У Шостці провели в останню путь воїна-захисника України Юрія Михайловича Слабоданюка.
Юрій Михайлович Слабоданюк народився 12 жовтня 1975 року в с. Ковтунове Шосткинського району. Навчався у Шосткинській школі № 9, де отримав неповну середню освіту. У старших класах навчався у Ковтунівській школі. Працював слюсарем МТП, навчався у Шосткинській автошколі на категорії А,В, С.
20 жовтня 1993 року юнак був призваний на строкову службу до військової частини А92422 м. Чернігова, а у червні наступного року переведений до в\ч А0232 м. Конотоп. 23 травня 1995 року зі званням «рядовий» звільнився в запас. З квітня 1996 року працював на одному з Шосткинських підприємств («Агрохім») трактористом-машиністом.
У 1998 році почав працювати слюсарем у колективному сільськогосподарському підприємстві у с. Ковтунове, пізніше – на виробництві керамокаменю (пресувальником) у Києві. З вересня 2003 навчався у вищому професійному училищі № 19 м. Шостка та опанував напрямком «Муляр-лицювальник-плиточник». Після цього працював за професією у ООО «Дизайн Холдинг». З 2005 року працював на відомому Шосткинському підприємстві слюсарем.
13 червня 2014 року Юрій Михайлович став на захист України – був призваний по мобілізації до Нацгвардії. До 2015 року служив на посаді кухаря, потім – старшого стрільця.
З перших днів повномасштабної російської агресії Юрій Михайлович захищав Україну на Сумщині, у складі Сил територіальної оборони ЗСУ.
За роки служби Юрію довелося побувати в багатьох «гарячих» точках – воював на Бахмутському, Лиманському, Покровському напрямках. На фронті виконував обов’язки водія-електрика. Його бойовий позивний був «ЗІЛ», адже він їздив саме на цій вантажівці… Восени 2023-го чоловік отримав контузію та поранення, після лікування повернувся до своєї військової частини. По словам багатьох, він був незамінним фахівцем…
На зв’язок з родиною Юрій не вийшов 2 липня минулого року, з цього часу захисник вважався безвісти зниклим. На днях, через рік тривожного очікування та надії, родина отримала чорну звістку – старший солдат Слабоданюк Юрій Михайлович героїчно загинув при захисті Батьківщини, в районі н.п. Красногорівка Донецької області…
Нещодавно сестра Людмила написала про Юрія вірш…
Хоча про піхоту говорять всі тихо,
Стояла без світла, без тилу й броні…
Вклоніться солдату – здобув він свободу
І славу посмертну здобув назавжди.
Вклоніться солдату, вклоніться безмежно!
Хай пам’ять про нього вирує в віках!
Ніщо не замінить нам друга і брата,
Коли завжди поруч – у серці і в думках!
Вмовляла й просила рідная мати,
Сльозами вмивалась, благала не йти!
– Не йди, зачекай! Залишися, мій синку!
Дозволь подивитись на тебе хвилинку!
– Там друзі на фронті, мої побратими.
Я їх не залишу в скрутнії часи!
Останні слова і останні хвилини
Коли він стояв перед нами – живий…
Тепер із небес він боронить родину,
І кожного з вас, і свою Україну.
Віддав все, що мав –
Чесний. Рідний. Святий.
Щирі співчуття всім, для кого його смерть назавжди залишиться глибокою раною… Вклоняємося світлій пам’яті нашого Героя, вічна вдячність і шана воїну!
Джерело: “ШосткаNews.City“
Новину створено за матеріалами сайту “ШосткаNews.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ШосткаNews.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь