Що це власне таке — соціальна згуртованість? Насамперед, це здатність суспільства співіснувати, зберігаючи довіру, взаємоповагу та спільні цінності, підтримувати свою спроможність, здатність досягати певної мети, певних цілей.
Сьогодні ми продовжуємо публікувати матеріали у новій рубриці, започаткованій нещодавно в газеті “Ворскла”, присвячену соціальній згуртованості.
Сьогодні, як ніколи, ми маємо об’єднатися заради спільної мети – перемоги України. Ніщо не має такої сили, як соціальна згуртованість і віра у краще майбутнє, що дає мотивацію рухатися вперед і жити у щасливій країні. Коли люди єдині у діях, вчинках, поглядах – вони здолають усі перешкоди, можуть досягти набагато більшого, ніж кожен окремо. Підтримка один одного у складний час може стати вчасним порятунком від усіляких негараздів, стресів, викликів самого життя.
Як добре, що серед нас є ті, хто своєю небайдужістю дає сили і наснаги іншим триматися і жити повноцінним життям.
Непересічна подія для села нині відбулася у Груні: 17 лютого виповнився один рік із дня заснування у Грунській громаді шахового клубу «ВІВАТ». Про те, як усе починалося, розповів колишній директор Грунської школи, а нині пенсіонер, людина активної життєвої позиції Василь Шевченко.
ЗГАДАЛИ МОЛОДІСТЬ
«Свого часу с. Грунь було знане шаховими турнірами, – розповідає Василь Михайлович. – Це була десь середина 80-х років. Я тоді працював директором школи. Пізніше так трапилося, що я змінив місце роботи і заняття з шахів для мене припинилося. Багато років минуло відтоді. Якось я зустрівся з шахістом Віктором Юськовим і він запропонував: «А чи не згадати нам молодість і відновити гру в шахи?». Ця ідея знову пробудила в мені приємні спогади про роки нашої молодості.
Спочатку ми грали в шахи удвох із Віктором Юськовим. Згодом з’їздили з ним у с. Комиші, де шаховий клуб працює на високому рівні не один рік. Зустрілися з однодумцями-ентузіастами гри, а з часом вирішили зібрати й своїх любителів шахів. У нас їх визначилося шість, і вони з задоволенням прийняли нашу пропозицію. Приєдналися до нас грати у шахи Володимир Голка з с. В’язового, Віктор Хоменко, Віталій Іщенко і Володимир Лавенко з Груні. До речі, Володимир Голка – це шахіст від Бога. Він говорить: «Без шахів не уявляю свого життя, ними займаюся, скільки себе пам’ятаю».
ПІДТРИМКА ОДНОДУМЦІВ
Велику допомогу у розпочинанні роботи шахового клубу «ВІВАТ» надали шахісти Комишанської громади. Особлива заслуга в цьому, за словами Василя Шевченка, керівника шахового клубу «Дебют» Миколи Касьяна, який по-приятельськи підтримав своїх колег і досі надає всіляку методичну допомогу. Їхній шаховий клуб щороку набирає обертів і стає все більше популярним. Про учасників заговорили за межами громади. Команда шахістів неодноразово ставала чемпіоном не лише на першості району, а й на обласних змаганнях.
Шаховий клуб «ВІВАТ» радо відвідали і колеги з Зінькова, майстри шахової справи, зокрема, Володимир Галич і Григорій Свириденко. До речі, Володимир Іванович не тільки вмілий шахіст, а й шанувальник творчості Остапа Вишні, а більше того, і сам є автором багатьох гумористичних творів.
Завідувачка бібліотеки, у якій відбулися змагання, Тетяна Сокол, щоб додати чудової завершеності зустрічі, провела для всіх ще й екскурсію до музею Остапа Вишні.
«Протягом року наші шахісти взяли участь у чотирьох турнірах, де Володимир Голка посів три перші місця й одне друге. Хочу сказати, що Володимир Іванович не лише незмінний учасник шахових турнірів, а ще також захоплюється поезією і має власні надбання. Під час заходу він представив свій вірш із назвою «Дебют», – розповідає Василь Шевченко. – Зазначу, що склад учасників нашого шахового клубу «ВІВАТ» за минулий рік не змінився. У нинішньому ж році до когорти шахістів приєднався Микола Стешенко».
ВІДЧИНИЛИ РАДО ДВЕРІ
«Приємно, що для проведення турнірів нам гостинно відчинили двері працівники Грунської бібліотеки. Ми всі, любителі шахів, хоч у віці 65+, але ще маємо запал енергії і бажання себе показати, і вдячні, що нам запропонували читальний зал бібліотеки для проведення занять та ініціювали створення шахового куточка з наочною літературою і шаховою дошкою», – розповідає Василь Михайлович.
Сьогодні в селі знайти собі корисне заняття для душі не так уже і просто. В умовах воєнного сьогодення працівники закладів культури готові до іншого формату роботи, створюють нову культурну політику в громаді й умови для задоволення потреб різних груп населення, впроваджують нові форми для організації дозвілля відповідно до сучасних потреб.
Бібліотека ж у с. Груні стала справжнім хабом, де кожен може обрати собі заняття за інтересами, що об’єднує жителів села в одну дружну спільноту. Тут збираються різні люди, яким цікаво дізнатися про новинки літератури, спілкуватися разом, вдосконалюватися, займатися самоосвітою, відроджувати українську спадщину, повертатися до традицій свого народу. Це місце гуртування, обміну ідеями та пошуку однодумців. Тут формується активна творча спільнота, що розвиває громаду і село зокрема. У рамках коаліційного проєкту у бібліотеці облаштовано простір «Жіноче коло», працюють клуби за інтересами «Літературно-музична вітальня», сімейний клуб «Любисток». На базі бібліотеки реалізовувалися соціально-культурні проєкти, проводяться зустрічі, презентації та інші цікаві заходи для різних категорій населення, в тому числі і ВПО.
ПІДТРИМАЛИ ІНІЦАТИВУ, СПРЯМОВАНУ НА СОЦІАЛЬНУ ЗГУРТОВАНІСТЬ
Завідувачка бібліотеки Тетяна Сокол розповідає: «Ми з радістю підтримали ініціативу наших ветеранів-шахістів, спрямовану на соціальну згуртованість, і пішли їм назустріч, адже наш простір – з людьми і для людей. До нас приходять ті, хто не може жити без книги, кому душевне спілкування на різноманітні теми є великою потребою, хто знаходить собі заняття для душі. А тут така цікава і корисна справа шахістів! Для проведення турнірів ми запропонували їм місце в нашій бібліотеці, адже завжди раді підтримати будь-яке добре починання. Сьогодні нелегкий час. Війна виснажує кожного з нас, невизначеність і невідомість роблять усіх вразливими, але ж час не стоїть на місці, потрібно жити далі і триматися. Пенсія не означає, що життя закінчується. Для шахістів ми намагаємося створити сприятливу атмосферу для повноцінної гри, вони – справжні гравці, які не помічають часу. Буває, приходять зранку і можуть проводити час за шахами до самого вечора, особливо у свята. В селі домашньої роботи вистачає, але у святкові дні вони можуть дозволити собі тривалий відпочинок. Звичайно, існує багато шахових клубів, але це, в основному, в містах, а можливості села дещо відрізняються. Кожен бажаючий також може познайомитися з онлайн-спільнотами, які розділять їхнє захоплення, разом можна обговорювати партії, тренуватися та брати участь у змаганнях. Але ж ніщо не замінить живого спілкування і відчуття присутності азарту гравців! У людини, яка вирішує шахові задачі, нормалізується робота нервової системи, тренується пам’ять, розвивається концентрація. І це потрібно особливо сьогодні, коли люди зазнають постійного стресу від війни, і від цього загострюються хронічні хвороби чи з’являються нові. Гра у шахи ж допомагає зосередити свою увагу на іншому, ще й отримати максимум задоволення».
Підтримує думку своєї колеги і бібліотекар Валентина Гольченко: «Ми раді, що в нас у селі є такі ентузіасти, тож ми, у свою чергу, намагаємося щоразу їх підтримати і порадувати своєю увагою, організовуючи чаювання в атмосфері довіри, затишку і комфорту».
Працівники закладу говорять, що до їхнього культурного простору приходить більше жінок. Чоловіків тут можна побачити рідше. А тепер вони стали частими гостями.
«За шахістів можна тільки порадуватися і по-доброму позаздрити. Їхній оптимізм надихає, з них можна брати приклад, як у складних життєвих обставинах, особливо наразі, можна залишатися на гребені хвилі, не втрачаючи жаги до життя», – говорить жителька села Валентина Калініченко.
Двері бібліотеки завжди відчинені для всіх охочих провести цікаво своє дозвілля, в тому числі і пограти в шахи. У разі коли заходи бібліотеки і заняття шахового клубу співпадають, то на допомогу приходять працівники відділу культури і туризму, пропонують гравцям своє приміщення, за що шахісти їм дуже вдячні.
«ХАЙ ЖИВЕ ШАХОВИЙ КЛУБ!»
Про присвоєння назви шаховому клубу – окрема історія.
«Коли клуб шахістів запрацював повноцінно, виникла ідея створення його атрибутів: емблеми, назви, – ділиться спогадами Василь Шевченко. – Спочатку була запропонована версія назви «Імені п’ятьох «В». Чому саме така? Та тому, що всі імена гравців починаються на літеру «Ве»: Василь, Володимир, два Віктори, Віталій. А потім промайнула ще й така думка: а що коли до нас прийдуть інші учасники, і їхні імена починатимуться з іншої літери? Що ж їм тоді, не ходити до клубу? Подумали і вирішили дати назву «ВІВАТ». Хотілося, аби наше заняття протрималося довго, з часом об’єднувало більше бажаючих грати в шахи. А слово «віват» уживається як урочисте схвалення, своєрідне вираження побажання довгих років: «Хай живе». Отже, «Хай живе шаховий клуб». А коли до нас приєднався Микола Андрійович Стешенко, тож ми сказали, що його також передбачили учасником клубу, і літера «А» у слові «ВІВАТ» означатиме «Андрійович». А про що ж говоритиме літера «Те»? Врешті, вирішили: «Та інші». На цьому й зупинилися».
НА РАХУНКУ – СОРОК ЗУСТРІЧЕЙ
Свої вміння і навички шахісти вирішили показати на турнірі з шахів достойним суперникам із Комишанської громади, щоб, так би мовити, додати робочого процесу шаховому клубу Грунської громади. Це відбулося саме 17 лютого 2024 року. З того часу грунські шахісти часто грали й самі, а також до них приїжджали з Комишів, і вони до колег їздили. Уже грунців стали запрошувати в КЗ «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа».
Із часу заснування клубу гравці «ВІВАТ» уже провели більше сорока зустрічей, із них цьогоріч – уже десять.
Річниці створення шахового клубу “ВІВАТ” був присвячений шаховий турнір за участю гравців Грунської і Комишанської громад, що відбувся 22 лютого у Грунській бібліотеці.
Перед початком змагань учасники заходу пройшли до Алеї пам’яті загиблих на російсько-українській війні воїнів-земляків та поклали квіти на знак вдячності їм за можливість жити і радіти життю.
У шаховому турнірі взяли участь дев’ять учасників – п’ять із Груні і чотири з Комишів. Після напруженої боротьби два учасники – Володимир Галич (Грунська громада) і Микола Касьян (Комишанська громада) набрали по однаковій кількості очок (по сім). Особиста ж зустріч стала на користь Миколи Касьяна (перше місце). Друге місце дісталося Володимиру Галичу.
А відбуваються такі турніри не без допомоги Грунської сільської ради, де головою Василь Зосимов. Місцева влада, по можливості, усіляко підтримує гравців в організації проведення шахових турнірів. Увагу шаховому клубу приділяє й начальник відділу освіти, молоді і спорту Іван Москаленко, зокрема, забезпечує учасників символічними медалями і грамотами для переможців. Він вважає, що шахи – це не просто гра, тому завжди радий іти назустріч: «Шахи – це справжнє мистецтво. Великі майстри, як митці, створюють на дошці шедеври. Кожна партія – це боротьба розуму, де потрібно не тільки знати правила, а й мати стратегічне мислення, уяву та вміння аналізувати ситуацію. І нашим ентузіастам це вдається».
Директорка Грунського ліцею Алла Хоменко також долучилася до підтримки шахового клубу. Пані Алла допомогла в розробці атрибутики шахового клубу «ВІВАТ», зокрема, з подачі шахістів виготовила проєкт емблеми. Більше того, вона разом із учителем фізкультури підтримує ідею залучення до гри у шаховому клубі дітей і молодь. «На жаль, війна змінила звичний ритм життя не лише дорослих. Сучасні діти, які позбавлені повноцінного спілкування зі своїми ровесниками через воєнні дії, в основному, наразі у більшості випадків свій вільний час проводять у соцмережах, а хотілося, аби вони вчилися вмінню, навичкам і мисленню разом із майстрами великої шахової гри. Час покаже», – вважає вона.
Ось так, завдяки неабиякій соціальній згуртованості, творяться великі добрі справи, що об’єднують людей заради майбутнього, роблять їх добрішими і мудрішими, і які колись обов’язково продовжать нащадки у вільній Україні.
Джерело: “vorskla1930“
Новину створено за матеріалами сайту “vorskla1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “vorskla1930”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь