Військова та політична арена сьогодні виходить далеко за межі звичайних полів бою. У XXI столітті ключовим полем битви стає інформаційний простір. Ботоферми та кіберпропаганда перетворилися з інструментів маргінальних груп на потужний арсенал, який активно використовується урядами різних країн світу. Їхня мета — маніпулювати громадською думкою, дезінформувати, дестабілізувати та впливати на політичні процеси. Власні ботоферми для впливу на громадську думку закордоном заводять дедалі більше країн.
Від боротьби з тероризмом до геополітичного впливу
Впливом на громадську думку сьогодні займаються не лише Росія, Іран чи Китай, а ботоферми стають невід’ємним інструментом навіть демократичних країн.
США, які традиційно позиціонуються як захисники вільного інтернету, одними з перших почали адаптувати ці технології для своїх цілей. У рамках операції “Найщиріший голос” американське військове командування створило спеціальне програмне забезпечення, що дозволяло одному оператору контролювати до десяти “онлайн-ідентичностей” одночасно. Ця ініціатива була спрямована на боротьбу з джихадистами на Близькому Сході, вносячи хаос у їхні комунікації та викривляючи обговорення в соціальних мережах. Подібні методи використовував і Державний департамент США, який створив низку онлайн-організацій для протидії пропаганді ІДІЛ.
Ініціативи США швидко знайшли послідовників по всьому світу. Велика Британія у 2015 році сформувала 77-му бригаду, яка складається з 1500 військовослужбовців, що спеціалізуються на “цільовій інформаційній діяльності”. Їхнє завдання — бути “агентом змін” за допомогою інформаційних операцій.
НАТО також не залишився осторонь. Альянс створив Центр передового досвіду стратегічних комунікацій, що займається “озброєнням соціальних мереж” для захисту інтересів блоку.
Ботоферми демократичних країн
Дедалі більше країн також активно нарощують свій “цифровий” потенціал:
- Ізраїльські військові мають розвинену “цифрову армію”.
- Туреччина створює армію “патріотичних тролів” для підтримки державної політики.
- Мексика розгортає власні бот-мережі.
- Скандал з ботофермами накрив навіть Південну Корею, коли виявили, що велика бот-мережа — керована військовими фахівцями з кібервійни — видала близько 25 млн повідомлень, щоб залишити при владі чинну партію. Але значно масштабнішу кампанію маніпулювання онлайн розгорнув північнокорейський режим в КНДР.
- У Венесуелі, котра перетворилася на диктатуру, президент Ніколас Мадуро має онлайн-культ особи, де його прихильники оперативно приглушують будь-яку критику, часто за гроші.
- В Азербайджані так звані «патріотичні тролі» проводять скоординовані атаки, щоб дискредитувати продемократичні рухи.
- В Індії, країні з демократичним устроєм тіньові онлайн-угруповання працюють на захист партії прем’єр-міністра Нарендри Моді. Вони розхвалюють нові урядові ініціативи та атакують опонентів, не гребуючи вигадувати компромат для їхньої дискредитації.
Дослідження Оксфордського університету 2017 року підтвердило, що щонайменше 29 країн використовували подібні методи цензури. Їхня мета — направляти громадську думку, поширювати дезінформацію та придушувати критичні голоси. Особливо тривожно, що лише за 2017 рік такі маніпуляції вплинули як мінімум на 18 національних виборчих кампаній по всьому світу.
Польські ботоферми
Хоча найвідоміші випадки використання ботоферм пов’язані з Росією, Китаєм чи Іраном, політичні “тролі” та бот-мережі також існують у Польщі. Згідно з дослідженням Оксфордського університету, ще у 2017 році в Польщі було виявлено активну діяльність політичних ботів і “фейкових” акаунтів. Звіт показав, що ці бот-мережі активно використовуються для посилення політичних наративів, особливо під час виборчих кампаній. Було встановлено, що значна частина активності в соціальних мережах, зокрема у Twitter, яка стосувалася політичних хештегів, генерувалася невеликою кількістю підозрілих акаунтів.
Варто зазначити, що це явище не обмежується однією політичною силою. Звіт показав, що існували як праві, так і ліві бот-мережі, хоча праві були більш чисельними та активними. Вони були задіяні у “тролінгу”, поширенні мови ненависті та “фейкових новин”, щоб впливати на емоції виборців та поляризувати суспільство. Десь у цій площині варто шукати й корені історичних дискусій з Україною, котра почали витягувати на поверхню відносно недавно.
Десятки інших країн інвестують у кіберпропаганду, прагнучи впливати на внутрішні та зовнішні процеси. Ця тактика стала частиною сучасної гібридної війни.
Китай, Іран, Саудівська Аравія
Чи не найактивніше використовує ботоферми КНР для поширення прокитайських наративів, придушення критики щодо його політики (наприклад, щодо Сіньцзяну чи Гонконгу) та впливу на світову громадську думку. Ці бот-мережі спрямовані на посилення внутрішньої пропаганди та створення ілюзії підтримки влади.
Іран застосовує ботоферми для маніпуляції інформацією, зокрема, щодо своєї ядерної програми, внутрішніх протестів та конфліктів на Близькому Сході. Іранські боти працюють у соціальних мережах, щоб впливати на аудиторію в США, Європі та арабських країнах.
Саудівська Аравія використовувала ботоферми для просування своєї політики та дискредитації опонентів. Наприклад, бот-мережі активно діяли в Twitter для посилення державної пропаганди та боротьби з дисидентами.
Ботоферми використовувались під час виборів у багатьох інших країнах, іноді за підтримки місцевих політичних партій. Ці приклади ілюструють, що використання ботоферм не є унікальною тактикою однієї країни, а стало поширеним явищем у глобальній інформаційній війні.
Особливий випадок: російська “фабрика тролів”
Росія є, мабуть, найвідомішим і найдосвідченішим гравцем на цьому полі. Задовго до інших, Росія перетворила використання ботоферм на системний елемент своєї гібридної війни. Центром цієї діяльності стала так звана “фабрика тролів”, відома як Агентство інтернет-досліджень (Internet Research Agency) у Санкт-Петербурзі.
Завдання російських ботоферм є багатогранними:
- Внутрішня пропаганда: підтримка рейтингу влади, дискредитація опозиції та поширення прокремлівських наративів.
- Зовнішній вплив: втручання у вибори в США, країнах Європи (зокрема, референдум щодо Brexit), поширення дезінформації щодо України та інших країн.
- Розпалювання конфліктів: створення ілюзії масової підтримки агресивних дій, поширення ненависті та розділення суспільства в інших країнах.
Російські ботоферми працюють у глобальному масштабі, використовуючи соціальні мережі, коментарі на новинних сайтах і форумах, щоб формувати вигідну для Кремля картину світу.
Наслідки та виклики
Використання ботоферм і кіберпропаганди є двосічним мечем. З одного боку, ці технології можуть бути ефективними у боротьбі з тероризмом і дезінформацією. З іншого — їх використання урядами піднімає серйозні питання щодо свободи слова, прозорості та демократичних цінностей. Контрольовані державою бот-мережі можуть маніпулювати виборами, розпалювати конфлікти та формувати спотворену реальність, підриваючи довіру до інституцій та медіа. У сучасному світі, де інформація є найціннішим активом, здатність відрізняти правду від маніпуляцій стає життєво важливою для кожного громадянина.
Залишити відповідь