Невдовзі в Україні скасують пенсії, заборонять збирати гриби та ягоди в лісі, а всіх Тетян перейменують на Горпин – такі «новини» українці часто зустрічають в Інтернеті, а декотрі щиро сприймають їх за правдиву інформацію. На жаль, в Україні чимало людей досі не усвідомили, що таке Інтернет і чому не варто вірити всьому, що там пишуть чи говорять.
У сучасному світі Інтернет став головним джерелом інформації для мільйонів людей. Проте ця доступність має і зворотний бік: мережею шириться велика кількість фейків, маніпуляцій та псевдосенсацій. Інтернет дедалі більше нагадує галасливий базар, де кожен щось вигукує, рекламує, продає, нав’язує або намагається привернути до себе увагу. І, на жаль, не все, що лунає на цьому “базарі”, є правдою. Недобросовісні автори та сайти часто керуються не бажанням інформувати, а зовсім іншими мотивами.
Чимало сайтів, блогерів чи телеграм-каналів женуться не за правдою, а за переглядами. Скандальні заголовки, вигадані «шокуючі» новини чи емоційні пости — усе це частина стратегії, яка має одну мету: привернути увагу, зібрати «кліки», заробити на рекламі або створити хвилю хайпу. У гонитві за сенсаціями такі ресурси часто ігнорують перевірку фактів і відповідальність перед читачами. Часто якусь скандальну ініціативу одного депутата, яка зачіпає інтереси мільйонів людей, в соцмережах подають як закон, який начебто завтра точно ухвалять, хто далеко не кожен законопроєкт стає законом.
Хтось банально хоче заробити: чим більше переглядів, тим більше реклами, а отже, і прибутку. Скандальні заголовки, сенсаційні (навіть якщо вигадані) новини – все це привертає увагу і генерує трафік.
Хтось прагне хайпу: бажання бути в центрі обговорень, викликати бурхливу реакцію, незалежно від того, чи відповідає інформація дійсності.
Інші маніпулюють громадською думкою для впливу на настрої суспільства, дискредитації певних осіб або подій.
І масово поширюється пропаганда. В умовах війни, яку розв’язала Росія проти України, Інтернет став полем гібридної війни. Дезінформація та фейки активно використовуються для підриву довіри, створення паніки, розчарування та розколу в суспільстві. У такій ситуації сліпа довіра до будь-якого повідомлення в мережі може зашкодити не лише окремим людям, а й загальнонаціональній безпеці.
Не варто забувати, що частина відверто «дебільних» новин про якісь нові й абсурдні ініціативи української держави генерується «за поребриком», щоб дискредитувати в очах українців саму ідею української державності та незалежності. Стратегія такої прихованої політики – підвести українців до висновку, що «своя держава надто корумпована, несправедлива та абсурдна, тож українцям буде краще під чиєюсь іншою владою».
Саме тому так важливо пам’ятати, що не вся інформація, яка циркулює в мережі, є достовірною. Дешеві сенсації та скандальні новини часто створюються не для того, щоб вас інформувати, а щоб викликати емоції, залучити кліки та забезпечити прибуток авторам або власникам ресурсів.
Тому кожному українцю варто навчитися фільтрувати інформацію. Якщо новина викликає сильні емоції — страх, злість чи обурення — спробуйте зупинитися і перевірити її в кількох різних джерелах. Уникайте анонімних каналів, сайтів без контактної інформації та платформ, відомих публікацією фейків.
Критичне мислення – ваш головний інструмент. Завжди ставте під сумнів те, що читаєте. Чи звучить це правдоподібно? Чи є логіка в наведеній інформації? Кому вигідно це поширювати?
Шукайте підтвердження в кількох джерелах. Якщо новина важлива, спробуйте знайти її на кількох незалежних та перевірених ресурсах. Чим більше джерел підтверджують інформацію, тим вища її вірогідність.
Будьте обережні з соціальними мережами. Хоча соцмережі є важливим джерелом новин, вони також є розсадником фейків. Часто користувачі поширюють інформацію, не перевіряючи її.
Інформаційна гігієна — це не розкіш, а життєва необхідність. У світі, де будь-хто може стати «журналістом», лише критичне мислення дозволяє не потонути у морі дезінформації. Пам’ятайте: не все, що написано в Інтернеті — правда.
Відповідальне споживання інформації – це не лише питання особистої безпеки, а й важливий крок у боротьбі з дезінформацією та збереженні інформаційного простору України чистим і правдивим.
Залишити відповідь