У Кременчуці під час засідання Українського безпекового клубу експерт Юрій Гончаренко виступив із ґрунтовною доповіддю про демографічну кризу. Він розкрив, як демографічні процеси впливають на внутрішню політику, суспільну злагоду, міжнародну ситуацію та навіть на безпеку України. На його думку, демографія визначає не лише майбутнє соціальної сфери, а й архітектуру всієї держави.
Демографія як фактор політичних рішень
Гончаренко наголосив: демографія створює виклики й проблеми, які змушують державу ухвалювати конкретні рішення.
«Демографія створює нам виклики, створює проблеми і підстави для державних рішень.»
Він нагадав про нещодавню резонансну дискусію щодо дозволу виїзду молоді до 22 років за кордон. Це рішення, за його словами, мало на меті втримати молодих українців, але водночас призвело до гострих суперечок.
«Мотивацією для його ухвалення було намагання зберегти молодь від виїзду. Проте воно породило внутрішні конфлікти й суперечки щодо справедливості та мотивів молоді залишатися в Україні.»
Таким чином, навіть добрі наміри можуть мати зворотний ефект, якщо суспільство не довіряє державній політиці.
«Між 18 і 25 роками існує недовіра до державної політики. Молодь вважає, що правила можуть змінитися будь-якої миті. Недостатня комунікація з боку влади призводить до того, що навіть мобілізація сприймається не як захист Вітчизни, а як загроза.»
Викрадення українських дітей як злочин і як симптом
Однією з найболючіших тем Гончаренко назвав масове викрадення українських дітей росією з тимчасово окупованих територій.
«За підтвердженими даними, росія вивезла близько 20 тисяч дітей, а за різними оцінками ця цифра може сягати до 200 тисяч. Це не лише злочин проти дітей, це спроба вкрасти наше майбутнє.»
На його переконання, причина таких дій очевидна — демографічна криза в самій росії.
«У них теж є заміщення того, що Олексій Івашин називав слов’янським населенням, на населення з Африки та Азії. Вони навіть створюють так звані “африканські деревні” біля Москви. Це підтверджує, наскільки гострою є їхня демографічна проблема.»
Таким чином, Москва намагається компенсувати власні втрати за рахунок чужих дітей.
Українські біженці та європейські настрої
Окремий блок виступу був присвячений українським біженцям. Гончаренко розповів, що його команда проводила кількарічні дослідження настроїв у найбільших громадах за кордоном.
«Дві третини біженців не розглядають свій виїзд як остаточне рішення.»
Проте, існує ризик, що саме ті, хто має найбільший потенціал – жінки репродуктивного віку та молодь, яка знаходить роботу за кордоном, – можуть залишитися.
«Ми не просто втрачаємо людей, ми втрачаємо якість – висококваліфіковані кадри. Це вчителі, лікарі, інженери, ІТ-спеціалісти, які можуть назавжди лишитися за кордоном.»
Водночас у Європі, за словами експерта, зростають антиміграційні настрої, які активно підтримує росія.
«У Франції партія Лепен близька до влади, в Німеччині “Альтернатива для Німеччини” змагається за першість у рейтингах. росія системно інвестує в ці антибіженські проекти. Це блюзнівський феномен, коли кремль руками просуває настрої, що суперечать його внутрішній політиці.»
Внутрішні виклики: довіра, безпека, освіта
Гончаренко акцентував, що повернення українців напряму залежить від рівня довіри до держави та здатності гарантувати безпечні умови життя.
«Ми маємо будувати безпечні простори для навчання й перебування. Бо саме жінки та молодь першими виїжджають за кордон. І саме вони можуть не повернутися.»
Він нагадав про ситуацію з початком навчального року в Києві, коли діти змушені були перебувати в укриттях.
«Скільки безпечних шкіл збудовано за цей час? Чи є це державна політика? Вона має бути.»
Економіка з високою доданою вартістю
Окрему увагу експерт приділив економічному аспекту. Він зазначив, що до 2019 року економіка України залишалася олігархічною та ресурсоємною, з низькою доданою вартістю.
«Ми мали металургійні комбінати, сільське господарство, яке працювало на експорт без переробки. Це низька кваліфікація і низькі зарплати.»
За його словами, для того щоб молодь залишалася в Україні, потрібно створювати робочі місця іншого рівня:
«Нам треба будувати підприємства з високою доданою вартістю, які утримуватимуть молодь і кваліфікованих працівників в Україні. Це вищі зарплати, кращі перспективи й стимул повертатися тим, хто виїхав.»
Демографія має стати центральним фактором державної політики
«Демографія нам диктує не тільки виклики – хто тут буде жити. Вона визначає, як ми маємо будувати економіку, безпеку, освіту.»
Він також нагадав про принцип, який обговорюють у межах Українського безпекового клубу: «Служи або допомагай». Це означає, що суспільство повинно бути постійно залучене до вирішення проблем, а навантаження має розподілятися справедливо.
Залишити відповідь