Освітній фронт проти маніпуляцій: в Україні триває курс про ідеології та пропаганду
24 липня відбувся другий вебінар курсу «Навчання свідомих та відповідальних громадян України», присвячений ключовим західним ідеологіям. Захід організував Український безпековий клуб у партнерстві з ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine / Фонду Ганнса Зайделя в Україні, Громадсько-військовим рухом та ГО «Український національний центр». Спікером виступив Ярослав Божко, голова Центру політичних студій «Доктрина» — експерт з політичних ідеологій та сучасної політики.
Цей вебінар продовжив обговорення ідеологічних основ сучасного світу, фокусуючись на мейнстрімових течіях, які формують Захід. Якщо перший вебінар розглядав загальні прояви ідеологій та пропаганду, то тут акцент був на історичному розвитку та викликах сьогодення.
Ідеології як реакція на модерн: від Просвітництва до Французької революції
Ярослав Божко розпочав з витоків трьох ключових ідеологій — лібералізму, консерватизму та християнської демократії — як відповіді на соціальні, економічні та технологічні зміни епохи Просвітництва. Він підкреслив, що Французька революція 1789 року стала каталізатором, зруйнувавши феодальні структури та відкривши шлях новим світоглядам.
«Франція тоді реально задавала моду в політиці, і події революції сприймалися як глобальний тренд», — зазначив спікер.
Лібералізм виник як проєкт міської буржуазії, яка прагнула вільної торгівлі та індивідуальних прав, протистоячи феодальним обмеженням. Він ввів ідеї природних прав людини, поділу влади (за Монтеск’є) та ринкової економіки (за Адамом Смітом). «Лібералізм — це примат індивідуальності, недоторканність індивіда та економічна свобода, яка генерує багатство націй».
Консерватизм: скептицизм до радикальних змін
Консерватизм з’явився як реакція на революційні потрясіння, зокрема на хаос Французької революції. Спікер послався на Едмунда Берка та Девіда Г’юма, які наголошували на практичному досвіді та поступових реформах. «Консерватори позитивно ставляться до індивідуальних свобод, але скептичні до утопій про абсолютну рівність, бо це веде до кривавої бані».
У Британії консерватизм еволюціонував як реформізм, а на континенті — як монархічний та елітаристський. Термін «консерватизм» ввів Рене де Шатобріан у 1820-х роках. Божко підкреслив, що консерватизм бачить суспільство як проміжну ланку між індивідом і державою, акцентуючи традиції та соціальну згуртованість.
Християнська демократія: синтез свободи та солідарності
Ця ідеологія виникла в кінці XIX століття як відповідь на соціальні виклики індустріалізації та зростання соціалізму. Ключовим документом стала енцикліка Папи Лева XIII «Rerum Novarum» (1891), яка закликала до солідарності між робітниками та власниками, протидіючи класовій поляризації.
«Християнська демократія — це синтез лібералізму та консерватизму, з акцентом на колективні феномени, як традиції та солідарність», — пояснив спікер.
Вона набула значення після Другої світової війни, сприяючи європейській інтеграції. Наприклад, Жан Моне та Конрад Аденауер заклали основу ЄС через Об’єднання вугілля та сталі, щоб запобігти війнам. В Україні ідеї християнської демократії впливали на кооперативний рух на початку XX століття.
Ідеології в XXI столітті: виклики цифрової ери та безпеки
Сучасні виклики включають цифровізація та «кліпове мислення», коли увага тримається лише 12 секунд, роблячи ідеології мозаїчними. «Ідеології стають менш цілісними, але зберігаються як ідеологеми в коротких афектах», — зауважив Божко. Він обговорив когнітивну війну, де ворог маніпулює фреймами сприйняття, та запит на баланс свободи й безпеки.
Україна, за словами спікера, стає «донором безпеки», виробляючи тренди стійкості. Він згадав ордолібералізм (німецький синтез лібералізму та порядку) та поділ лібералізму на «негативну свободу» (від чогось) та «позитивну» (для чогось). Також торкнувся технократизму — політики на основі фактів, але з ризиком ігнорування демократичної легітимності.
Питання та відповіді: від TikTok до ботів і майбутнього демократії
Учасники запитували про актуальність ідеологій в еру TikTok. Божко відповів: «Ідеології залишаються, але як мозаїчні для груп, а не індивідів». На питання про вплив ботів: «Боти формують уявлення про суспільство, протидіяти можна ускладнюючи свій світогляд».
Обговорили ідеологію партій, як Forza Italia (націонал-консерватизм), та роль приватної власності (визнається всіма, але з різними акцентами). Щодо ідеології майбутнього: «Це мозаїчні історії, де демократія — засіб для безпеки, а не самоціль».
Наступні лекції та стратегічні висновки
Наступний вебінар відбудеться 31 липня о 19:00. Тема: «Популізм. Як нас дурять політики?». Лектори — Валерій Майданюк та Олексій Івашин.
Курс продовжиться такими темами:
- 7 серпня: «Цінності ЄС. Громадянське суспільство та лідерство»
- 14 серпня: «Дезінформація та громадянська онлайн-активність»
Ідеології — це не лише теорії, а інструменти розуміння світу та протидії загрозам. Україна, долаючи виклики, стає піонером у балансі свободи та безпеки.
Деталі, записи лекцій та реєстрація — на сторінці Українського безпекового клубу.
Ярослав Божко: лекція на YouTube
Facebook УБК
Залишити відповідь