Суспільно-політичний фон у рф продовжує деградувати, і це стає дедалі очевиднішим з кожним новим соціологічним дослідженням. Хоча лояльність до центральної влади все ще тримається на досить високому рівні, рівень очікувань населення швидко змінюється, і не в кращий бік.
Злам у поточній війні видається неминучим. Жодна зі сторін не має достатньо ресурсів, щоб вести бойові дії протягом багатьох років. Однак важливо розуміти ключову відмінність у становищі України та рф: Україна має широку міжнародну підтримку, яка не обмежена в часі. Натомість так званий “нескінченний ресурс” рф виявився цілком вичерпним, як в економічному, так і в соціальному плані.
Згідно з останнім соціологічним дослідженням російського “Левада-центру” під назвою “Конфлікт з Україною: основні показники в серпні 2024”, спостерігається значне зниження підтримки продовження бойових дій серед російських громадян. Хоча підтримка власної армії все ще залишається на рівні 78%, лише 41% опитаних виступають за продовження бойових дій у тій чи іншій формі. Натомість половина громадян рф виступає за негайний початок “мирних переговорів”.
Особливо показовим є ставлення росіян до можливої мобілізації. 60% опитаних виступають проти самого факту мобілізації. Найбільше побоюються можливої загальної мобілізації жінки (58%) та молодь до 24 років (55%). Це свідчить про те, що саме ті групи населення, на які мав би лягти основний тягар у разі мобілізації, ставляться до продовження війни здебільшого негативно.
Цікаво, що в трійку найбільших страхів росіян увійшли зростання цін, проблема міграції (яка загострилася після теракту в Crocus City Hall) та війна з Україною. Це демонструє, що внутрішні проблеми та загрози починають турбувати росіян не менше, ніж зовнішньополітичні авантюри їхнього керівництва.
Найвищий рівень підтримки війни відзначається серед чоловіків старшого віку. Натомість жінки (56%) та молоді росіяни (66% у віці від 18 до 24 років) переважно підтримують негайний початок мирних переговорів. Це важливий показник, адже саме молодь та активна частина жіночої аудиторії формують перспективну думку суспільства.
Одним з найбільших факторів нестабільності в нинішній рф залишаються регіональні та національні відцентрові рухи. При цьому, вони виникають не тільки в традиційних для опору регіонах, таких як Татарстан, Дагестан чи Башкирія. Потужний сепаратистський рух має навіть традиційно “мирна” Смоленська область – проект “Смоляндія” (Смоленська республіка).
Однак, попри всі ці тенденції, було б наївно очікувати на швидкий бунт, який знесе існуючу владу в рф. Україна та цивілізований світ мають послідовно продовжувати збройний опір, політичний та економічний тиск на агресора.
Цікаво простежити, як ці суспільно-політичні настрої відображаються на економічній поведінці росіян. Показовим прикладом може слугувати ситуація на автомобільному ринку. Відсутність значних успіхів на фронті, економічна стагнація, інфляція та ситуація в Курській області – все це, здавалося б, мало змусити росіян збільшити свою підтримку “зусиль” керівництва країни та власної армії. Натомість ми спостерігаємо протилежну картину.
Більшість російських “воєнблогерів” відзначають значне зниження рівня підтримки армії та відмову від активного “волонтерства” з боку росіян. Навпаки – після початку операції в Курській області та сповільнення просування окупантів на Покровському напрямку (єдиному, де фіксуються активні наступальні дії окупаційної армії), масовий російський споживач надав перевагу робити вартісні покупки, які відкладалися протягом значного часу.
За повідомленням російської аналітичної компанії “Автостат”, за підсумками серпня 2024 року в росії продано 148 тис. нових легкових автомобілів, що на 40,0% більше, ніж роком раніше. З 1 по 7 вересня дилери реалізували 38 115 нових автомобілів. За умови виходу з російського ринку основних світових виробників, лідерами продажів стали російський “АвтоВАЗ” та китайські виробники Geely, Changan, Omoda, Jetour та інші.
При цьому, більшість нових автомобілів припадає саме на китайських виробників. Результат “АвтоВАЗу” у річному вимірі не перевищить 42%. Цікаво, що різниця в ціні між новим Haval H9 у Китаї та рф становить 40%. Це характерно і для інших моделей китайських автомобілів. Враховуючи міжнародні санкції, китайські виробники продовжують політику встановлення максимальних націнок на “ризикові” операції з росіянами.
Звертає на себе увагу те, що російське суспільство фактично проігнорувало ускладнення на українському фронті та операцію в Курській області. Зменшення “волонтерської допомоги” та іншої матеріальної підтримки армії змінилось активними “довгостроковими вкладеннями” у значні покупки. Тобто, середній росіянин, який має певні фінансові збереження, остаточно віддав перевагу довгостроковим інвестиціям, очікуючи подальшого погіршення економічної ситуації. Одночасно ігноруючи заклики “воєнблогерів” до допомоги “нашим мальчикам”.
За оцінками начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, російська економіка почне болісно відчувати наслідки світових подій влітку 2025 року. “Це не крах. Але це той період, коли фінансово-економічні збитки перш за все матимуть більш-менш серйозний вплив. Це не поставить росію на коліна, на жаль, в той період, але вони вже почнуть набагато більше замислюватись – які наступні кроки їм робити”, – зазначив Буданов.
Отже, попри збереження високого рівня лояльності до центральної влади, суспільно-політичні настрої в рф продовжують погіршуватися. Зниження підтримки війни, особливо серед молоді та жінок, негативне ставлення до можливої мобілізації та переорієнтація на особисті економічні інтереси свідчать про глибинні процеси, що відбуваються в російському суспільстві. Однак ці зміни не варто переоцінювати – вони навряд чи призведуть до швидких політичних змін у рф. Україна та її союзники мають продовжувати послідовний тиск на агресора, розуміючи, що ефект від цього тиску може стати відчутним лише у середньостроковій перспективі.
Залишити відповідь