Час іде, але біль не вщухає – війна забирає найкращих… Кириківська громада Охтирського району попрощалася з Героєм – молодшим сержантом Валерієм Стрілецьким, який загинув 4 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в с. Озарянівці Бахмутського району Донецької області.
Наш земляк став на захист держави у найтяжчі часи, обравши шлях, що вимагає найбільшого героїзму та безмежної любові до рідної землі…
Народився Валерій Вікторович Стрілецький 9 жовтня 1975 року в с. Коломак Харківської області, зростав і виховувався у с. Пожні, що на Великописарівщині, у дідуся і бабусі.
Після закінчення одинадцятирічки Пожнянської школи, Валерія призвали на строкову військову службу, де він потрапив до батальйону почесної варти – підрозділ української Президентської бригади. Роки служби пішли на користь: юнак подорослішав і добре змужнів. А ще він знайшов багато друзів, фото яких зберігав довгі роки. Після повернення додому, разом із мамою переїхали до с. Попівки. Там, у селі, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталією, потім зустрічалися, а згодом побудували міцну та щасливу родину, в якій народилася донечка Валерія. Через якийсь час молода сім’я переїхала на постійне місце проживання в с. Заводське, де почали будувати плани на майбутнє. Щирість, відкритість та готовність прийти на допомогу дуже швидко зібрала коло Валерія Стрілецького вірних друзів, товаришів, добрих знайомих.
Життя набирало обертів. Валерій Стрілецький працював на залізниці механіком, а коли народилася друга донечка Ліза, поїхав у пошуках роботи у великі міста України, де працював на будівництві. Згодом знайшов роботу за кордоном, здобув відповідну освіту й останні роки, перед війною, офіційно працював там із різними будівельними компаніями.
За два дні до початку війни Валерій Стрілецький саме перебував в Україні у справах, а потім перетнув кордон. Коли дізнався про повномасштабне вторгнення ворога, відразу вирішив повернутися додому. В дорозі був п’ять днів, через величезні затори, у зв’язку з масовою евакуацією українців до інших країнах у пошуках прихистку. Приїхав пізно увечері, а вже зранку пішов до військкомату і добровільно вступив до лав територіальної оборони. Із травня 2022 року підписав контракт і декілька місяців служив в Охтирському військкоматі, а потім потрапив у 58-у бригаду. Через якийсь час, у зв’язку з її розформуванням, він перевівся у 28-у окрему механізовану бригаду імені Лицарів Зимового Походу (військове формування механізованих військ Сухопутних військ ЗСУ), місцем базування якої була Одеська область. Майже весь час бригада Валерія Стрілецького перебувала в гарячих точках на Бахмутському напрямку.
5 грудня Валерій Стрілецький мав би приїхати додому у відпустку та, на жаль, не судилося…
Валерій Вікторович Стрілецький був воїном, який не шукав слави, але заслужив повагу своєю сміливістю та вірністю Батьківщині. Він, як ніхто інший, розумів, якою ціною дістається нам свобода та мир.
«Мій тато був справжнім чоловіком. Маючи можливість бути у безпеці, він повернувся в Україну, щоб захистити її і нас, його рідних, – розповідає старша донька Валерія Стрілецького, яка, як і тато, носить ім’я Валерія. – Він був хорошим батьком, завжди стриманим, добрим, ніколи не підвищував голосу, тим більше, ніколи не дозволяв собі нікого ображати. Для нас, його доньок, він не жалів нічого. Усе, що можна було облаштувати в будинку, він зробив власними руками. Із мамою вони прожили двадцять дев’ять довгих і щасливих років. Він був мужнім захисником і свідомим громадянином своєї країни. 18 листопада 2024 року тато отримав нагрудний знак «Кращий сержант ЗСУ» – відзнаку та вшанування за виняткові службові досягнення та відданість службі українських сержантів».
Молодший сержант Валерій Стрілецький назавжди знайшов своє останнє місце спочинку на кладовищі сел. Кириківки Охтирського району. В останню путь його прийшли провести і віддати шану рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади та громади.
Схиляємо голови перед мужністю Героя. Пам’ять про нього навічно залишиться в наших серцях.
Джерело: “Ворскла1930”
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють недостовірну інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь