Якщо перемога Трампа для України означає сюрпризи, і скоріше за все – не на нашу користь, то сподіватися, що перемога Камали Гарріс означатиме продовження нинішньої політики Вашингтона – було б недалекоглядно.
Існують чимало обґрунтованих думок, шо більш рішучіший Трамп, у статусі господаря Білого дому, твердо підтримає Україну й відмовиться від попередніх популістичних обіцянок про припинення допомоги Києву, що примусило б Україну до фактичної капітуляції. Але на останніх дебатах Трамп двічі ухилявся від питання, чи хоче він перемоги України, наголошуючи, що хоче миру. Сподівання на те, що Трамп проводив би позитивну політику щодо України є скоріше вірою, сподіваннями, інтерпретацією напівнатяків та виданням бажаного за дійсне. Не було жодної прямої заяви Трампа, де він би підтвердив підтримку.
Поки президентська гонка у США не має єдиного фаворита, шанси Камали Гарріс на перемогу залишаються високими. Досі Гарріс займалася переважно питаннями Латинської Америки, але її візит у статусі віце-президента до Швейцарії на мирний саміт, засвідчив персональні наміри підтримки України.
Є декілька вагомих факторів, вважати, що Гарріс буде рішучішою за Байдена в українському питанні. Якщо Трамп уникає прямої відповіді про перемогу України, то прямі питання Гарріс на цю тему, засвідчують її налаштованість на нашу перемогу. До того ж преса повідомляє, що передвиборчий штаб Гарріс замовляє в кількох штатах рекламні кампанії на підтримку України. Кампанія націлена на отримання голосів за Камалу від американців східноєвропейського походження – насамперед українців та поляків.
Адміністрація Байдена останній рік була зайнята виборами й не поспішала спекулювати перед виборцями дражливою темою грошей американських платників податків, котру роздмухували трампісти. Гарріс, після перемоги, буде позбавлена залежності від популістичних заяв і зможе вчиняти згідно геополітичної доцільності. Зрештою виборці не пробачать, якщо президентка, котра виступала за підтримку України, змінить свою позицію щодо підтримки України.
Ба, більше – американський історик Тімоті Снайдер, вважає, що Україна, ймовірно, займатиме таке ж центральне місце під час президентства Гарріс, як це було під час президентства Байдена. І якщо щодо України, адміністрація Байдена виходила з застарілих припущень, але надолужила згаяне, команда Гарріс цілком може бути більш рішучою щодо України, ніж команда Байдена, на основі вже засвоєних уроків.
Очевидно, Снайдер має на увазі, що Гарріс не буде починати з чистого листа і «перезавантажувати» відносини з РФ, як це робив Барак Обама після російської агресії щодо Грузії, щоб продемонструвати принцип: новий лідер – нові підходи. Адміністрація лідерки демократів вже мала б усвідомити, хто такий насправді Путін, чого дійсно хоче РФ попри свою риторику і як треба ставитися до російських обіцянок, які завжди порушувалися.
У медіа існують припущення, що Гарріс раніше мало цікавилася Україною і навіть мала прохолодні стосунки із Зеленським, хоча у випадку перемоги – такі дрібниці не впливатимуть на геополітичні позиції США у світі. Найімовірніше, перемога Гарріс для України означає або посилення підтримки, або збереження її теперішнього рівня, з усіма «дозованими» поставками зброї та «червоними лініями». Але не можна виключати й зменшення підтримки, на що можуть вплинути блокування республіканців чи необдумані дії українського керівництва.
Автор: Валерій Майданюк