Життя у всіх його проявах триває попри воєнне сьогодення. Люди з’являються на світ, одружуються, помирають. Безумовно, найприємнішою новиною для всіх є поява в родині немовляти. Адже якими б важкими не були нинішні часи, але немає в світі такої причини, що б змусила не дати народитися тому життю, що зародилося під серцем люблячої матусі!
Рік, що минув, виявився дуже нелегким для мешканців Великописарівської громади, адже складався з низки випробувань на міцність. За цей рік з території селища та сіл виїхала найбільша з початку повномасштабного вторгнення кількість населення. Обов’язкова евакуація тривала з березня, триває і до сих пір.
Люди роз’їхалися хто куди: одні залишилися в межах Великописарівщини, інші — Сумщини, а хтось поїхав у глибокий тил на Західну Україну. І всюди наші земляки живуть своє життя, з надією на обов’язкове повернення додому. І неодмінно — з новими мешканцями Великописарівської громади, тобто — з дітками, народженими в евакуації!
Як розповіла нам керівник відділу реєстрації актів громадянського стану Оксана Кузовенко, за увесь 2024 рік громада поповнилася п’ятьма найменшими жителями.
— Всі п’ятеро з’явилися на світ за період з 1 січня і до середини березня, тобто — до настання жахливих подій, — коментує Оксана Григорівна. — Цих малят ми зареєстрували в своєму реєстрі. Потім наш відділ релокувався до Охтирки, а люди поїхали виїхали в різні населені пункти. Там, де знайшли прихисток, там народжували дітей і там їх реєстрували.
Які імена дали матусі з татусями своїм дорогоцінним донечкам і синочкам, які зароджувалися, виношувалися та народжувалися в складних воєнних умовах?
Ось вони: Матвій, Захар, Олександр, Аріна та Софія.
Вагітні жінки на момент евакуації були, але окрім цієї п’ятірки діточок в Великописарівській громаді більше не реєстрували.
Де зараз живуть ці крихітки — невідомо, адже така статистика не ведеться.
Що ж стосується нового 2025 року, то його ще жодне немовля не відкрило.Але на підході вони точно є.
Зате вже укладені два офіційні шлюби. Зі слів Оксани Григорівни, процедура реєстрації та весілля відбулися за всіма правилами, як і належить. Адже нинішні умови розташування установи дозволяють це зробити.
Нагадаємо, рік тому ми писали про те, як пара з Великої Писарівки побралася буквально під ворожими обстрілами в темряві, бо вікна в приміщенні були забиті. Щоб якось його освітлити, Оксані Кузовенко довелося їхати додому за ліхтариком. Знову-таки, під гучні вибухи. Ось таке воно, екстремальне весілля в безпосередньому прикордонні.
Співрозмовниця зазначає, що наразі ввірений їй відділ державної реєстрації актів громадянського стану працює в нормальних умовах у звичайному режимі. І навіть після нещодавньої хакерської атаки реєстри вдалося відновити.
— Ми одразу ж за один день внесли туди всі дані, так що все збережене, нічого нікуди не зникло!, — підсумовує нашу бесіду Оксана Григорівна.
Джерело: “vorskla1930“
Новину створено за матеріалами сайту “vorskla1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “vorskla1930”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь