Василь Статівка, який захищає Україну з перших днів повномасштабного російського вторгнення, нещодавно пройшов військовий вишкіл в одному з навчальних центрів. У подарунок за отриманні знання, а також на згадку воїн-митець виготовив дерев’яну скульптуру, яку назвав “Богема” і передав її навчальному центру.
Пташка і мертва сосна
Півтора місяця в лісі та на полігоні навчального центру Василь Вікторович присвятив не тільки тренуванням, заняттям з мінної справи та домедичної підготовки, а також іншим важливим речам, що має досконало знати та вміти кожен військовослужбовець. Для героя статті життєво необхідна ще й творчість. У його випадку це написання віршів та різьблення по дереву.
Ще на початку навчального періоду чоловік знайшов сосну і приступив до роботи.
— Інструменту ніякого не було, тому я працював різцями з гайкових ключів, поламаними пилочками, гільзами з БМП, ключем для відкриття патронів тощо, — розповідає захисник. — Це виглядало дивним: хлопці з мене кепкували, відпускали жарти, підсміювалися наді мною та моєю діяльністю. Одним словом, чорний солдатський гумор. А одна військова кричала, що я псую живе дерево. Та мені вдалося їй довести, що то суха трухлява сосна, яка давно мала згоріти в буржуйці і загріти своїм теплом курсантів.
Чи було мені образливо за реакцію побратимів? Так. І в мене навіть було бажання все кинути. Опускалися руки. Тим більше, що вони в мене після травм, отриманих на Курському напрямку, болять. Одна рука прооперована і ще не зажила. Взагалі-то, зі своїми травмами я міг би прилаштуватися десь вдома. Але вважаю, що то несерйозно. Бо справжній воїн — це той, хто воює там, де дійсно гаряче.
А ще мені пропонували викладати предмет «Захисту України» в Сумському закладі освіти. Я ж педагог з військовим досвідом у гарячій точці, а туди саме таких і відбирають. Дуже хочу там працювати. Чекаю можливості. Та зараз я потрібніший там, де ведуться запеклі бої. Наприклад, у Юнаківці.
Ідея та ескізи
Зі слів Василя Вікторовича, ідею для дерев’яної фігури він запозичив з інтернету. А ескіз намалювала військова на ім’я Оксана.
— Один впливовий військовослужбовець як побачив, що я роблю, сказав, що хлопці після місяця перебування в ізоляції від жінок будуть у цю скульптуру закохуватися! — сміється Василь Статівка. — Ну так справді, як у неї не закохатися? Волосся я зробив з оболонки з кабеля — прибив його до дерева цвяхами (тими, що штапики забивають). Виміняв ті цвяхи, як і інші необхідні дрібниці, у старшин за тушонку. Бо що тут у лісі знайдеш, окрім гільз? Очі зробив Богемі з березової кори, зіниці — з гуми. А оліфу для змащення готової фігури привезли хлопці з міста, які до того часу вже перестали жартували і всіляко підтримували. На оздоблення пішла пакувальна стрічка, металева баночка з-під напою (накінечник для спису), а також згодилися шеврони та лак для нігтів, який взяв у дівчат.
Ось такі основні інгредієнти нашої мистецької кухні. Якби в майстерні, звісно можна було б зробити цю наречену більш багатою!
Мошка
Та найважчим у роботі були умови. Пан Василь каже, що навчальний центр знаходився біля болотистої місцевості.
— Мошкара дошкуляла, забивалася в рот і ніс, лізла в очі, — розповідає Василь Вікторович. — Ставив димар, та й хлопці стояли поруч і димили на мене. Але так було спекотно: потом заливало. Тож працював у масці, якою захищався від набридливих комах. Та все одно від них не врятуєшся: від укусів виникли запалення. Мошка — це ціла біда. У цей період навіть корів не випасали, бо як заб.ється у легені, то доводилося дорізати тварину.
Перебуватиме під захистом
“Богему” Василь Вікторович передав інструкторам навчального центру.
— Вони сказали, що залишати скульптуру в лісі небезпечно, бо курсанти понівечать, — каже герой матеріалу. — Тому викопають сосну та встановлять її біля своєї локації, щоб була під наглядом.
Василь Статівка стверджує, що робота над дерев’яною фігурою допомогла йому пережити півторамісячний період. навчання І, безумовно, підняла імідж у очах керівництва навчального центру та побратимів: якщо до війська за власним бажанням з самого початку війни пішла така вмотивована людина-педагог, талановитий різьбляр, скульптор, поет і взагалі — Митець з великої літери, то Україна точно переможе!
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь