5 липня 2025 року обірвалося життя захисника України, уродженця с. Яблучне Охтирського району Солов’я Юрія Михайловича, 1976 року народження.
Захищаючи територіальну цілісність країни від посягань російського ворога і виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області, він загинув смертю хоробрих. У військовій частині Юрій Соловей обіймав посаду стрільця стрілецького відділення.
Герой повернувся на щиті у місто Кременчук Полтавської області, де багато років жив і працював.
Юрій Соловей був другою дитиною у сім’ї. Старший його брат Сергій наразі проживає в Польщі.
Із 2006 року Юрій почав працювати на Кременчуцькому вагонобудівному заводі. Спочатку – слюсарем із виготовлення деталей для металоконструкцій у складально-зварювальному корпусі, а з 2014-го – слюсарем зі складання металевих конструкцій у цьому ж підрозділі. У навчально-виробничому центрі підприємства він опанував суміжну професію газорізальника й працював на газорізальній машині «Комета». Брав участь у виготовленні продукції вантажного й пасажирського вагонобудування. Як згадують його колеги по роботі, він був старанним і відповідальним, привітним і товариським із колегами, у колективі завжди користувався повагою.
У нього було багато друзів, знайомих. У скрутну хвилину Юрій міг вчасно підставити своє плече, бо мав чуйне і добре серце.
Працівники колективу заводу дуже сумують, що втратили хорошого спеціаліста і добру людину.
Чи не найбільше про Юрія згадують у селі його однокласники. Галина Калініченко (у дівоцтві Сіренко) розповідає: «Не можемо досі збагнути, що Юрчика більше немає серед живих. Коли людина була хороша і жила достойно, важко повірити, що вона перестає бути серед нас, – говорить пані Галина. – Ми з Юрієм колись разом ходили в один клас. У школі він добре навчався, був тихим, спокійним, брав участь у шкільних предметних олімпіадах, конкурсах, завжди допомагав нам, дівчатам, у всьому, був таким собі добрячком. Мав музичні здібності, закінчив Яблучненську музичну школу по класу «труба».
Після школи Юрій проходив службу в армії в м. Одесі. Потім демобілізувався, повернувся додому, трішки відпочив і поїхав до Кременчука. Там пішов працювати на завод. Незабаром одружився, народилася двійня діток – донька й син.
– Щороку сімейство Юрія влітку постійно приїжджало в с. Яблучне. Його мама Надія (Царство їй Небесне, померла близько десяти років тому) гарна була жінка, гостинна, турботлива, як квочка. Хлопці її завжди ходили до школи чисті й охайні, – продовжує свою розповідь пані Галина. – Життя розкидало нас по різних куточках нашої України і далеко за її межами. Та ми стараємося тримати зв’язок один із одним. Юрій жив у Кременчуці, але до останнього приїжджав у рідне село Яблучне, де залишився його батько, де пройшло його щасливе і радісне дитинство, де він уперше подорослішав і вирушив у світ у пошуках свого щастя. Царство Небесне Юрію, вічний йому спокій».
Клята війна забрала ще одне життя. На схилі років не діждеться сина Юрія батько Михайло, не побачать живим свого тата його діти-студенти Анжела і Вадим. А він обов’язково ними пишався б!
Закінчився земний путь Героя, який міг би ще довго насолоджуватися яскравими ранками. Живим коридором проводжали його в останню путь жителі Кременчука. Прощання з Юрієм Солов’єм відбулося у міському Палаці культури, куди прийшли і приїхали рідні, знайомі, бойові побратими.
Ніхто і ніщо не замінить рідну людину, та кожен у тяжку годину намагався підтримати родичів. Однокласники віддали шану Юрію, деякі кошти на поховання зібрали і передали родичам на поховання, а для захисника – живі квіти з рідного Яблучного.
Останній свій прихисток наш земляк знайшов на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Пам’ять про нашого земляка Юрія Солов’я, справжнього чоловіка, захисника України, назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав.
Дякуємо за те, що він робив усе можливе, аби зберегти Україну, а ми могли жити і працювати на рідній землі. Царство Небесне Герою, відданому своїй країні та людям, вічний йому спокій.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь