«Любов» – написано бузком… Так було колись у Лутищах, в маєтку Захарія Виноградова. Травень – це буяння бузку, це краса і аромат, це любов. І сьогодні відкинемо думи сумні – поговоримо про любов і бузок.
БУЗОК
Назва цього слова має декілька версій: походить від праслов’янських «буз –ина», «бука», «бриніти», що означали відсутність бука на цій території. Латинська назва походить від грецького слова «сиринга», що означає «пастуша сопілка». Ще одна версія про Богиню Сирингу, в честь якої названа рослина «Сирень», яка відповідає за ідилію і гармонію. Важко, не погодитись, що бузок створює особливу гармонію в нашому житті і визначенні весни, як пори року.
Про бузок можна додати:
- В астрології пов’язаний зі знаком Тільця;
- Зображений на гербі латвійського міста Сигулда і являється символом американського штату Нью-Гемпшір «Живи вільним або помри!»;
- Живе довше людини, більше 100 років;
- Батьківщина бузку – Мала Азія;
- У світі існує більше 2300 сортів бузку;
- Ефірна олія з бузку, коштує дорожче золота ;
- Ефірну олію виготовляють у французькому місті Грасс;
- Використовують у парфумерії та медицині;
- Квіти їстівні, використовують у коктейлях;
- П’ята пелюстка приносить щастя…
БУЗКОВИЙ ГАЙ
Бузок – візитна картка Київського ботанічного саду. Його почали закладати в 1919 році. Створення ботанічного саду – то довга і цікава історія. А ми ж про бузок. Треба зазначити, що Київський НБС один з найбільших у Європі. Сад бузку, так званий сирінгарій, має 1500 кущів. Тому НБС відноситься до наукових надбань України. Майже всі відвідувачі фотографуються біля кущів ідилії та гармонії. І, взагалі, там вважають, що кожна українка повинна мати світлину з бузком.
Багатьом із нас відомий «Бузковий гай» біля Диканьки, на Полтавщині. У 1822 році князь Віктор Кочубей висадив бузковий гай для своєї доньки Ганни, хворої на сухоти. Лікар стверджував, що бузок створює цілюще повітря, яке продовжить життя доньки. Коли бузок розцвів – розквітла й Ганна, а коли зів’яв – хвора дівчина померла. Та все ж залишився бузковий гай. Два гектари райських кущів щороку притягують до себе натовпи туристів. І це не дивно, бо люди прагнуть до краси, гармонії, цікавих легенд і культурного відпочинку. У бузковому гаю постійно влаштовують фестивалі та ярмарки українських майстрів.
У Харкові з 2008 року щорічно проводився кінофестиваль «Харківський бузок», який пов’язаний із кінофестивалем «Французька весна». Культурні події слугують культурним обміном між Україною та Францією. Тож бузок і весна роблять свою справу. Віримо, що так буде і надалі.
В Охтирці ще до війни пропонували створити «Бузковий гай» на 8-й сотні, в районі провулку Радіщева, (нині Назарія Яремчука). Вже навіть розчистили смітник і поставили дитячий майданчик… Але своєрідний благоустрій території та висадка нових сортів бузку не пройшли по конкурсу бюджету участі, на жаль. Бузковий гай міг би додати родзинку місту Нашому і очистити повітря. І, взагалі, стати окрасою території. В Охтирці, мабуть у кожній садибі росте бузок. А як було раніше?
Людмила, директорка Охтирського краєзнавчого музею:
— Колишня Дворянська вулиця (Юріївський провулок) вся була в бузку і в липах. В 19-ому столітті в Охтирці проживало багато дворян. Всі їхні маєтки були засаджені бузком. Але тоді бузок іменували сіренню. Садиба Курилів славилась рідкісними сортами винограду, бузку і каштанів. Маєток предводителя Охтирського дворянства барона фон Радена також був заквітчаний бузком. Дворянство піклувалося про благоустрій Охтирки і своїх маєтків поза містом. В Лутищах була літня резиденція поміщика Захарія Виноградова. Там і досі подвір’я прикрашають бузкові алеї. Про бузкові сади можна прочитати в романі «Санін» охтирського письменника Арцибашева.
Віра ЗЕМЛІНСЬКА, колишня директорка райського саду «Mon plaisir»:
— У нашому саду є два сорти бузку, перський і європейський, один з них квітне весь сезон. Знаєте звідки я його привезла? Із Малої Павлівки. Я звідти родом. А там же бузкові гаї по ярах, по газонах, як кажуть у Павлівці. У 19-ому столітті тут жили поміщики Бразолі. Їхні резиденції були засаджені квітниками, парками, алеями. Тоді бузок був дорогим задоволенням, що могли собі дозволити тільки багаті люди. Бо його треба було замовляти із-за кордону, можливо навіть із Голландії, країни квітів. Були такі сорти тюльпанів, що вартість однієї цибулини рівнялась вартості одного маєтку. Із бузком така ж історія. Тому в Охтирці він був тільки в дворянських маєтках. На початку 70-х квітами особливо не переймались. А хотілося особливо прикрасити свою садибу. І я з батьком накопали в павлівських ярах бузкових кущів і посадила на своїй дачі. Тепер обабіч нашої кав’ярні росте цікавий вид бузку – пізній, дуже ароматний, ніжно-рожевого кольору. Це сортові кущі. Їх потрібно щороку обрізати і розсаджувати, щоб омолоджувати. Потрібен постійний догляд. Я люблю бузок, як і всі.
БУЗКОВИЙ БУМЕРАНГ
Пізній сорт бузку називається «Бумеранг». Згадую нашу екскурсію «багрянівськими стежками». Після Охтирки – Лутище. Директор школи Володимир Серпівський провів фантастичну екскурсію в минуле школи, колишню резиденцію поміщика Виноградова. Там такий цікавий кабінет історії, старовинні каміни, грецька амфора, українська світлиця і … загадкова примара… А на подвір’ї – бузкові алеї. Ще й наголосив тоді пан Володимир: «Дивіться, і досі цвіте бузок! І бджоли гудуть». Це було 4 вересня 2016 року.
Під час недавньої прогулянки містом, вирішили подивитися на бузок перський і європейський у райському саду «Mon plaisir». Та побачили один несмілий кущик. Зателефонувала Світлані Мащенко у Малу Павлівку, щоб дізнатися про бузкове буяння. «Уже починає відцвітати…». Моделями її бузкових історій стали талановиті дівчатка, сестрички Софія і Поліна Білик і дві жіночки літнього віку – Катерина Канівець і Галина Хоменко. Їм уже за 80, та вік не заважає милуватися довколишньою красою. У Великій Писарівці – білий бузок світиться пишними квітами на фоні розбитих дахів. Кадри невтішні.
В історії все повторюється, має значення і повертається, як бумеранг. Бузок нагадує нам, що наближається літо. І наша Перемога!
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь