Протести, які охопили чимало українських міст проти дій влади щодо НАБУ, просигналізували про накопичення суспільного невдоволення, яке, за умов продовження помилок влади та діяльності ворожої агентури, може дестабілізувати ситуацію в тилу.
В скандальній і шкідливій для країни ситуації, котра виникла навколо НАБУ, складно знайти однозначно чорно-білу диспозицію, адже як влада, так і антикорупційне відомство не стільки сумлінно та ефективно боролися з корупцією, скільки страждали від вибіркового застосування правосуддя.
Пересічні громадяни не бажають заглиблюватися в юридичні деталі розмежування повноважень між державними органами, а лише бачать, що корупція в країні не зменшується. А в деяких критично важливих для оборони сферах – становить загрозу державності. Однак протести на захист НАБУ зумовлені насамперед медійною символічністю цього відомства, яке сприймається як незалежна від влади інституція, і доповненні іншими болючими для суспільства факторами, котрі нагнітаються в суспільстві.
Сам факт, що в країні виникла ситуація протестів проти дій української влади стала шкідливою для України у всіх аспектах.
Київ отримав вразливішу позицію на переговорах з росіянами у Туреччині, а Москва може впливати на градус напруги через свою агентуру.
Західні партнери, особливо ЄС, висловлюють невдоволення, що може загрожувати військово-фінансовій допомозі. Міжнародна преса пише про руйнування підвали української демократії.
Консолідація суспільного невдоволення
Крім того, протести спричинили в деяких середовищах атмосферу Майдану, котра здатна акумулювати невдоволення різних, навіть взаємосуперечливих верств. В соцмережах підтримку антивладних протестів висловили і демократичні активісти, і так звані ухилянти, обурені мобілізацією та випадками корупції в ТЦК, і втомлені роками війни військові, котрі вимагають демобілізації та заміни їх на фронті, і прихильники Порошенка, і всі, хто з різних причин проти Зеленського. І насамперед «захисниками НАБУ та головними занепокоєними боротьбою з корупцією» стали явні та латентні прихильники Москви, котрі зраділи, що Україна може захитатися зсередини і взялися хитати сильніше.
Навіть якщо нещодавні протести стали «випуском пари», сам факт недозволених під час воєнного стану масових громадських протестів, є небезпечним прецедентом для їх повторення. Подальших приводів для цього може знайтися чимало: від резонансних корупційних справ, до мобілізаційних скандалів та протестів проти них, котрі вже вибухали у селах та містечках.
Крім того, значну частину протестувальників проти дій щодо НАБУ становила молодь. І хоча для частини молоді це сприймалася як весела розвага, де можна продемонструвати протестну поведінку, насправді їх можна легко спрямувати на антидержавні дії через соцмережі та інфлюенсерів в тому ж китайському Тік Ток та російському Телеграмі.
Не варто забувати, що дії команди Зеленського не сподобалися й західним політичним силам, котрі мають вплив на значну частину українського громадянського суспільства, яка якраз і виходила на вулиці 22-23 липня.
«Повага до верховенства права та боротьба з корупцією — ключові для ЄС. Компромісу бути не може», – наголосили у зверненні до Зеленського у Єврокомісії.
Можливе погіршення ситуації на фронті, резонансна корупційна справа чи чергове псування відносин Києва із західними партнерами може спровокувати гримучу суміш громадських заворушень, доповнених діями російських провокаторів. Будь-яке зіткнення протестувальників з силовиками здатне запустити громадянський конфлікт, наслідки якого буде складно пом’якшити у тому градусі напруги та стресу, в якому перебуває українське суспільство.
Реакція російських спецслужб
Росія не омине нагоди поглибити недовіру між владою та народом, використовуючи для дестабілізації фейки та маніпуляції для підриву морального духу ЗСУ. Московський патріархат, колишні регіонали та комуністи, численні проросійські латентні сили мають загрозливу чисельність, щоб стати провокаційною силою будь-яких масових протестів, під приводом «захисту простого народу». Важко навіть уявити, що буде з країною, коли через необдумані дії влади, в країні почнуться заворушення, які супроводжуватимуться рухом військових на Київ, а в тилу – нападами на ТЦК, під виглядом «благородного народного гніву».
В цій ситуації українська влада та суспільство не мають права на помилку та невиважені емоційні кроки, адже ціною може бути – втрата української державності.
Автор: Валерій Майданюк
Залишити відповідь