Верховна Рада 20 листопада ухвалила в першому читанні законопроєкт №8153 «Про захист персональних даних», що спричинив хвилю критики з боку журналістів та експертів медійної сфери. Документ може створити серйозні перешкоди для журналістів у виконанні їхніх професійних обов’язків, вважають експерти Інституту масової інформації (ІМІ).
Один із найбільш суперечливих пунктів — вимога попереджати людей перед фото-, відеозніманням або аудіозаписом у публічних місцях. Якщо особа відмовляється від знімання, журналістам доведеться припинити свою роботу. Ця норма прописана у статті 11 законопроєкту, передає Інститут Масової Інфомації.
У чинному законодавстві вже існує право заперечувати проти знімання (Цивільний кодекс), але обов’язку попереджати кожного учасника публічних подій наразі немає.
Стаття 15 законопроєкту передбачає винятки для журналістської діяльності, але ці винятки не поширюються на вимогу попереджати людей про знімання. На думку експертів Ради Європи, такі обмеження є надто вузькими й потребують розширення для забезпечення свободи вираження поглядів та права отримувати й поширювати інформацію.
Експерти ІМІ вказують на кілька загроз, які створює законопроєкт:
- Неможливість дотримання норм. Під час висвітлення громадських акцій, надзвичайних ситуацій або масових зібрань журналісти технічно не зможуть попередити кожного учасника про знімання.
- Юридичні ризики. Журналісти можуть стати порушниками закону навіть у звичайних ситуаціях через невиконання цих норм.
- Інструмент цензури. Публічні особи або учасники подій можуть навмисно відмовлятися від знімання, щоб заблокувати висвітлення небажаних матеріалів.
- Самоцензура. Побоювання юридичної відповідальності можуть змусити журналістів утримуватися від висвітлення важливих подій.
Директорка ІМІ Оксана Романюк зазначила:
«У реальних умовах дотримання цього положення є, по суті, неможливим. Вимога отримувати дозвіл на знімання може бути використана для цензури або тиску на журналістів».
Експерти ІМІ наголошують, що такий підхід напряму обмежує право громадян на доступ до інформації, що є фундаментальним принципом демократичного суспільства.
Рекомендації
- Внести зміни до статті 11. Забезпечити реальні можливості для журналістів працювати в публічних місцях.
- Розширити сферу дії статті 15. Зокрема, врахувати рекомендації Ради Європи щодо свободи слова та права на інформацію.
- Захистити журналістів від зловживань. Впровадити механізми, які унеможливлять використання закону для цензури чи обмеження свободи слова.
Автори законопроєкту пояснюють, що закон 2010 року потребує оновлення через зростання обробки даних в інтернеті. Однак у нинішній редакції законопроєкт ризикує стати інструментом обмеження журналістської діяльності, а не захисту персональних даних.
Залишити відповідь