Цифрова тоталітарна система стеження та контролю за людьми, яка впроваджується в Китаї, здатна не лише придушити в зародку будь-які революції і зробити правління диктаторів вічним, але й може бути поширена на інші країни.
Диктатура майбутнього
Протягом століть диктатори прагнули створити досконалу систему контролю над суспільством, що могла б придушити будь-яке інакомислення ще в зародку. Однак жорстокі репресії часто призводили до повстань і повалення режимів. У XXI столітті Китай, використовуючи новітні технології, впритул наблизився до створення такої системи, про яку могли лише мріяти Сталін і Мао — системи, здатної зробити диктатуру вічною.
У сучасному світі, де технології все глибше проникають у повсякденне життя, Китай розгорнув одну з найамбітніших і, водночас, найсуперечливіших ініціатив — систему соціального кредиту. Цей проєкт позиціонується як інструмент для створення «надихаючої, доброзичливої та чесної соціальної атмосфери», що забезпечить непохитну лояльність до держави.
У 2014 році уряд Китаю офіційно анонсував впровадження системи соціального кредиту, метою якої було заявлено «побудову соціалістичного гармонійного суспільства». Але на практиці це – система, що перевершує жорстокістю опис тоталітарної антиутопії з роману Джорджа Орвелла «1984».
Вона базується на всеосяжному контролі за громадянами за допомогою мережі вуличних камер із технологією розпізнавання облич, а також гаджетів і смартфонів, що фіксують кожен крок і вчинок власника. Мета — створити суспільство, де «благонадійні» громадяни отримуватимуть усі блага та високий статус, тоді як «неблагонадійні» зіткнуться з жорсткими обмеженнями у всіх сферах життя.
Система соціального кредиту присвоює кожному громадянину Китаю індивідуальний бал, який відображає його «благонадійність» в усіх сферах життя. Цей рейтинг формується на основі величезного масиву персональних даних, зібраних із різних джерел. Завдяки майже повній залежності китайського суспільства від мобільних платформ, таких як WeChat, уряд отримує доступ до детальної інформації про поведінку громадян. WeChat поєднує в собі функції соціальної мережі, месенджера, платіжної системи та сервісу для замовлення послуг (таксі, їжа), що дозволяє збирати дані про контакти, подорожі, звички витрат, і навіть про зміст прочитаного.
Кожна дія, що виконується онлайн або офлайн, впливає на рейтинг. Наприклад, придбання дитячих підгузків може підвищити бал, оскільки це сприймається як ознака сімейної відповідальності та соціальної цінності. Натомість, надмірне захоплення відеоіграми може знизити його, оскільки це розцінюється як ознака неробства. Особливо важливий вплив на рейтинг мають політичні вподобання: позитивні публікації, що сприяють єдності країни, підвищують бал, тоді як висловлення незгоди чи критики призводить до його зниження.
Постійний моніторинг активності громадян у соціальних мережах, їхніх покупок в інтернеті, банківських операцій та щоденної поведінки передається державним органам і компаніям. Ці дані аналізуються, і на основі них кожному громадянину нараховуються або знімаються бали з його початкової тисячі.
Система винагороджує за «соціально корисні» вчинки, такі як:
- Волонтерство, донорство крові.
- Допомога поліції чи рятувальним службам.
- Досягнення в спорті чи науці.
- Особливо заохочуються доноси на знайомих, нелояльних до влади.
Водночас, бали знімаються за:
- Несплату податків.
- Порушення репродуктивного законодавства.
- Критика уряду в інтернеті (найгірший проступок).
- “Небажані” звички як-от надмірне захоплення відеоіграми, перегляд серіалів чи вживання алкоголю.
Натомість, відвідування спортзалу, бібліотеки або читання комуністичної літератури приносить додаткові бали. Система також оцінює поведінку в побуті: бали можуть зняти за тривале ігнорування батьків, пропуск візиту до лікаря, вигул собаки без повідка чи неправильне сортування сміття.
Наслідки низького рейтингу
Високий соціальний рейтинг відкриває доступ до низки привілеїв: від безкоштовної зарядки телефону в кав’ярнях до кращих позицій на сайтах знайомств. Він може впливати на кар’єрні можливості, наприклад, при прийомі на роботу. Натомість, низький бал може призвести до серйозних обмежень, включаючи заборону на купівлю авіаквитків, бронювання місць у швидкісних поїздах, доступ до соціальних виплат, а також до значного ускладнення вступу дітей до престижних навчальних закладів.
Громадяни, чий рейтинг падає нижче 599 балів, потрапляють у «чорний список» на п’ять років. Їхні наукові ступені можуть бути анульовані, вони втрачають роботу, а їхніх дітей відраховують зі шкіл. Таким людям заборонено обіймати керівні посади. Їм стає важко отримати кредит, купити квитки на поїзд або літак, забронювати готель. Навіть сайти знайомств показують рейтинг, що унеможливлює успіх у любовних справах для тих, хто має низький бал.
Для «морального виховання» суспільства влада розміщує на вулицях плакати з «передовиками» та транслює по телебаченню «дошки ганьби» з особистими даними та відеозаписами «грішників», чий рейтинг надто низький.
Ця система також заохочує громадян доносів: той, хто повідомляє про «неблагонадійну» поведінку інших, може отримати вищий бал.
Ба більше, рейтинг людини залежить від балів її друзів та родичів. Якщо у вашого знайомого низький рейтинг, це може негативно вплинути і на ваш. Такий підхід стимулює людей контролювати й формувати поведінку свого оточення.
Привілеї високого рейтингу
Громадяни з рейтингом вище 1050 балів стають прикладом для наслідування і отримують численні привілеї:
- Пріоритет у працевлаштуванні.
- Знижки на комунальні послуги.
- Вигідніші відсоткові ставки по кредитах.
- Привілеї в медичному обслуговуванні.
- Доступ до елітних шкіл та університетів для своїх дітей.
Таким чином, китайська система соціального кредиту є не просто інструментом контролю, а повноцінною соціальною інженерією, що проникає в усі аспекти життя громадян, роблячи їх залежними від держави та змушуючи підкорятися її правилам заради виживання і благополуччя.
Тоталітарний контроль та експорт технологій
Система соціального кредиту є яскравим прикладом того, як технології можуть стати інструментом для посилення державного контролю. Цей підхід відрізняється від традиційної цензури, оскільки він створює ілюзію особистого вибору, де громадяни самі «обирають» між привілеями та обмеженнями, підлаштовуючи свою поведінку під вимоги системи.
На щастя, наразі жодна інша країна не досягла такого рівня тотального контролю за допомогою цифрових технологій. Однак, Китай активно експортує свої технології та досвід. Відомо, що уряди Таїланду, В’єтнаму, Зімбабве та Куби вивчають китайську модель, а диктатор Росії Путін навіть запросив китайських фахівців для допомоги у створенні механізмів веб-контролю. Таким чином, інтернет, що колись вважався символом свободи, перетворюється на новий інструмент для підтримки авторитарних режимів, що може розширити їхній вплив далеко за межі власних кордонів.
Залишити відповідь