У світі сучасної журналістики критерії відбору новин, які вважаються вартими уваги громадськості, зазнали значної трансформації. Якщо ще кілька десятиліть тому визначальним фактором була широта впливу події на повсякденне життя якомога більшої кількості людей, то нині на передній план вийшов показник «клікабельності» – кількості користувачів, яких зацікавив певний матеріал і які перейшли за посиланням.
Феномен клікбейту (англ. clickbait, утворений від слів «click» – клацання та «bait» – наживка) є яскравим проявом цієї тенденції. Клікбейтні заголовки, часто сенсаційні та підкріплені провокаційними зображеннями, формулюються виключно з метою привернення максимальної уваги читачів та спонукання їх до переходу за посиланням. Такі заголовки фактично стають замаскованою рекламою в інтернет-просторі, головна мета якої – штучно збільшити кількість онлайн-переглядів, що приносить фінансову вигоду тому, хто розмістив цю інформацію.
Характерними ознаками клікбейтних заголовків є обов’язкова наявність інтриги, своєрідного «гачка», яка часто межує з введенням в оману, використання зображень, що можуть не відповідати змісту матеріалу або контрастувати з заголовком, а також обіцянки розкрити важливі питання, наприклад, чи є певна подія зрадою чи перемогою.
Ця тенденція медіа безпосередньо впливає на стратегії створення заголовків. Редактори все частіше вдаються до методів, спрямованих на максимальне заінтригування потенційного читача. У хід йдуть акцентування на драматизмі події, висвітлення непристойних або сенсаційних аспектів, нерідко за рахунок повноти та об’єктивності представлення інформації.
Головна мета – привернути увагу будь-якою ціною, адже давно відомо, що людська природа тяжіє до всього шокуючого та незвичайного. Почуття загрози, небезпеки чи огиди стають потужними мотиваторами для натискання на заголовок.
Сучасний інформаційний простір характеризується надмірною кількістю контенту, що не залишає споживачеві часу на вдумливе читання довгих текстів та глибоке занурення у зміст. Як наслідок, сучасний медіаспоживач переважно обмежується швидким переглядом заголовків, ковзаючи по них поглядом у пошуках чогось, що миттєво приверне увагу.
Значну частину свого часу в онлайн-середовищі сучасна людина проводить у соціальних мережах, які стали одним з основних джерел новинної інформації. А специфіка існування новин у соціальних мережах полягає переважно у їхньому представленні у вигляді лаконічних заголовків. Саме заголовки дедалі частіше стають не просто анонсом матеріалу, а самостійним жанром, що несе в собі основний змістовий меседж.
Важливим аспектом цієї тенденції є прямий зв’язок між клікбейтністю заголовків та прибутковістю медіа. Сучасні рекламні інструменти, інтегровані у вебсайти, дозволяють власникам контенту отримувати дохід, що безпосередньо залежить від кількості кліків, які отримують їхні публікації. У цьому бізнесі діє проста логіка: яскраві та привабливі заголовки забезпечують більшу популярність, залучають ширшу аудиторію, а велика аудиторія, у свою чергу, підвищує вартість рекламної площі для потенційних рекламодавців та спонсорів.
Дослідження показують тривожну тенденцію: значна більшість користувачів соціальних мереж – понад 70% – поширюють саме заголовки новин, не витрачаючи часу на ознайомлення з повним текстом матеріалу. Це підкреслює зростаючу роль заголовків як самостійних одиниць інформації та їхній значний вплив на формування громадської думки, навіть без контексту повного змісту.
Фактично чимало наших співгромадян сприймає реальність, політику чи економіку саме у вигляді кричущих, маніпулятивних, клікбейтних фраз.
Залишити відповідь