Поширена думка, що корупція та розкрадання бюджету є основними причинами бідності в Україні, хоча й має вагомі підстави, не розкриває всієї картини економічних проблем нашої держави. Масштаби корупції в Україні, безсумнівно, є величезними, проте глибинна причина бідності не меншою мірою криється й в неефективній структурі економіки країни.
Чимало країн є не менш корумпованими, аніж Україна, але завдяки ефективній структурі економіки їхні громадяни живуть значно краще українців. Натомість в нашій державі, чимало політично заангажованих сил вказують не на ті акценти, коли говорять про причини бідності українців.
Сировинна залежність – шлях до бідності
Більшість українських підприємств спеціалізується на виробництві продукції з низькою доданою вартістю. Україна експортує за кордон переважно сировину: зерно, олію, м’ясо, ліс, а також продукцію металургійних та хімічних заводів. Ця сировина служить матеріалом для технологічних підприємств розвинених країн, які й отримують основний прибуток від завершеного циклу виробництва.
Сировина традиційно коштує значно дешевше, ніж готова продукція. До того ж, значна частина сільськогосподарської продукції, яка є важливою статтею українського експорту, займає лише близько 10% ВВП.
Імпорт перевищує експорт – замкнене коло бідності
Натомість, українці змушені купувати за кордоном високотехнологічні товари: озброєння, пальне, одяг, побутову техніку, комп’ютери, телефони, автомобілі, обладнання, ліки та багато іншого. Значна частина цих товарів в Україні або не виробляється зовсім, або ж поступається якістю іноземним аналогам.
До прикладу, Україна продає за кордон метал, кілограм якого коштує декілька доларів. А японці роблять з цього кілограму запчастину до Toyota або Nissan – і заробляють на металевій деталі сотні, а то й тисячі доларів.
Оскільки вся ця продукція купується за долари та іноземну валюту, український низьковартісний сировинний експорт не здатен покрити витрати на імпорт. Україна обмінює свою сировину на іноземні високотехнологічні товари, які коштують значно дорожче. Статистика свідчить, що близько 82% українського експорту формується з низькотехнологічних секторів економіки, а 36% експорту – це взагалі сировина.
Шлях до багатства – технологічний прогрес і чесні податки
Щоб почати заробляти більше, Україні необхідно виробляти щось дорожче та затребуване на світовому ринку, ніж ліс, руда та пшениця.
Прикладом успіху можуть служити “азіатські тигри” – Південна Корея, Малайзія, Тайвань, Таїланд, Сінгапур. Ці країни досягли економічного дива завдяки виробництву технологічної продукції, на яку є попит за кордоном. Їх збагатив розвиток бізнесу та технологічного виробництва.
А ще однією вагомою причиною бідності українського бюджету є поширена система ухилення від сплати податків, за якою великі компанії оформляють ФОПами своїх працівників і за рахунок цього зменшують кількість податкових платежів. До прикладу, в декотрих супермаркетах звичайний касир чи продавець торгового залу може бути оформлений як ФОП, котрий сам платить свої 5-6 % податків, в той час як корпорація, замість сплати від 18% до 25%, економить на своїх відрахуваннях у державний бюджет.
Звісно, цю тему невигідно піднімати великому бізнесу, який часто володіє й медіа. А також політичним партіям, котрі залежні від своїх бізнесових спонсорів. Яка партія чи політик скажуть вголос, що їхній начальник, благодійник та спонсор повинні більше платити податків?
Значно вигідніше продовжувати вказувати пальцем на чиновників-корупціонерів. Хоча кількість втрачених державою коштів від ухилення сплати податків можуть бути не меншими, а то й більшими від втрат через корупцію.
Українці часто чекають економічного зростання від реформ чергового корумпованого політика. Але звідки в держави візьмуться гроші? Їх можна або заробити самим, або позичити у вигляді міжнародних кредитів, що Україна й робила останні роки.
Бідність України – це системна проблема, яка потребує комплексного вирішення. Одним з найважливіших кроків на цьому шляху має стати зміна структури економіки, перехід від сировинної залежності до виробництва високотехнологічної продукції з доданою вартістю. Без цього будь-які політичні реформи будуть марними, а рівень життя українців навряд чи зазнає суттєвих змін на краще.
Тож поки ініціативна частина нації не візьметься за економічну модернізацію країни, будь-які політичні реформи виглядатимуть або популізмом, або стануть шляхом до авторитаризму. І розвінчування фейків про справжні причини бідності українців є не менш важливими для національної свідомості та оборони, аніж інші пропагандистські вкиди про Україну.
Залишити відповідь