Пандемія COVID-19, що стрімко охопила світ на початку 2020 року, принесла в наш лексикон безліч нових термінів, пов’язаних із вірусом, карантинними заходами та вакцинацією. Однак, паралельно з загрозою фізичному здоров’ю, розгорнулася інша, не менш підступна епідемія, що вражає ментальне благополуччя та когнітивні здібності людства. Йдеться про явище, яке отримало назву інфодемія.
Інфодемія являє собою надмірне поширення інформації щодо певної проблеми, часто неструктурованої, суперечливої або навіть неправдивої, що в результаті не полегшує, а навпаки, ускладнює розуміння ситуації та прийняття обґрунтованих рішень. Сам термін “інфодемія” увійшов в активний обіг на початку 2020 року, коли Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) забила на сполох через масивну хвилю неправдивих і тривожних повідомлень, що захлеснули інформаційний простір у зв’язку з пандемією COVID-19.
З кожною секундою глобальна мережа Інтернет, соціальні медіаплатформи та сервіси обміну миттєвими повідомленнями безперервно транслювали на величезну аудиторію інформаційні потоки, які нерідко виявлялися не просто непотрібними, а й небезпечно недостовірними, спотвореними або навіть шкідливими для фізичного та психічного стану людей.
Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус влучно охарактеризував “інфодемію” як один із найсерйозніших викликів сучасності. За його словами, це явище провокує зайву паніку та дезорієнтацію в суспільстві, а також призводить до роз’єднання людей, підриваючи довіру до авторитетних джерел інформації та ускладнюючи консолідацію зусиль у боротьбі з кризою.
Дослідження, проведені науковцями з Університету Східної Англії, виявили тривожну закономірність: поширення дезінформації під час спалахів інфекційних захворювань може мати прямий негативний вплив на їхній перебіг, роблячи епідемії більш масштабними та важкокерованими. Недостовірні чутки та фейкові “поради” можуть спонукати людей до небезпечної поведінки, ігнорування офіційних рекомендацій та відмови від необхідних заходів профілактики.
Поняття інфодемії охоплює широкий спектр деструктивних явищ, що дестабілізують інформаційну екосистему, які набули особливої гостроти на початку XXI століття. Серед них – фейкові новини (повністю сфабрикована інформація), дезінформація (навмисне поширення неправдивих відомостей), мізінформація (ненавмисне поширення неточної інформації), мова ворожнечі (висловлювання, що розпалюють ненависть та ворожнечу між різними групами), та пропаганда (тенденційне подання інформації з метою формування певного громадського opinion).
У поєднанні з експоненціальним зростанням обсягів інформації, що безперервно продукується та споживається людством, інфодемія стає вкрай загрозливою для здатності до раціонального мислення.
Надмірна емоційність, яка часто супроводжує інформаційні повідомлення, та неймовірний тиск їхньої кількості на людську психіку призводять до значного зниження здатності критично оцінювати отримані дані, раціонально сприймати дійсність та приймати зважені рішення в повсякденному житті. Як наслідок, панічні настрої та підвищена тривожність, що охоплюють значну частину населення планети, значно посилюються в періоди масштабних локальних чи глобальних криз, таких як війни, економічні спади або епідемії.
Показово, що “епідемія фейків” може застосовуватися не лише в умовах вірусних хвороб, але й часто може бути інструментом диктаторських режимів і зокрема – Росії, для атакування суспільств демократичних держав з метою ввести населення країни-жертви в оману, бомбардуючи людей фейками та дезорієнтовуючи громадянську свідомість.
Протиотрутою та шляхом до подолання інфодемії в таких складних ситуаціях стає розвинена здатність до самостійного мислення, критичний підхід до споживаної інформації та дотримання елементарних правил інформаційної гігієни та медіаграмотності, котрі формують покоління стійких до маніпуляцій громадян.
Залишити відповідь