Війна не лише руйнує міста, але й ламає долі людей. Проте, навіть у найтемніші часи українці демонструють неймовірну силу духу та здатність до відродження. Історія родини Гончарових з Середино-Буди – яскравий тому приклад.
Микола Іванович, його дружина Валентина та їхня донька прожили все життя у рідному місті, де мали власний бізнес та затишний дім. Але 1 грудня 2023 року все змінилося. Після чергового обстрілу, коли снаряди влучили в їхній магазин та будинок, родина вирішила евакуюватися.
“Ми не планували нікуди їхати, але ситуація змусила нас. Зрання у нас були одні плани, а вже об 11:00 збирали речі, щоб виїхати”, – згадує Микола Іванович.
Спочатку Гончарови не знали, куди їхати. Лише в сусідньому Ямполі визначилися – прямуватимуть до Шостки. Тут вони зняли квартиру. Через два тижні, трохи заспокоївшись від пережитого стресу, вирішили відновлювати бізнес на новому місці. Говорять: без діла сидіти не звикли.
“Нас не полишала думка, що ми все одно будемо займатися бізнесом. У нас в Середино-Буді залишився магазин. Ми ж просто закрили його і виїхали без нічого. Щоб тут щось починати, нам треба було звідти хоча б щось забрати. Ми почали потроху перевозити все звідти, а тут почали шукати вже місце”, – розповідає Микола Іванович.
Місце для магазину знайшли в одному з віддалених мікрорайонів Шостки. Приміщення було дуже занедбане, але це Гончарових не злякало. Вони взяли його в аренду і почали ремонт.
“Ми вдячні місцевій владі за підтримку. Нам допомогли з орендою приміщення. Ми відчули, що не кинуті на призволяще”, – говорить Микола Іванович.
Родина з Середино-Буди відкрила магазин на декілька відділів, де можна придбати будівельні товари, насіння, квіти та продукти. А ще подбали про благоустрій прилеглої території. встановили лавки, урни для сміття, розвісили декоративне освітлення. Також встановили столики, щоб люди могли насолодитися кавою на свіжому повітрі. У планах – викласти тротуарною плиткою всю ділянку навколо магазину.
Спочатку місцеві мешканці ставилися до ініціативи переселенців з певною недовірою. Однак, оцінивши результат, вони почали активно відвідувати магазин.
“Нас тут добре прийняли. Ніхто не говорив нам, що ми “понаїхали”. Місцеві називають магазин СВОЇМ. Кажуть: а ми в “нашому магазині”. Це дуже приємно”, – ділиться Микола Іванович.
Родина Гончарових не лише відновила власну справу, а й створила робочі місця для інших переселенців із Середино-Буди та місцевих жителів. Завдяки цьому вони сформували згуртований колектив. Спільне горе об’єднало власників бізнесу та їхніх працівників.
Свій будинок у Середино-Буді, де минуло багато щасливих моментів, родина Гончарових втратила. Він згорів. Але, попри все, вони не опускають рук.
“Найголовніше – вірити, що все вийде. Решту ми зробимо”, – підсумовує розмову Микола Іванович.
Микола Іванович разом з дружиною Валентиною
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Джерело: “ШосткаNews.City“
Новину створено за матеріалами сайту “ШосткаNews.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, як
ий має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ШосткаNews.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь