Як Житомирщина готується до нових загроз, чому TikTok стає інструментом інформаційної війни, і що означає “оборонна демократія” у воєнний час — ці та інші питання обговорили учасники виїзного засідання Українського безпекового клубу на тему «Національна безпека та внутрішня згуртованість: виклики та перспективи», що відбулося 5 червня в Житомирі.
Захід об’єднав військових, волонтерів, науковців, ветеранів, представників місцевої влади та експертів задля обговорення стратегічних викликів прикордонного регіону та пошуку шляхів посилення національної стійкості.
Дискусію модерували голова УБК Юрій Гончаренко та координатор житомирського осередку УБК Олександр Гінгізов. Учасники заходу обговорили готовність Житомирщини до безпекових викликів з урахуванням близькості до білоруського кордону, необхідності захисту інфраструктури, питання посилення стійкості та згуртованості українського суспільства, а також концепцію оборонної демократії, що передбачає непохитну відданість демократичним цінностям із реалістичним підходом до безпекових викликів.
У заході взяли участь ветерани Андрій Корнійчук, Антон Ключевський та Олег Бабкін, психологиня Юлія Саросєко, волонтери та підприємці Андрій Гурський, Ігор Саюк та Олександр Кацімон, волонтерка Ольга Стахівська, ветерани Ігор Сейко та Ігор Фасоля, волонтерка ГО «Сталевий тил» Катерина Хатіашвілі, волонтерка Олена Лісова, депутат міськради і власник ТОВ “Полісся-Продукт” Олександр Ракович та полковник МНС Василь Олексюк.
Засідання Українського Безпекового Клубу в Житомирі
Центральною темою засідання стала доповідь Олексія Івашина, координатора ініціативної групи Громадсько-військового руху, «Баланс безпеки та свободи: модель оборонної демократії для України». Він зазначив, що Житомирщина є одним з регіонів, який демонструє, що означає бути в постійній готовності до відбиття агресії росії.
«На території області не ведуться бойові дії, проте вона зазнає постійних ракетних ударів. На півночі в нас Білорусь, країна, з якою в нас нібито немає війни, проте з території якої вже здійснювався напад в 2022 році», — наголосив Івашин.
Також Олексій Івашин повідомив про моніторинг ситуації з Білоруссю: «Ми знаємо про заплановані навчання на території Білорусі, і хоча на цей момент немає ризиків концентрації великих сил та засобів, все може змінитися».
Ветеран надав оцінку безпекової ситуації в регіоні: «Наразі рівень загрози атаки на Житомирщину з боку росії через територію Білорусі оцінюється як помірний, проте який має певні особливості. Сучасний стан справ на полі бою характеризується відсутністю передумов для стрімкого просування ворожих військ. Сили оборони України здійснюють весь комплекс заходів для ефективного, наскільки це можливо, стримування ворога. І ціна яку сплачує росія за просування, яке іноді відбувається, неспівмірна зі здоровим глуздом».
«Проти такого ворога, як Росія, війна буде довга. Нам треба міняти саму суспільну модель. Бо зараз держава не виконує своїх зобов’язань — ні перед ветеранами, ні перед цивільними. Це демотивує людей і підриває нашу обороноздатність», — зазначив Івашин.
Ветеран акцентував на необхідності балансу між безпековими викликами та демократичними стандартами. Саме тому ініціативна група розробляє концепцію «оборонної демократії». Серед її ключових положень — збереження виборчого процесу навіть в умовах війни, дотримання прав людини, політичний плюралізм, свобода слова, а також невідворотність покарання для колаборантів і злочинців проти держави.
«Якщо ми не збережемо свободу слова, якщо не будемо мати чесні вибори — тоді постає питання: для чого ми боремося? Ми що, будуємо другу Росію чи КНДР?» — емоційно звернувся до присутніх координатор руху.
Івашин також навів приклади країн, які змогли поєднати оборону й демократію — Фінляндію, Ізраїль та США. Він зазначив, що Фінляндія в міжвоєнний період змогла мобілізувати все населення на оборону, не втрачаючи при цьому демократичних інститутів. Ізраїль — приклад країни, яка постійно живе в умовах загроз, але зберігає парламентський контроль і свободи. А США після терактів 11 вересня змогли посилити безпеку, не зруйнувавши засад демократії.
«Оборонна демократія — це не утопія. Це шлях виживання для таких країн, як наша. І ми маємо будувати саме таку Україну», — підсумував Івашин.
Особливу увагу учасників заходу привернула тема інформаційної безпеки, яку розкрив Юрій Гончаренко як представник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA.
«Сучасна війна це не лише танки, дрони чи піхота. Це ще й удари інформаційні, які покликані зламати волю противника, внести хаос. На сьогодні найбільш успішними для ворога є зусилля щодо внесення розколів в українське суспільство. Основні інструменти для реалізації цих атак — соціальні мережі, передовсім ТіkТоk», — зазначив Гончаренко.
Особливу увагу слід звернути на платформу TikTok, яка, за даними низки міжнародних досліджень, має потенціал до масової поведінкової маніпуляції.
«Формат коротких відео сприяє формуванню дофамінової залежності, що знижує здатність користувачів до критичного сприйняття інформації. За аналогією з механікою гральних автоматів, алгоритми TikTok навмисно чергують цікаві й менш цікаві ролики, формуючи ефект «емоційної гойдалки». Відповідно, зростає вразливість аудиторії до маніпулятивних меседжів, у тому числі дезінформації» – наголосив експерт.
Прикладом ефективного використання TikTok як інструменту політичного впливу є вибори в Румунії (2024 р.), де проросійський кандидат зміг наростити підтримку з 3% до понад 20% завдяки активній роботі інфлюенсерів у TikTok і Telegram. У процесі просування означеної фігури було задіяно інструменти масового впливу, які згодом перетворились на цільову кампанію на користь конкретного кандидата.
За словами Юрія Гончаренка, в Україні вже фіксуються прояви подібних сценаріїв. Зокрема, активізація інформаційних кампаній у TikTok і Telegram спрямована на делегітимізацію мобілізаційної політики держави.
Жваву дискусію викликало обговорення готовності регіону до потенційних загроз з боку Білорусі. Учасники засідання обговорили необхідність посилення фортифікаційних споруд, покращення системи територіальної оборони та підвищення рівня безпекової грамотності населення.
Водночас Юрій Гончаренко попередив про потенційні ризики.
«Інша ситуація може потенційно виникнути, якщо ворог здійснить атаку на ділянці, де немає достатніх сил і засобів для його стримування. Наприклад, якщо відбудеться атака на Житомирщину і ми не будемо до цього готові, то є високий ризик стрімкого просування ворога. Відповідно, ми маємо не тільки бути готовими до відбиття наступу, але й мати готові ешелоновані фортифікаційні споруди, інші заздалегідь виконані заходи щодо стримування потенційного наступу» – підкреслив експерт.
Засідання Українського Безпекового Клубу в Житомирі
Ветеран і координатор житомирського осередку УБК Олександр Гінгізов наголосив на важливості національно-патріотичного виховання молоді:
«Ми маємо виховувати покоління, яке буде готове захищати свою землю і водночас – цінувати демократичні принципи. Це основа нашої майбутньої безпеки».
Олександр Гінгізов, який сам має бойовий досвід і провів 2,5 роки безпосередньо на передовій, повернувшись за станом здоров’я, звернув увагу на низку проблем, що стосуються не лише Житомирщини, але й усієї країни. Ветеран наголосив, що одним з найважливіших завдань у складний воєнний час, є консолідація суспільства та його спрямування на допомогу ЗСУ.
«Деякі питання, на превеликий жаль, роз’єднують суспільство», – констатував Гінгізов. На його думку, одне з провідних завдань Громадсько-військового руху – консолідація та збереження єдності суспільства. «Ми маємо спрямовувати максимальні зусилля на допомогу ЗСУ», – підкреслив ветеран.
Він нагадав, що саме завдяки захисникам, які обороняють кордони, українці мають змогу вільно переміщатися та жити в тилу. Для тих, хто повернувся з фронту, адаптація до цивільного життя є складним викликом, але вони продовжують шукати шляхи, як бути корисними фронту.
Особливе занепокоєння викликає питання мотивації суспільства та стан боротьби з байдужістю. Ветеран зазначив, що значна частина населення на сьогоднішній день є демотивованою.
“Наш щит у вигляді наших ЗСУ, тримається понад три роки. Ті, хто там був, знають, якою ціною це все відбувається”, – сказав він.
Основний меседж, який має стати провідним для кожного українця, на думку Олександра Гінгізова, полягає в наступному: “Або ми долучаємося до лав ЗСУ, або ми допомагаємо ЗСУ”. Ветеран акцентував на необхідності максимально забезпечувати тил “позитивом і нормальними, здоровими думками і помислами”.
Сергій Твардовський, ветеран, котрий півтора роки відслужив офіцером-психологом 516-го окремого батальйону імені Івана Богуна, наголосив на важливості реабілітації та соціалізації ветеранів і забезпечення воїнів психологічною підтримкою й консультаціями з юридичних, соціальних питань. А також закликав заповнювати сегмент національно-патріотичного виховання серед молоді.
Засідання Українського Безпекового Клубу в Житомирі
Волонтерка ГО «Сталевий тил» та інструкторка тактичної медицини Катерина Хатіашвілі наголосила на важливості національно-патріотичного виховання та військових вишколах молоді, широкому запровадженню курсів тактичної медицини. «Фізично сильна і морально сильна молодь – це наше майбутнє» – підкреслила волонтерка.
Ветеран та інвалід війни Андрій Корнійчук акцентував на важливості спорту та футболу для фізичної та соціальної реабілітації ветеранів та необхідності покращення правового регулювання пільг для захисників.
Волонтер і приватний підприємець Анатолій Гурський зауважив вирішальну роль активної меншості на Майдані та в українському суспільному житті та акцентував, що наші воїни також належать до цієї категорії. Тож реабілітація ветеранів повинна базуватися на повазі держави до захисників, котрі віддали їй здоров’я.
Приватна підприємиця Олена Лісова наголосила не необхідності підвищення фінансової грамотності українців – від школярів до пенсіонерів, адже ця сфера є однією з найважливіших категорій суспільної безпеки.
Засідання Українського Безпекового Клубу в Житомирі
Вона навела приклад пенсіонерів у цивілізованих країнах, де люди похилого віку, можуть подорожувати та розвиватися. Натомість приклад нашого пенсіонера, який ще йде на роботу чи шукає іншу роботу після трудового життя, не маючи здоров’я – є сумним сигналом, що ми щось робимо не правильно.
Психолог та психотерапевтка Саросєко Юлія звернула увагу на посилення ролі психологічної допомоги українським воїнам, членам їхніх родин та постраждалим від війни.
Ветеран та інвалід війни Антон Ключевський закликав брати приклад з країн, котрі були в такій ситуації як Україна – зокрема з Фінляндії та проводити системну підготовку молоді й населення до оборони. Воїн наголосив на необхідності виховання молоді в дусі поваги до своєї Батьківщини та активних кроках держави і місцевих громад для забезпечення морально-патріотичного розвитку нового покоління українців. Також захисник наголосив на необхідності відвоювати український інформаційний простір у соцмережах, зокрема в Тік Ток, з огляду на величезний вплив такого контенту на свідомість українців.
Під час засідання учасники також обговорили демографічні виклики, які стоять перед Україною, та шляхи їх подолання. За словами Олексія Івашина, «демографічна катастрофа — це те, що може знищити Україну вже в наступні десятиліття, тому мусимо працювати над цією проблематикою як пріоритетною».
Увагу учасників привернула проблема реформування ДФТГ та активну участь добровольців у сприянні ЗСУ та допомозі у мобільно-вогневих групах ППО. Водночас було наголошено, що система тероборони в Україні, хоч і відіграла свою роль, але потребує подальшого вдосконалення і необхідна в майбутньому, а потенціал та ентузіазм місцевих добровольців потрібно розвивати.
У підсумку засідання було напрацьовано низку практичних рекомендацій щодо посилення безпеки регіону, підтримки ветеранів та розвитку системи національно-патріотичного виховання. Організатори заходу планують передати ці пропозиції органам державної влади та місцевого самоврядування.
Український безпековий клуб — майданчик, який об’єднує представників Сил безпеки і оборони, влади та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, науковців, громадських та політичних діячів, підприємців, які координують свою діяльність для забезпечення стабільного розвитку України, досягнення сталого миру, подолання внутрішніх протиріч та сприяння соціальній згуртованості.
Залишити відповідь