Відкриття вчених преса інколи примітивізує, перекручує і подає у читачам клікбейтній формі, вихолощуючи зміст досліджень.
Прагнучи подати наукові сенсації, журналісти подекуди не турбуються про наукову об’єктивність чи правдивість і перебільшують значення наукових відкриттів.
Шлях наукових знань від дослідницьких лабораторій до широкої громадськості через засоби масової інформації буває перекрученим. Значна трансформація змісту наукових праць в процесі їх переповідання широкій читацькій аудиторії нагадує дитячу гру “зіпсований телефон”, де початкове повідомлення зазнає суттєвих змін при передачі від однієї людини до іншої.
Хоча наукові факти іноді зберігаються при перенесенні в медійний простір, значно частіше вони піддаються переосмисленню, а їхнє первісне значення нерідко розмивається або навіть втрачається. Особливо помітною є тенденція до зміни фокусу наукового відкриття. Медіа часто зміщують акцент таким чином, щоб зробити припущення про потенційний вплив результатів дослідження на життя людей.
Високоспеціалізована наукова термінологія зазнає спрощення, замінюючись не лише на більш загальновживані фрази, але й нерідко набуваючи емоційного, сенсаційного або навіть упередженого забарвлення. Складні діаграми та графіки часто поступаються місцем ілюстраціям, які мають створити у читача враження безпосереднього зв’язку статті з експериментами та їхнім практичним застосуванням, навіть якщо такий зв’язок є досить опосередкованим або відсутній.
Як показовий приклад такого перетворення наукової інформації, медіаексперти наводять звіт, опублікований на вебсайті “Mail Online”. У статті стверджувалося, що мозкові імплантати вже незабаром можуть наділити людство супергеройською здатністю нічного бачення. У матеріалі йшлося про те, що “науковці використовували мозкові імплантати, щоб надати щурам “шосте чуття”, дозволяючи їм виявляти та реагувати на звичайно невидиме джерело світла”. Більше того, робилося сміливе припущення, що ця технологія дозволить “мозку дорослої людини отримати масив нелюдських почуттів”.
Таке сенсаційне одкровення викликає закономірне питання: якщо це дійсно був настільки проривний та революційний науковий здобуток, чому ж так мало інших новинних видань висвітлювали цю подію?
Звертаючись до першоджерела, дослідження, яке лягло в основу статті “Mail Online”, було опубліковано в “Журналі неврології” групою науковців з Медичного центру Університету Дьюк у США. У своїй роботі вони вивчали можливість модифікації сенсорної обробки у дорослих щурів шляхом імплантації пристрою в мозок, щоб навчити їх розпізнавати розташування джерел інфрачервоного світла. Самі дослідники припускали, що їхні висновки можуть мати значення для фундаментальної неврології та реабілітаційної медицини.
Однак стаття на “Mail Online” інтерпретувала ці результати на зовсім іншому рівні, представивши їх як перспективу наділення людей цілим спектром “нелюдських” почуттів. А сама стаття також супроводжувалася зображеннями, які візуально демонстрували процес досягнення контролю над людським розумом, що додало історії ще більш фантастичного відтінку.
Тобто: вчені десь трішки щось припустили, а спраглі за сенсаціями журналісти розтрубили про близьке майбутнє, де кожен може стати мало не Суперменом чи Росомахою!
Наукові відкриття можуть зазнавати значних спотворень при їхньому поширенні через засоби масової інформації. Прагнення до сенсаційності, спрощення складної інформації та фокусування на потенційному впливі на людей часто призводять до втрати суті наукових досліджень та формування у громадськості викривленого уявлення про науковий прогрес. Тож про наукові відкриття краще дізнаватися у наукових виданнях, а не з «жовтої преси», котра все намагається примітивізувати і перебільшити, щоб було цікавіше.
Залишити відповідь