Олексій Полухін — херсонець, пережив два місяці полону росіян під час окупації Херсона, власне саму окупацію, обстріли, а зараз живе у Львові. Активіст, який захищає тварин, підтримує українське Військо та права різних категорій людей, потрапив під обстріл у Львові в ніч проти 5 жовтня. Саме в цей день Олексій святкує своє 25-річчя. Журналісти Кавун.City поспілкувались із Олексієм.
«Мені ще, можна сказати, пощастило: я ліг спати ще до повітряної тривоги, а її оголошення взагалі не чув», — розповідає Олексій. Потім спустився до укриття, де і просидів до ранку.
Пережив полон росіян і херсонські обстріли
У 2022 році Олексій потрапив до полону росіян в окупованому тоді Херсоні. Як член «Української волонтерської служби Херсона», він допомагав соціально незахищеним людям як до війни, так і під час окупації. Зокрема укладав списки наййнеобхідніших товарів, яких потребують люди, допомагав їх доставляти: «Окрім волонтерства, я був активним учасником акцій на підтримку ЛГБТ-спільноти. Ця тема для мене є дуже близькою», — розповідав Олексій в інтерв’ю.
Олексій Полухін у Львові
Фото: Олексій Полухін
Автор: Олексій Полухін
Олексій виходив на проукраїнські мітинги, а згодом допомагав містянам, позначаючи блокпости та збираючи інформацію. Тепер ми вже можемо про це казати: частину фото та інформації Олексій надсилав саме редакції Кавун.City. На доданок до всього, у Олексія на руці ще й було татуювання у вигляді герба і прапора України.
9 травня 2022 року його зупинили на новому блокпості. У телефоні знайшли українські пабліки й звинуватили у «фейках» та «ЛГБТ-пропаганді». Олексія відвезли до СІЗО на вулиці Теплоенергетиків, де він провів 64 дні. Його били, кілька разів допитували, погрожували відправкою до Криму чи «ДНР». Умови були жахливі: переповнені камери, мінімальна їжа, відсутність медичної допомоги. Через гомофобію його змусили прибирати всі камери.
Полухіна звільнили після того, як він виконав наказ «керівника СІЗО», але попередили, що вдруге вже не відпустять. Після цього він деякий час жив спокійно, а згодом знову повернувся до проукраїнської діяльності.
Після деокупації Херсона Олексій з полегшенням відновив життя, продовжує вести новинні пабліки й допомагає документувати події. Сьогодні він розповідає про свій досвід полону, окупації та життя під обстрілами, бере участь у різних заходах, присвячених цій темі, активно поширює свій досвід та допомагає іншим.
Олексій Полухін на фестивалі в Белфасті (ліворуч)
Фото: Belfast Photo Festival
Автор: Belfast Photo Festival
Після полону, з якого Олексій вийшов у липні 2022 року, він жив у Херсоні, зустрів деокупацію міста, але після посилення російських обстрілів переїхав до Львова, де і живе зараз. Втім, Херсон та допомога херсонцям для Олексія є надважливими темам, як і невпинна допомога Силам оборони України.
Петиції, збори, поширення правди про Херсонщину, підтримка Сил оборони
Сьогодні Олексій Полухін робить все, аби наблизити Перемогу України у війні Росії проти нашої країни. Він щодня намагається брати участь в акції вшанування загиблих військових о 9.00, розробив три петиції щодо захисту прав та заборони діяльності тих, хто має російські сліди, в Україні.
А ще Олексій старається підтримувати українських виробників та волонтерів, зокрема одним із перших пройшов новий S.T.A.L.K.E.R. та поділився з нами враженнями.
Олексій на мітингу на підтримку НАБУ і САП
Олексій на мітингу на підтримку НАБУ і САП
Фото: Олексій Полухін
Автор: Олексій Полухін
У день свого народження Олексій збирає донати на підтримку військових на херсонському напрямку. Ми наприкінці матеріалу дамо реквізити.
«Кожен раз здригався від прильотів, але ми співали»
Росія запустила по українських містах понад 50 ракет і близько 500 ударних дронів. Били крилатими ракетами, «шахедами» і «кинджалами», повідомив у зверненні Президент Володимир Зеленський. Під ударом були Львівська, Івано-Франківська, Запорізька, Чернігівська, Сумська, Харківська, Херсонська, Одеська та Кіровоградська області. Принаймні пʼятеро людей загинули, четверо на Львівщині і одна в Запоріжжі, ще близько 10 людей постраждали, розповів Зеленський.
Львів зазнав найбільш потужної атаки за весь час: за словами міського голови Андрія Садового, пошкоджені понад 1000 вікон, школа, садочок і церква. Майже всю ніч російське залізяччя летіло на Львів.
Олексій Полухін, який бачив жахливі обстріли Херсона, початок тривоги проспав. Згодом пішов до укриття: «Укриттям то важко назвати, бо то підземна парковка, всім було лячно, щоб не завалило».
Олексій ділиться своїми відчуттями під час обстрілу: «Стало дуже лячно попри те, що я жив під обстрілами у Херсоні 8 чи 9 місяців. Але це в рази страшніше за моїми відчуттями». Втім, додає Олексій, Херсон постійно перебуває під обстрілами — і це куди важче психологічно.
Кожен в укритті здригався від прильотів ракет, але при цьому люди в укритті співали: «Червону калину», Гімн України та народні пісні: «Я не знімав, бо було дуже страшно, трошки не до того. Але от чомусь саме Львівщина та Київщина надихають в укритті: хоч і страшно, але всі поруч, співають. А в кінці ми викрикували «путін хуйло, росія дно, Слава Україні, Героям Слава та дякували ППО — вони справжні герої».
Зараз Львів оговтується, каже Олексій, який і сам ще оговтується після страшної ночі: відходжу від стресу, бо за відчуттями ракети били десь поруч, каже Олексій .
Зараз Львів оговтується, каже Олексій: «Волонтерський чатик прям кипить повідомленнями що треба, де треба. У кого вихідний, можуть відіспатись».
Олексій часто порівнює Львів із Херсоном і бачить багато схожого.
Для мене Львів — це як наш Херсон. Наче всі один одного знають, гризуться з різних причин. Але якщо до когось приходить біда, то гуртуються та допомагають один одному. Наприклад, у когось повилітали вікна — допомогли поставити OSB-плиту.
Олексій вважає, що сьогодні його найголовнішим завданням є підтримка Сил оборони України та Херсонщини. Деякі з його найрідніших людей і досі перебувають в окупації — і це особливо гірко, каже Олексій, бо вже четвертий день народження він змушений святкувати без них саме через окупацію.
День народження відсвяткую після Перемоги, каже Олексій: «Зараз важливіше допомагати хлопцям та дівчатам. Бо мені одного дня народження в окупації вистачило. А от люди в окупації чекають на день, коли зможуть видихнути та зібратися родиною».
Саме тому Олексій збирає кошти для допомоги військовим на херсонському напрямку. Ось реквізити його банки: https://send.monobank.ua/jar/8bVtskxbLU
«Тільки завдяки Силам Оборони України я маю можливість святкувати свої 25 під синьо-жовтими стягами», — підсумував Олексій.
Джерело: “Кавун.City”
Новину створено за матеріалами сайту “Кавун.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Кавун.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь