У сучасному світі інформація є найціннішим ресурсом, а увага — новою валютою. Проте, як показує практика, ця увага все частіше стає об’єктом маніпуляцій, які здійснюють не люди, а боти.
Бот-мережі — це інструменти, які використовують для просування чого завгодно: від комерційних продуктів до політичних ідей. І хоча їхній вплив відчутний у багатьох сферах, найбільш руйнівним він є на політичній арені.
Дезінформація та цензура як інструменти авторитарних режимів
Для авторитарних держав бот-мережі є ідеальним інструментом для здійснення цензури та поширення дезінформації. Замість того, щоб прямо блокувати інформацію, вони просто «затоплюють» її безглуздим контентом.
Яскравим прикладом початку масштабної кампанії маніпуляції увагою є події 2011 року в Сирії, коли зародження громадянської війни привернуло міжнародну увагу. Режим Башара Асада використовував Twitter-ботів, щоб завалювати хештеги опозиції випадковою футбольною статистикою. Люди, які шукали важливу інформацію, щоб організувати спротив, натрапляли на стіну безглуздих повідомлень. Водночас хештег #Syria наповнювали зображеннями мальовничих пейзажів, щоб відволікти увагу від справжньої ситуації в країні.
Аналогічну тактику застосовував і китайський уряд. Коли у 2012 році світ заговорив про стан окупованого Тибету, тисячі ботів почали перебирати на себе хештеги на кшталт #FreeTibet, завалюючи активістів випадковими фото та фрагментами тексту. Цей метод показує, що для приховування правди не обов’язково її знищувати — достатньо зробити її невидимою в потоці шуму.
Не менше користуються такими маніпуляціями увагою й комерційні компанії. Часто товар, який привернув увагу і про який усі в мережі раптом почали говорити, набув популярності саме через мережі куплених ботів та управління хештегами.
Вплив на демократичні процеси та створення ілюзії підтримки
Боти уможливили не лише цензуру, а й вплив на вибори з відстані. Вони допомагають створити ілюзію широкої підтримки, яка згодом може перетворитися на реальність. Ця тактика відома як «астротурфінг» — імітація широкої громадської підтримки, яку насправді генерують штучно.
Під час Брекзиту — референдуму 2016 року щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу — дослідники спостерігали, як автоматизовані акаунти, що раніше займалися зовсім іншими темами, зокрема працювали на популяризацію теми Палестини, раптом масово переключилися на підтримку виходу країни з ЄС. При цьому пробрекзитські боти чисельно переважали своїх опонентів у п’ять разів.
Загальна кількість цих бот-мереж була настільки великою, що в останні дні перед референдумом менше ніж 1% користувачів Twitter генерували третину всіх обговорень на цю тему. Часто ці мережі були пов’язані з Росією, що підкреслює міжнародний характер такої маніпуляції.
Алгоритми керують увагою
Економіка уваги, яка формувалася людьми, тепер дедалі більше контролюється алгоритмами. Ці алгоритми, керовані бот-мережами, можуть мати власні, часто приховані, цілі. Вони впливають на наші політичні погляди, споживацькі звички та навіть на наше сприйняття реальності, перетворюючи інформаційний простір на поле битви за нашу увагу.
Ці приклади свідчать про те, що маніпуляції за допомогою бот-мереж є не просто технічною проблемою, а серйозною загрозою для демократичних інститутів та свободи слова. Вони руйнують довіру до інформації та роблять суспільство більш вразливим до зовнішнього впливу.
Залишити відповідь