Більшість ефірного часу телемарафону “Єдині новини” складає низькоякісний і, найгірше – непереконливий контент, в якому майже відсутні меседжі патріотизму, дієвої мотивації захищати Батьківщину та зовсім немає відповідей на найболючіші питання для суспільства.
Коли у 2022 році росіяни зайшли на територію дев’яти українських областей, а в передмісті Києва точилися бої – “телемарафон” виконав свою заспокійливу функцію. Україні вдалося уникнути ситуації 2014 року, коли в ефір найрейтинговіших телешоу країни дзвонили російські терористи з Донбасу й транслювали свою пропаганду. А різні олігархічні телеканали тоді розділилися в думках щодо того, чи це російські диверсанти, чи місцеві трактористи, яким “наболіло”?
“Телемарафон” виконав функцію концентрації суспільної уваги країни на російському вторгненню, але вже невдовзі зупинився у своєму розвитку. Якщо в перші місяці повномасштабної війни суспільство ще могло пробачити “розмовляючі голови” та різноманітних “експертів”, які онлайн сповіщали своє бачення подій, то через кілька років війни цього вже стало замало для якісної інформаційної роботи з населенням. Цензура під час війни необхідна, патріотична пропаганда – життєво важлива, але вона не може бути беззубою та безлаберною.
На четвертий рік війни в “Телемарафоні” практично відсутні сюжети з історії України, якісні та захоплюючі історичні передачі, – котрі є і давно зроблені фаховими ентузіастами. Навіть пародійні передачі про Росію та путінський режим – відсутні!
Не показана московська агресія минулих століть – подекуди можна зробити висновок, що це тільки вчора Путін так налаштував росіян на українців, а до цього – такого ніколи не було. Зрідка, до кількох пам’ятних дат у році, нам показують щось про Голодомор чи фільм українського виробництва до Дня незалежності, а далі – ті самі “експертні голови”.
І, це просто провал – відсутні будь-які телепрограми з медіаграмотності, з інформаційної гігієни, немає жодних розборів та спростувань російських фейків, які український глядачі масово бачить в Інтернеті. В той час, як в Україні діє чимало якісних проєктів медіаграмотності, зокрема – Infolight.Ua.
Не показано детальних новин з окупованих територій, хоча дослідницько-аналітична група Infolight.Ua вже зняла понад сотню випусків Спротив News – дайджест подій на окупованих територіях та української боротьби проти окупантів. Це – надзвичайно важлива і цікава тема та програма для всього суспільства з якісними сюжетами, потужним патріотичним ефектом, з витонченим сарказмом і гумором. Але в монопольному державному ефірі “Єдиних новин” українці побачать через Skype голову чергового “експерта” та голови журналістів студії, котрі про щось говорять цілий день.
В “Телемарафоні” українці не почують відповідей на питання про реальні причини скандалів з мобілізацією, про стан боротьби корупцією, про притомні причини військових невдач, про всі наболілі питання для суспільства. Ні, ці відповіді українцям дадуть в Інтернеті Шарій, Карасьов, Латиніна і Остап Стахів. Натомість українська держава хотіла б на ці теми відмовчуватися, демонструвати згадані сюжети поверхово і без аналітичних пояснень суспільству, що це – не вся суть нашої держави, а лише окремі, інциденти. “Єдиним новинам” значно легше розповідати,що скоро перемога і показувати громадянам сюжет, як українські пожежники врятували котика.
Хоча, якщо вже держава не хоче прямо відповідати на ці питання, то можна було б виділити і ефірний час для патріотичних блогерів та громадських активістів, котрі суб’єктивно, але емоційно і аргументовано розкажуть на всю країну, що мобілізація – це не тільки “бусифікація” з корупцією, і з самою корупцію в країні також борються. І зрештою, що ми насправді НЕ найкорумпованіша країна світу, як це може “дізнатися” український глядач від якогось ватного блогера з You Tube. Це буде позиція однієї людини – але правильна позиція, котра впливатиме на ставлення громадян до держави та оборони.
Бо зараз на українських громадян впливає насамперед китайський Tik Tok і російський Telegram. І влада не проводить жодної якісної інформаційної політики, щоб бодай спростувати декотрі з найодіозніших інформаційних атак проти української держави, влади і ЗСУ.
Хоча ефір держави, котра бореться з виживання, мав би бути переповнений сильними патріотичними телепрограмами, створеними не наближеними до влади нікчемами та їхніми родичами – а зусиллями тих, хто вже завоював довіру мільйонів українців і своїм прикладом допомагає зміцнювати оборону країни.
Сьогодні свідомість українців формує інтернет-простір, який держава не контролює, і навіть не здатна, запустити серію передач, щоб дати відповіді народу на наболілі питання війни, мобілізації, корупції, влади і тд. А якщо цих відповідей нема – українці чують лише антиукраїнські аргументи.
Залишити відповідь