Співпраця з Офісом міського розвитку «Урбанреформ» над урбанвізією Шосткинської громади стала каталізатором для місцевих активістів. Цей досвід надихнув їх на створення власної громадської організації «Місто Півночі», головною метою якої став освітній компонент, інтегрований у переосмислення міських просторів. Першим амбітним проєктом стала ініціатива «Річка, ім’ям якої ми названі», що реалізується із застосуванням методу тактичного урбанізму для перетворення віддаленої, але потенційно привабливої прибережної зони річки Шостка.
Відправною точкою для громадських активістів Шостки стало спільне створення урбанвізії Шосткинської громади з Офісом міського розвитку «Урбанреформ». Цей документ окреслив образ майбутньої громади, її цілі та просторовий план. Досвід співпраці та розробки стратегічного документа надихнув активістів на створення власної громадської організації.
Як розповідає співзасновниця громадської організації «Місто Півночі» Єлизавета Кисельова, їхня організація фактично виникла завдяки залученню до розробки візії Шосткинської громади. «Ми всі зустрілися на цих зустрічах стосовно візії громади і зрозуміли, що нам би хотілося щось зробити. Таким чином, ми почали готувати документи на створення громадської організації», — зазначає Кисельова.
Третього червня активісти провели круглий стіл з міською владою, на якому були присутні мер Шостки Микола Нога та інші представники влади. Вже шостого червня документи на реєстрацію громадської організації «Місто Півночі» було подано в Глухові.
Основним напрямком співзасновники організації обрали освітній компонент, але не в традиційній формі лекцій чи тренінгів. «Ми вирішили, що було б найцікавіше зробити освітній компонент частиною переосмислення якоїсь території», — пояснює Єлизавета Кисельова.
Саме так виникла ідея ініціативи розробленої засновниками громадської організації, яка отримала назву «Річка, ім’ям якої ми названі». Під час заходу дві команди напрацьовували ідеї того, що можна зробити з територією біля озера і річки Шостка по вулиці Каденюка, аби люди почувалися тут краще, частіше її відвідували.
Громадські активісти впроваджують ініціативу «Річка, ім’ям якої ми названі» із застосуванням методу тактичного урбанізму. Цей підхід дозволяє поетапно втілювати зміни: від виявлення проблеми, залучення громадськості та розробки концепції до тестування ідеї, оцінки результатів та повноцінної реалізації проєкту.
«Загалом ця ідея з’явилася на фінальній презентації проєкту урбаністичної візії Шосткинської громади від громадської організації «Міські реформи», що у нас тут проводили», — розповідає Ігор Орловський співзасновник і голова громадської організації. — «Тоді ми взялися спочатку за програму мінімум – прибирання території, потім за наступну програму мінімум – дослідження думки людей. А тепер ми беремося за ще одну програму мінімум – поставити якісь тимчасові конструкції, а потім буде наступна програма мінімум, вона дещо грандіозніша».
Ще навесні було проведено кілька толок у рекреаційній зоні по вулиці Каденюка. «Антропогенний вплив людини, тобто сміття, виявився доволі значним елементом польових досліджень», — зазначає активіст, — «Характер сміття у рибалок, звичайних відпочивальників, людей, що відпочивають наодинці, або компаніями – він так чи інакше відрізняється».
Громадські активісти навіть склали мапу місць, де люди найчастіше залишають сміття на березі річки Шостка.
Наступним етапом стала робота в групах. «У цієї території доволі специфічна проблема – вона сприймається віддаленою», — пояснює Ігор Орловський — «Саме річка Шостка сприймається віддаленою. Але якщо подивитися на карту, від неї до центральної вулиці міста, вулиці Свободи, всього 800 метрів. До житлових кварталів, що є фактично міською територією, і того менше. До навчального закладу – взагалі кілька кроків».
Тому молодь вирішила облаштувати тут зону відпочинку, зробивши дерев’яні вуличні меблі з піддонів.
Фото ілюстративне
«Вирішено було дослухатися до того, що ми почули на воркшопі, подивитися на наші ресурси, на те, з ким ми співпрацюємо і де можна дістати матеріал», — говорить Єлизавета. В межах співпраці з Червоним Хрестом виявилося, що у них є деяка кількість піддонів, а в активістів — бажання експериментувати. «Дай Боже, щоб вдало. Якщо не вдало, то не страшно, переробимо, зробимо щось нове», — додає Ігор.
«Для початку нам треба зробити цю територію живою, аби тут постійно були люди, які зацікавлені в розвитку цієї території», — підкреслюють активісти. — «Таким чином, вирішено було почати з найпростішого — палет, а саме зробити місця для сидіння. І коли ці місця для сидіння будуть зроблені у форматі толок, тут одразу проводитимемо освітні заходи на свіжому повітрі».
На створення меблів активісти запрошують усіх охочих. «Це буде у форматі толок, тобто залучення громадськості, щоб кожен бажаючий міг прийти, долучитися до побудови цих конструкцій. Це цікаво, прикольно – у формі допомоги своєму місту, робиш щось хороше, а також опановуєш нове ремесло для себе», — заохочує голова ГО.
Громадські активісти отримали підтримку від інших організацій та представників влади. «Ми співпрацюємо з Червоним Хрестом, з ЕКО Бендом. У нас є представники «Патріота» в команді. І, звичайно, ми співпрацюємо з міською владою», — говорить Єлизавета. За її словами, мер Микола Петрович попросив розробити план на цю територію і пообіцяв всебічну підтримку міської влади у переосмисленні та покращенні цього простору для людей.
Джерело: “ШосткаNews.City”
Новину створено за матеріалами сайту “ШосткаNews.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ШосткаNews.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь