Під час панельної дискусії «Деколонізація Росії як пріоритет стратегії оборонної демократії для України» Валерій Пекар, підприємець та громадський діяч, відзначив, що російська імперія — чи як її називати зараз — розпадалася двічі у XX столітті: в 1917 і 1991 роках. Звідти можна взяти достатньо багато уроків стосовно того, як ці процеси відбуваються.
Експерт наголосив, що коли мова йде про складні дисипативні системи, для досягнення у них змін не можна просто спостерігати за тим, що там відбувається саме по собі. Шляхом до перемоги він визначив розробку теорії змін. Для неї необхідне розуміння, що саме має статися, на які саме індикатори потрібно дивитися, і яким чином буде відбуватися той процес, якого очікують.
Щодо панівних сил на росії Валерій Пекар зазначив: «Не перемагає холодильник телевізор. Так само і телевізор не перемагає холодильник. І холодильник не перемагає телевізор. На сьогоднішній день всіх перемагає гумова паличка. Гумова паличка, яку тримають в руках російські силовики. На сьогоднішній день за всіма ознаками ми розуміємо, що поки що страх покарання є найбільшим з так званих «імперських скрєпів», і він перемагає і холодильник, і телевізор, і все решта. Що ж стосується еліт, то за останні три роки керівній верхівці вдалося побудувати систему, при якій російські еліти безпосередньо є бенефіціарами війни. Тому у них ні холодильник не перемагає телевізор, ні телевізор. А все перемагає банківський рахунок».
Тож для здійснення змін в напрямку деколонізації росії пріоритетним експерт вважає побудову інституції, які цим займатимуться. Почати слід з ухвалення Верховною Радою України Законопроєкту 11402 про основні засади державної політики щодо корінних поневолених народів рф, який встановить основні правила, принципи, інструменти, цілі, методи і задачі цієї роботи. І, відповідно, встановить сфери повноважень центральних органів виконавчої влади, які вони будуть здійснювати в цьому напрямку.
«Поки в нас немає цілісної стратегії, все, що ми робимо – це хаотичний рух. А, як ми знаємо, тактика без стратегії – це метушня перед поразкою. Для того, щоб так не сталося, ще раз наголошу, Законопроєкт 11402 для цього є», – додав Пекар.
Отже, панельна дискусія «Деколонізація Росії як пріоритет стратегії оборонної демократії для України» чітко засвідчила: пасивне спостереження за процесами в рф — це шлях до поразки. Як наголосив Валерій Пекар, Україні потрібна чітка теорія змін та системна робота інституцій для деколонізації росії. Лише через послідовну реалізацію стратегії ми зможемо перейти від хаотичних рухів до цілеспрямованих дій, що забезпечать нашу перемогу і збереження демократичного європейського майбутнього.
Під час дискусії експерти обговорили деколонізацію Росії як стратегічний напрямок гарантування безпеки України. Вони наголосили на важливості формування контрнаративів для західної аудиторії, здатних нейтралізувати російський вплив, а також підкреслили потребу в розвитку оборонної демократії, що базується на принципі «Служи або допомагай» і передбачає ефективну адаптацію до складних міжнародних умов.
Залишити відповідь