаємовідносини з військовослужбовцями та нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
Виноградівський осередок: Неймет Юрій притягувався до кримінальної відповідальності за вимагання.
Воловецький осередок: Сергій Мотринець притягувався до кримінальної відповідальності за махінації з лісом.
– Наведені факти свідчать, що «Доста» по своїй суті є не громадською організацією, а організованим злочинним угрупованням, – заявляв Геннадій Москаль. – Тому я прошу в управління юстиції скасувати реєстрацію цієї ГО, а правоохоронні органи закликаю діяти максимально жорстко (в межах законодавства) зі злочинцями, котрі, прикриваючись членством у громадських організаціях, займаються відвертим криміналом – рекетом, вимаганням чи розбоєм. Ще раз відповідально заявляю – повторення кривавих подій липня 2015 року на Закарпатті, коли озброєні злочинці, котрі називали себе «патріотами й борцями за справедливість», влаштували стрілянину з людськими жертвами, ми не допустимо!
А звідки ми знаємо “Доста України”? Відповідь – Мар’ян Чава
Отже, в червні 2023 року великого резонансу набуло відео так званого блогера з Львівщини Мар’яна Чави, в якому він у Дрогобичі в агресивній формі спілкується з представниками ТЦК, які біля супермаркету Сільпо виписували повістки. Ми не будемо оцінювати моральність того, що побачили, проте хочемо звернути увагу на те, що зрештою цей «блогер» досягає поставленої мети й військові їдуть, а поліція нічого не може вдіяти, навпаки, приймає від Чави заяву про злочин. Також він при тому як викликає поліцію називає себе як особу, що спілкується «в статусі міжнародного публічного права людини» (цитата).
Одним з головних медійних ресурсів Чави є YouTube-канал «Знай Свої Права!», створений 17 трав. 2021 р. Перші відео на ньому (з тих що доступні для перегляду), належать до осені 2021 року. Цих відео всього кілька, і з них зрозуміло, що ми маємо справу з противниками вакцинації, або як вони себе ще називають – захисниками прав людини. Крайнє відео перед повномасштабним вторгненням датовано 18 лютого 2022 року, і на ньому він разом з кількома представниками того самого руху намагається пройти в зачинену школу. На цьому відео він представляється від імені організації «Доста-Україна».
Потім діяльність Мар’яна Чави та його групи була зосереджена на кількох напрямках, де протидія мобілізації – лише один з напрямків.
Як бачимо – тут йдеться про створення чогось, що схоже на паралельні органи влади, створення “територіальних громад” та “утворення та реєстрація в ООН республіки України”. Чи є в цьому ознаки державної зради та заклики до повалення конституційного ладу – мають встановити відповідні органи контррозвідки.
24 липня 2022 року Мар’ян Чава був затриманий СБУ. Обвинувальний висновок надійшов за статтями:
- ч.1 ст.114‑1 – перешкоджання діяльності ЗСУ;
- ч.2 та ч.3 ст.436‑2 – виправдовування збройної агресії РФ.
Спочатку обрано домашній арешт, пізніше змінено на тримання під вартою з можливістю внесення застави (214 720 грн). Вніс заставу і вийшов із СІЗО.
Наразі продовжує свою “інформаційну діяльність”. З одного з повідомлень випливає що можливо – в Іспанії.
Наслідки
Після подій у Вінниці в медійному просторі дуже інтенсивно почали з’являтися новини про все нові і нові випадки спротиву мобілізації. Проте вже перший гучний випадок виявився частковим фейком, оскільки мова йшла про подію, яка сталася кілька тижнів до того.
З цього випливає, що висвітлення силового спротиву мобілізації знаходиться під пильним ворожим контролем та одночасно відбувається спроба нами керувати. При цьому мета глибша ніж може здатися на перший погляд, оскільки події у Вінниці відбулися після протестів “з картонками” щодо обмеження незалежності антикорупційних органів. Коли фактично було знято “табу” на масові вуличні акції протесту.
Зараз останні дні перед завершенням воєнного стану, коли ТЦК змушені вдаватися до жорстких методів для виконання плану. Заворушення після 20 липня командою InfoLight.UA були прогнозовані заздалегідь. І це також враховується ворогом.
Важливо:
- Це не справа «ватників», а ознака внутрішнього розколу в українському суспільстві — «боротьба за справедливість», як її бачить частина громадян. Викривлене сприйняття, яке має багато причин – проте реальне.
- Напади на військових із ТЦК ми відстежуємо понад два роки: це не «штовхання», а застосування бит, лопат, ножів, сокир тощо. Зараз змінилася інтенсивність і суспільне сприйняття.
- Мережі, що закликають до атак на ТЦК, діють із весни 2022 року. Їх близько 15, зокрема на Миколаївщині («свободниє люді»).
- Головна мета цих мереж — не зрив мобілізації (це другорядне завдання), а спровокувати конфлікт.
- Ворог прагне, щоб військові застосували зброю на ураження, а цивільні відповіли бунтом. Потім диверсанти, які “випадково опиняться” серед бунтівників мають стріляти у військових — і це буде повноцінне застосування обома сторонами.
Ключове:
- Подібних заворушень ставатиме все більше. Поліція та військові виявили надмірну стриманість: не застосували зброю й не заарештували всіх порушників комендантської години.
- Росія максимально розкручує ці події як доказ «жорстокості» української мобілізації. На жаль, частина українських медіа також подає це як «боротьбу небайдужих громадян».
- Відстежити початок та координування протестів можуть лише ті, хто має доступ до Viber‑спільнот і TikTok‑стримів.
Повноцінне застосування зброї обома сторонами — ось чого прагне ворог!
Як запобігти негативним сценаріям?
Ситуація з мобілізацією досягла критичної точки, коли традиційні методи вже не працюють. Країна опинилася на межі, за якою можливі незворотні процеси внутрішнього розколу. Для запобігання подальшій ескалації необхідний комплексний підхід, який має реалізовуватися на кількох рівнях одночасно.
Команда InfoLight.UA розуміє негативне ставлення військових до того, що тил почав демонструвати подібну поведінку. Людині в Силах оборони складно зрозуміти “тонку душевну структуру” тих, хто турбується про права людини, корупцію чи законність більше, ніж про збереження державності. Сприйняття світу у військових більш чорно-біле, а відчуття справедливості – значно гостріше. Тому кожному цивільному треба це чітко розуміти. Водночас політичне керівництво країни має припинити думати про рейтинги більше, ніж про збереження України. Непопулярних рішень не уникнути.
Негайні заходи першого місяця
У найближчі тридцять днів держава має продемонструвати готовність до змін. Насамперед це стосується інформаційної політики. Необхідне визнання проблем на найвищому державному рівні – чесна розмова з суспільством про реальний стан справ, без прикрашання та замовчування. Президент, Прем’єр-міністр, Міністр оборони мають публічно оголосити про початок розробки нової моделі мобілізації з залученням громадськості. Це не може бути черговою обіцянкою – люди мають побачити конкретні кроки вже з перших днів.
На організаційному рівні доведеться піти на болісні, але необхідні кроки. Тимчасове короткострокове призупинення силових методів мобілізації за участі військових в населених пунктах до завершення реформи може здатися поступкою, але це дасть час для перезавантаження системи. Бо разом з цим функція оповіщення, розшуку та затримання має перейти виключно до поліції.
Водночас має відбутися ретельна перевірка всіх працівників ТЦК на предмет корупції та зловживань – не для показових звільнень, а для реального очищення системи. Гарячі лінії для скарг на неправомірні дії під час мобілізації мають працювати не формально, а з реальними наслідками для порушників. Разом з тим головна мета цієї дії – прибрати можливість для маніпуляцій.
Особливу роль у цей період відіграватимуть ветеранські організації. Їхнє залучення до діалогу між суспільством та військовими критично важливе, адже вони мають моральний авторитет обох сторін. Ветерани розуміють, що таке війна, але також знають ціну несправедливості та байдужості влади.
Посилення правової відповідальності
Держава має негайно посилити правову відповідальність за публічну координацію, фінансування та організацію дій, що мають на меті дискредитувати мобілізацію або спровокувати масові заворушення на цій темі. Це не питання обмеження свободи слова – це питання виживання країни в умовах війни.
Спецслужби та правоохоронні органи потребують підтримки в боротьбі з такими проявами. Прізвища організаторів деструктивних мереж відомі, механізми координації теж досліджені та задокументовані. Проте без політичної волі та чітких правових інструментів ефективна протидія неможлива.
Водночас критично важливо розмежовувати маніпуляторів від постраждалих. До людей, які пережили втрату рідних на війні, і які можуть бути втягнуті в подібні кампанії через емоційний стан, слід ставитися з особливою чутливістю. Для них необхідно запровадити програми психологічної підтримки та консультацій, а не каральні заходи. Держава має публічно та рішуче засудити спроби зірвати мобілізаційний процес, особливо в умовах активної фази війни.
Варіанти покарання для організаторів і активних учасників таких дій мають бути суворими, але диференційованими. Позбавлення волі строком, наприклад, до 5 років може застосовуватися за масову організацію та водночас публічні заклики до зриву мобілізації. Якщо наслідком таких дій стали тяжкі наслідки, включно з тілесними ушкодженнями військовослужбовців або провокацією масових заворушень, термін має збільшуватися до 7-10 років.
Фінансові санкції також мають бути частиною відповідальності. Блокування банківських рахунків та арешт транспортних засобів можуть застосовуватися у випадках участі у публічних кампаніях проти мобілізації, які мають скоординований характер. Організатори таких кампаній мають довічно позбавлятися права обіймати державні посади та втрачати усі пільги, які надаються державою.
Для тих, хто активно долучається до зриву мобілізації, має діяти заборона виїзду за межі держави – це стосується і жінок, і інших осіб, що раніше мали на це підстави. Якщо людина активно працює проти оборони країни, вона не може користуватися правом покинути цю країну в час її найбільшої потреби.
З боку правоохоронних органів першочерговим завданням стає ідентифікація справжніх лідерів деструктивних мереж – не рядових учасників протестів, які часто діють з відчаю, а саме організаторів, які свідомо працюють на дестабілізацію. Блокування фінансування антимобілізаційних груп та посилення контррозвідувальної роботи в регіонах з найвищим рівнем протестної активності мають відбуватися тихо, але ефективно.
Середньострокова перспектива трьох місяців
Протягом наступних одного-трьох місяців мають відбутися системні зміни, які закладуть фундамент нової мобілізаційної політики. Законодавчі ініціативи стануть першим кроком. Підготовка та реєстрація законопроєкту про ротаційну військову службу має супроводжуватися широким громадським обговоренням – не імітацією, а реальним врахуванням пропозицій.
Одночасно необхідно скасувати штрафи для тих, хто не зміг оновити дані через технічні проблеми «Резерв+», а також демотиваційну ідею сплати штрафу за неявку по повістці в ТЦК онлайн. Це питання справедливості – люди не мають страждати через недолугість державних цифрових сервісів, а толерувати тих уникає мобілізації та створювати їм “зручності” – абсурдна практика. Чітке розмежування повноважень ТЦК, поліції та військової поліції допоможе уникнути ситуацій, коли ніхто не знає, хто за що відповідає.
Технологічний аспект реформи не менш важливий. Повна переробка або заміна додатку «Резерв+» на працюючу систему – це не примха, а необхідність.
Комунікаційна стратегія цього періоду має бути масштабною та переконливою. Роз’яснення нової моделі служби через всі можливі канали, залучення лідерів думок, ветеранів, волонтерів до популяризації реформи створить позитивний інформаційний фон. Важливо показувати реальні приклади добровільної мобілізації, історії людей, які свідомо обрали службу за новими правилами.
Системна трансформація за півроку
У перспективі трьох-шести місяців має відбутися справжня трансформація мобілізаційної системи. Запуск пілотних проєктів з ротаційною службою в двох-трьох бригадах стане практичним тестом нової моделі. Кожен крок експерименту має документуватися та аналізуватися для подальшого масштабування. Корегування моделі на основі зворотного зв’язку від учасників забезпечить її життєздатність.
Робота з суспільством у цей період набуде системного характеру. Громадські слухання щодо нової моделі мобілізації в кожній області дадуть можливість почути голос регіонів. Механізм громадського контролю має стати постійним елементом системи. Люди повинні бачити, що їхня думка враховується, що вони можуть впливати на процеси, які стосуються їхнього життя та життя їхніх близьких. Це єдиний спосіб відновити довіру між владою та суспільством.
Залишити відповідь