На півночі від Харкова на «нулі» воюють добровольці з Білорусі — «Каралуг», «Сварог», «Місяць» і «Річ».
Про це повідомляє прес-служба 2 корпусу НГУ «Хартія»:
Вони покинули Білорусь через переслідування: дехто з них вже встиг побувати під арештом за сфабрикованими звинуваченнями, інші мали подібні загрози. Й врешті всі четверо переїхали до України та уклали контракт із «Хартією».
Нині добровольці виконують завдання у складі мінометного розрахунку під постійними обстрілами. Вони прагнуть побороти зброєю російський, а з ним — і білоруський режим й невпинно йдуть до своєї мети.
Командир розрахунку білорусів «Місяць» приїхав в Україну з Білорусі наприкінці 2022-го. Влітку 2024-го разом зі своїми співвітчизниками почав співпрацювати з «Хартією», врешті перевівся до бригади.
«Традиційний білоруський прапор — біло-червоно-білий. Я вийшов у футболці таких кольорів на День волі — білоруський день пам’яті, що вважається опозиційним днем. Мене заарештували на 30 діб за біло-червону футболку, — згадує «Місяць».
Рік тому ми вперше спробували співпрацювати з “Хартією”, і нам сподобалося. У нас разом дуже класно вийшло виконати завдання, ми завдали великої шкоди ворогу. З часом сюди перевівся. В «Хартії» сподобалися люди, ми себе відчули як вдома».
Мінометник «Каралуг» — на 50% поляк, на 25% білорус і на 25% українець — у війську вже чотири роки. Продовжує воювати після поранення та мріє повернутися в Білорусь після перемоги України.
«Дякую богу, що я не москаль, — посміхається «Каралуг». — У 2021 році доля змусила мене покинути Батьківщину. Основна причина — довелося познайомитися з правоохоронною системою Білорусі зсередини.
У 2022-му я пішов у штурмовики. Потім отримав поранення коліна і тепер зовсім не можу бігати, можу лише ходити. Тут на позиціях навантаження якось можу витримати.
Вусатого таргана [самопроголошеного президента РБ Олександра Лукашенка — прим.] можна перемогти тільки силою зброї. Я борюся за вашу і нашу свободу — банально звучить, але це так. Мені 46 років уже. Проте та крапелька надії, яка в мене залишилася, дає сили».
20-річний «Річ» — уперше на «нулі». В Україну він переїхав п’ять років тому, рятуючись від переслідування білоруського режиму.
«У 2020 році ми сюди приїхали, втікали від влади, — розповідає «Річ». — У Білорусі для мене були реальні загрози. Не має значення, що я був підлітком — такий режим не враховує вік, стать, расу чи щось інше, він враховує лише лояльність.
Для мене будь-який білорус тут — це мій брат або сестра. Захищати їх — мій обов’язок. Свобода — можливість обирати свій шлях. Я обрав свій шлях, але це вибір без вибору. Тут або вбий, або будеш убитим».
«Сварог», білорус з українським корінням, відчув себе чужим на Батьківщині й також вирішив стати на захист України.
«Білоруси, які тут перебувають, — це активні люди, які прагнуть щось змінити в цьому світі, — вважає «Сварог». — Дитинство я провів тут, в Україні. І зараз приїхав її захищати.
Хочу перемоги України. Це був би наш шанс змінити той режим у Білорусі. Щоб перемогти Росію, треба довбати, довбати та ще раз довбати: потихеньку там влупити, там влупити, саму Росію лупити потихеньку. Як вода камінь точить — крапля за краплею».
Джерело: “Хроніки“
Новину створено за матеріалами сайту “Хроніки” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Хроніки“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь