Безбар’єрність — це не просто пандуси та ліфти, а філософія, яка змінює підхід до життя. Довгі роки місто було незручним для людей з інвалідністю, літніх людей та батьків із дитячими візками. Цю ситуацію протягом 18 років крок за кроком змінював Дмитро Васильцов, який після травми в 2005 році перетворив свій особистий виклик на громадську діяльність. Завдяки його ініціативі, у місті з’явилися не лише адаптовані об’єкти, а й цілі безбар’єрні маршрути.
Дмитро Васильцов відомий громадський діяч і спортсмен все життя мешкав у Шостці. У 2005 році Дмитро потрапив в ДТП, після якого він пересувається на кріслі колісному. До аварії місто було для нього відкритим і доступним. Він вільно пересувався, планував свій день, не замислюючись над тим, де є бордюр, а де — сходи. Кожен маршрут був звичним, без жодних перешкод. Після травми змінився не лише він, але й місто.
Автор: ШосткаNews.City
Перші два роки після травми були присвячені лікарням та реабілітації
– Коли я вперше після цього довгого періоду виїхав на вулицю, мені здавалося, що всі на мене дивляться. Це було важко психологічно, адже моє життя кардинально змінилося. Підтримка рідних стала тією силою, яка допомогла зрозуміти, що життя не закінчується. Воно просто змінило форму.
Тоді, 20 років тому, люди на кріслах колісних рідко зустрічалися на вулицях. Виїхати з другого поверху власного будинку самотужки було неможливо. Дмитру завжди допомагали рідні. Тоді він зрозумів, що наші вулиці були не пристосовані для пересування людей на кріслі колісному. Це усвідомлення стало першим кроком у боротьбі за доступність. Дмитро зрозумів, що боротьба за доступність – це не просто його особиста проблема, а виклик для всього міста.
Від особистої проблеми до громадської діяльності
Усвідомлення, що проблема безбар’єрності стосується не лише мене, а й багатьох інших людей — батьків із дитячими візками, літніх людей, тих, хто пережив травму — спонукало до активних дій. Наприкінці 2007 році я вперше виступив на сесії міської ради, розповідаючи про необхідність змін.
Тоді ж Дмитро очолив ГО «Інваспорт». Голова громадської організації почав обдзвонювати людей з інвалідністю, щоб запросити їх до організації займатися спортом та будувати безбар’єрне місто.
– Ми зібрали команду, яка почала тренуватися та змагатися з пауерліфтингу. Тоді це був спорт, який найбільше нам підходив. Спорт відіграє надзвичайно важливу роль у житті людей з інвалідністю, впливаючи як на фізичне, так і на психологічне здоров’я. Це не лише спосіб підтримувати тіло в тонусі, але й потужний інструмент для соціалізації, самоствердження та повернення до повноцінного життя. Ми почали їздити на змагання і започаткували кілька турнірів і спартакіад у Шостці, які за кілька років стали традиційними.
Автор: З Фейсбуку Дмитра Васильцова
Так в цьому році в 16-ий раз пройшов міжнародний турнір на Кубок Івана Кожедуба.
До нас почали приїжджати на змагання спортсмени з різних куточків України та з-за кордону і ми подивились на місто з точки зору зручності для гостей на кріслах колісних і почали облаштовувати пандуси та заїзди. Наприклад у музеї, щоб гості міста могли їх відвідати. Кілька років поспіль до турніру долучаються ветерани війни.
– Військові дії спричиняють безліч травм, які призводять до інвалідності. Всі ці люди, серед яких багато молоді, мають право на гідне життя, доступ до реабілітації, освіти, працевлаштування, спортивних та культурних заходів.
Влада повинна усвідомити масштаби проблеми та відповідальніше підійти до питання інклюзії
Це вимагає не просто створення пандусів чи спеціальних ліфтів, а комплексної перебудови суспільства, де кожна людина почуватиметься цінною і захищеною.
Комітет доступності та його роль
З 2008 року почалася активна співпраця з місцевою владою та підрядниками. В цей час був створений Комітет доступності, що став координаційним органом, який об’єднав людей з інвалідністю різних нозологій та представників влади від освіти, медицини, культури, спорту соцзахисту, комунальної сфери тощо. Хоча Комітет може лише надавати рекомендації, його робота є ключовою.
– Ми постійно звертаємося до підприємців та державних установ, щоб вони усвідомлювали важливість інклюзії. На щастя, більшість із них готові до співпраці, розуміючи, що доступність — це не лише про людей з інвалідністю, а про всіх мешканців міста. Ми домовлялися з директорами підприємств, які робили ремонт доріг і тротуарів, з інженерами, щоб вони враховували потреби людей з інвалідністю під час ремонту.
Боротьба Дмитра за доступність була боротьбою за кожен метр.
Часто доводилося годинами стояти на об’єктах, щоб проконтролювати, як робиться пониження бордюрів чи якісні з’їзди.
Автор: ШосткаNews.City
Ми почали з центру міста, де розташовані усі установи та організації. Тепер у нас створені цілі “безбар’єрні маршрути”, які поєднують: вулиці та квартали. Ми досягли значних результатів: тактильна плитка, пониження бордюрного каменю та якісні з’їзди стали нормою для багатьох ділянок міста.
Доступність медичних закладів
Одним із найболючіших питань завжди була доступність медичних закладів.
«Насамперед, щоб отримати медичну допомогу, людина має виїхати з дому. Якщо вона живе на верхньому поверсі, це можливо лише з чиєюсь допомогою. Навіть якщо її перевозять на машині, вона стикається з проблемами пішохідної інфраструктури. Це першочергове, на що треба звернути увагу», – вважає Дмитро.
