Анкоридж, Аляска — 16 серпня. Перша за роки повномасштабної війни зустріч президента США Дональда Трампа і президента РФ Владіміра Путіна на авіабазі JBER в Анкориджі закінчилася без прориву: припинення вогню чи дорожньої карти миру погоджено не було. Сам Трамп підсумував переговори словами “We didn’t get there”, водночас заявивши про “продуктивний” характер розмови та намір продовжити контакти. Путін залишився на своїх вимогах, зокрема щодо обмежень для України у сфері безпеки, і не дав зобов’язань щодо припинення обстрілів.
Перемовини відбулися 15 серпня на Joint Base Elmendorf–Richardson (JBER) поблизу Анкориджа. Місце зустрічі обрали з міркувань безпеки та символіки — географічної близькості США й РФ. Після трьох годин розмов сторони не оголосили спільної заяви.
Окремою темою стало питання викрадених українських дітей. Під час зустрічі Трамп передав Путіну лист Першої леді Меланії Трамп, у якому йдеться про необхідність вирішення проблеми незаконного вивезення дітей з України до РФ. Про лист повідомили з посиланням на посадовців Білого дому; російські та міжнародні медіа також це підтвердили.
Що було “на столі”
За підсумковими матеріалами провідних видань, Путін наполягав на умовах, неприйнятних для Києва, включно з обмеженнями на євроатлантичний курс України; домовленостей про припинення вогню чи обмін полоненими не досягнуто. Аналітики оцінюють зустріч як подію без практичних результатів, що радше дала Путіну символічні дивіденди.
Коментар Юрія Гончаренка, керівника Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA
Юрій Гончаренко в розмові з редакцією наголосив, що головний висновок для України після саміту — негайно розпочати реформу мобілізації:
“Зараз буде багато ‘експертизи’ та думок щодо зустрічі, але майже ніхто не скаже ключове: Україна має негайно запустити реформу мобілізації. Ми в InfoLight.UA маємо перевірені моделі потреб і мотивацій, і бачимо, що саме це стане головною точкою тиску.”
За оцінкою експерта, Росія паралельно готує сценарії ескалації інформаційно-безпекового тиску — від можливих терактів на власній території як приводу до загострення з білоруського напрямку чи провокування заворушень усередині України (із використанням ДРГ, що маскуються під цивільних). Саме тому, за його словами, рішення про старт реформи має з’явитися вже найближчими днями.
Гончаренко додає: якщо процес запустити зараз, з’являється шанс вибудувати комунікації, які унеможливлять масові заворушення та розв’яжуть найгостріші проблеми мобілізації й демобілізації. За попередніми розрахунками команди InfoLight.UA, лютий 2026 року може стати орієнтиром, коли перші десятки тисяч військових зможуть повернутися додому завдяки плановій ротації.
Також експерт зауважує, що виступи лідерів у Анкориджі вказують: вимоги Москви для України неприйнятні й не будуть “пом’якшені до компромісного стану”, тож внутрішня спроможність — насамперед кадрова й мобілізаційна — лишається ключовим чинником стійкості.
Довідка про лист Меланії Трамп
Повідомлення про приватний лист Першої леді з проханням вирішити питання викрадених дітей підтвердили низка медіа з посиланням на Reuters; російське держагентство ТАСС теж опублікувало нотатку про передачу листа під час аляскінського саміту.
Що це означає для України
- Жодних гарантій безпеки чи перемир’я від РФ наразі немає — Києву варто планувати оборону, виходячи з тривалого конфлікту.
- Вікно для внутрішніх рішень: реформа мобілізації/ротації, закриття вразливостей до провокацій і посилення стратегічної комунікації з суспільством стають першочерговими завданнями (оцінка InfoLight.UA, див. коментар вище).
- Тема депортованих дітей повернена у високополітичний порядок денний саміту, що створює додаткові можливості для міжнародного тиску на РФ.
Залишити відповідь