На сьогодні Румунія залишається єдиним стабільним союзником України, котра не блокує нашого експорту, не спекулює на історії і не намагається здобути бонуси, поки наша держава бореться проти російських загарбників. Але поки Україна цінує та розвиває відносини з дружньою Румунією, внутрішні політичні процеси у цій країні перетворюються на загрозливі сигнали для нашої обороноздатності.
Через Румунію йдуть значні обсяги українського зерна та ключової експортної продукції і здійснюється важлива військова співпраця. На фоні ескалаційних заяв на адресу України, котрі лунають з Угорщини, Польщі та Словаччини, збереження союзних відносин з Румунією є ключовим фактором для нашої стійкості. На тлі антиукраїнської політики польських протестувальників, які доповнюють розпочату Росією блокаду України, Румунія стала справжнім порятунком для експорту українського зерна, не допускаючи блокування України своєю п’ятою колоною.
Але цього року в Румунії відбуваються одночасно парламентські, місцеві і президентські вибори. І цілком очікувано, антидемократичні сили як в Румунії, так і в глобальному вимірі, не оминули нагоди вплинути на розклад сил в країні, котра стала справжнім українським тилом.
Кремль не приховує, що прагне остаточно відрізати західні шляхи постачання та експорту України. І хоча провідні румунські партії підтримують Україну, за допомогою непрозорих інтернет-технологій та маніпуляцій, на перші політичні позиції несподівано почали виходити маргінальні, проросійські сили.
Розклад румунських політичних сил
Партійний розклад у грудні 2024 року в Румунії виглядає таким чином. Найвпливовішою стала лівоцентристська Соціал-демократична партія (PSD), діючого прем’єра Марчела Чолаку, котра набрала 23 %. Партія займає прозахідні позиції й проводить дружню політику щодо України.
На другому місці виявився донедавна маргінальний Альянс за Союз румунів (AUR), очолюваний промосковським Джордже Сіміоном з результатом 18%. Партія поширює антинатівську пропаганду, вимагає скасувати санкції проти Росії і зупинити підтримку України. Лідери AUR неодноразово були помічені у зв’язках з російськими спецслужбами. Зростання підтримки радикальних антизахідних політичних сил відбувається не лише на ґрунті правого популізму, спекуляцій інтересами румунських платників податків чи впливу кремлівської пропаганди, але й через недоліки політики Брюсселя, котра не здатна залагодити поширення євроскептичних настроїв у Центральній Європі.
Третє місце на румунському політичному Олімпі з результатом 14% займає Ліберальна партія (PNL) – правоцентристська, проєвропейська, дружня до України партія, яка є партнерською в чинній коаліції з PSD.
Четвертим за рейтингом став Союз «Порятунку Румунії» (USR) з результатом 12% – правоцентристська партія під проводом Єлени Ласконі, яка вийшла в другий тур президентських виборів. USR позиціонує себе як партія проти істеблішменту та корупції, нещадно критикує й PSD та PNL і конкурує на правоцентристському полі з ультраправим кандидатом Каліном Джорджеску, котрий переміг за дивних обставин надмірного впливу на виборців інфлюенсерів китайської соцмережі.
Небезпечну п’яту сходинку займає партія «SOS» з результатом 7%. Її лідерка – одіозна Діана Шошоаке, відома радикальними антиукраїнськими заявами і спробами подати в парламент законопроєкт про анексію Румунією українських територій.
Близькою до них є «Партія молодих людей» (POT), котра набирає 6% і займає євроскептичні та антизахідні позиції. Партія вийшла зі складу AUR і підтримує переможця першого туру президентських виборів тіктокера Джорджеску.
Румунська коаліціада
Найбільш ймовірним є формування урядової коаліції на ґрунті проєвропейських сил: PSD, PNL та правоцентристського «Союзу порятунку Румунії» (USR). Такий союз мав би 52 % парламентських мандатів. Але PSD раніше була у дуже складній коаліції з правоцентристською Націонал-ліберальною партією (PNL), яка посіла третє місце з 14 % голосів.
А третій, критично важливий член коаліції – Союз «Порятунку Румунії» (USR) перебуває у рішучому протистоянні з «корумпованою елітою» соціал-демократів та лібералів. При цьому найімовірнішим кандидатом на пост прем’єра мав би бути лідер найбільшої партії, нинішній прем’єр-міністр PSD Марчел Чолаку. Але в першому турі президентських виборів він посів лише третє місце і має непросту ситуацію з лідерством в партії.
Ця ситуація створює цугцванг для USR: вступати в коаліцію з домінуючими партіями для лідерки Єлени Ласконі означає стати на бік «корумпованої еліти», а альтернативою є лише антизахідні, і часто проросійські радикали, з якими USR бореться за голоси «простого виборця».
Натомість формувати коаліцію з праворадикалами PSD не зможе через глибокі ідеологічні розбіжності, а лідери соціал-демократів та лібералів неодноразово акцентували на прозахідній орієнтації країни.
Сценарії для України
Доля румунської демократії залежатиме від другого туру президентських виборів, які відбудуться 8 грудня. Країна обиратиме між правоцентристською кандидаткою Ласконі та ультраправим кандидатом тік-токером Джорджеску.
Після 8 грудня Румунія може прямувати за наступними ключовими сценаріями:
- Перемога в другому турі та президентство лідерки Союзу «Порятунку Румунії» (USR) Ласконі, котра діятиме в союзі з прозахідною коаліцією між PNL, PSD та USR. У такому разі Україна зберігає дружню та партнерську Румунію, розвиває експорт, військову співпрацю та утримує надійний тил на західному кордоні. Проросійські радикали ще п’ять років безсильно скрегочуть зубами, повільно сповзаючи на маргінес.
- Перемога Джорджеску та формування коаліції ультраправих партій з правоцентристами, котрі разом отримали близько 43 % місць у парламенті. Коаліційні уряди меншості – часте явище для політичних систем європейських країн, за умови, якщо лідируючі партії не змогли домовитися про коаліцію.
Тоді Румунія матиме євроскептично налаштованого президента та урядово-парламентську коаліцію, котра може змінити дружню політику щодо України, на курс, подібний до Польщі, Словаччини та Угорщини. Історичні претензії, блокада українського експорту під приводом «захисту» румунських фермерів, можуть стати новою реальністю румунської політики щодо України.
- Перемогу на президентських виборах здобуває Джорджеску, але в парламенті формується прозахідна коаліція. Румунія може опинитися в політичній кризі, а подібний сценарій зумовить антагонізм між антизахідним і проросійським президентом, котрий стане «румунським Орбаном», та проєвропейською парламентсько-урядовою коаліцією, котра підтримуватиме Україну. Але, враховуючи, що саме президент відіграє ключову роль у формуванні зовнішньої політики країни, для України це означатиме звуження військово-економічної співпраці з Румунією.
Водночас чимало румунів настільки шокованими перемогою антизахідного Джорджеску, що в країні розпочалися протестні акції проти ультраправого кандидата. Цей демократичний запал може вплинути й на збільшення явки виборців, котра становила в першому турі 52 %. І спонукатиме громадян прийти на захист демократії та не допустити перетворення й без того небагатої та залежної від західних партнерів Румунії на ще одну підсанкційну країну в центрі Європи.
8 грудня румунський народ обиратиме сценарій, котрий покращить, або погіршить ситуацію для України на наших західних кордонах, але не зупинить нашої боротьби за незалежність, котру ми вже третій рік мужньо ведемо проти агресора, який територіально переважає нас у 29 разів.
Автор: Валерій Майданюк
Залишити відповідь