Пандус в одному з під’їздів багатоповерхівки
Проте за останні 18 років завдяки постійній роботі були досягнуті значні зміни у медичних закладах міста.
У центральній лікарні встановлено два пандуси: один веде до приймального покою, другий — до центрального входу. Це дозволяє безперешкодно потрапити всередину.
Автор: ШосткаNews.City
На першому поверсі облаштовано спеціалізовану туалетну кімнату для людей з інвалідністю. За словами головного лікаря, в планах — створення таких кімнат на другому та четвертому поверхах за рахунок донорів.
У лікарні є пасажирський ліфт, який може самостійно використовувати людина на кріслі колісному, а також вантажний ліфт для ширших колясок. Це забезпечує доступ до кожного поверху.
У поліклініці №4 на першому поверсі консультують уролог, хірург, ендокрінолог, травматолог і є рентгенкабінет та регістратура.
Автор: ШосткаNews.City
Також є Кабінет проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Складніше з другим поверхом. Єдиний шлях туди — сходи, що мають 23 сходинки.
Для багатьох людей, особливо людей похилого віку та людей з інвалідністю, подолання цих сходів є важким або навіть неможливим завданням. Це значно ускладнює отримання медичних послуг для цих категорій населення, що суперечить принципам доступності та інклюзивності.
Автор: ШосткаNews.City
Дмитро згадував, що були випадки, коли його піднімали на другий поверх, це певні незручності і для нього і для медичного персоналу. Потім лікарі спускались на перший поверх просили колег на короткий час звільнити кабінет, щоб прийняти пацієнта з інвалідністю. Це теж не зручно для всіх і для лікарів і для пацієнтів, що чекають своєї черги.
Ми домоглися значних змін завдяки постійній співпраці з керівництвом закладів. За ці 18 років ми пройшли всі процеси: від подання заявок до проектної документації, виділення коштів. Це був довгий шлях, але тепер ми маємо те, чого раніше не було. Ми постійно працюємо над тим, щоб зробити медичні послуги доступними для всіх.
Бар’єри та можливості: робота з підприємцями та установами
– Наші громадські організації, як Комітет доступності чи Рада безбар’єрності не мають владних повноважень. Це дорадчий орган. Ми не можемо змусити когось щось робити, а лише рекомендуємо. Якби ми мали більше повноважень, багато змін відбулися б набагато швидше. З досвіду можу сказати, що працювати з підприємцями та державними установами по-різному.
Державні установи залежать від фінансування та тривалих процедур затвердження проектів, виділення коштів, що робить процес складнішим і довшим.
Підприємці часто більш гнучкі та оперативні. Якщо підприємець має магазин і ми звертаємося до нього з проханням встановити пандус, він може вирішити це питання швидше, але звісно, що не всі йдуть нам на зустріч, або виконують вимоги формально, з порушеннями. Пандус наче є, а користуватися ним не можливо, або встановлені вузькі двері і зайти до закладу все одно не можливо. Часто двері встановлюють таким чином, що при підйомі вони відкриваються на людину, що не дозволяє потрапити у приміщення.
Окрім того, є й приватні клініки, які самі дбають про безбар’єрність. Наприклад, стоматологічний кабінет “Родонт” знаходиться на першому поверсі, має широкі двері, доступний санвузол, обладнаний за всіма стандартами, а також рентген-апарат, до якого зручно під’їхати. До стоматолога зручно потрапити, кабінет повністю адаптований до людини на кріслі колісному. Це чудовий приклад того, як соціально відповідальні підприємці можуть створювати комфортні умови для своїх клієнтів.
Досвід адаптації аптек
Сьогодні законодавство вимагає, щоб аптеки створювали умови для людей з інвалідністю. До цих умов входять: пандус, широкі двері, тактильна плитка та маркування біля входу, шрифт Брайля на інформаційних табличках, спеціалізоване віконце з пониженим прилавком всередині приміщення для зручного обслуговування.
На перших етапах боротьби за безбар’єрність аптек було дуже складно. Наприклад, один із перших пандусів для аптеки ми встановили на вул. Свободи, після чого цей досвід почали переймати інші.
– Якщо пандус неможливо встановити, то встановлюють підйомну платформу. Але я завжди був проти підйомних платформ. Через нестабільне електропостачання вони часто не працюють. До того ж, якщо в аптеці працює один фармацевт, він не може покинути робоче місце, щоб вийти та відкрити платформу, яка зазвичай закрита на замок. Я переконаний, що пандус — це найкраще рішення, яке дає людині можливість потрапити всередину самотужки.
Автор: ШосткаNews.City
Зараз ситуація значно покращилася. Багато аптек уже самі дбають про інклюзивність, і наша робота часто зводиться до консультацій та невеликих корективів згідно з державними будівельними нормами (ДБН).
Сьогодні, завдяки активній роботі Дмитра Васильцова та його однодумців, Шостка стає значно зручнішою для життя. За ці роки зроблено багато: від пандусів до спеціальних туалетів в приміщеннях установ. Проте, безбар’єрність — це значно ширше поняття, що охоплює доступність інформації, транспорту та ставлення суспільства. Попереду ще багато роботи, але кожен крок наближає нас до створення справді інклюзивного міста.
Джерело: “ШосткаNews.City“
Новину створено за матеріалами сайту “ШосткаNews.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ШосткаNews.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь