Соціальні мережі стали потужним інструментом поширення інформації, відкриваючи перед людством безмежні можливості для спілкування та обміну знаннями. Проте, з іншого боку, вони ж породили й серйозну проблему – втрату довіри до інформації.
На відміну від традиційних друкованих видань, соціальні мережі часто відмовляються від перевірки достовірності інформації, яку публікують користувачі. Через це на платформах поряд можуть співіснувати як правдиві факти, так і фейки, між якими буває важко провести чітку межу.
Особливо небезпечними є фейки, що мають негативне забарвлення. Вони, як правило, краще підготовлені для поширення, адже влучають у вразливі місця людини, апелюючи до її страхів та емоцій.
Непомітний вплив
Сучасні технології дозволяють платформам використовувати нові, часто непомітні, методи впливу на користувачів. Людина, не відчуваючи цього впливу, не може виробити ефективні засоби захисту.
Наприклад, пошукова система Google влаштована так, що 50% переглядів припадає на перші два результати пошуку, а 90% – на перші десять. Решта тисячі результатів, які знаходяться нижче, залишаються поза увагою користувачів, хоча саме вони могли б забезпечити більш об’єктивну картину.
Інформаційні бульбашки
Facebook створює для кожного користувача так звані “інформаційні бульбашки”, формуючи стрічку новин виключно з дописів друзів та знайомих. У результаті людина опиняється в інформаційному вакуумі, де не отримує альтернативних точок зору та не має можливості розширити свій світогляд.
Instagram, у свою чергу, часто негативно впливає на самооцінку користувачів, особливо дівчат. Споглядаючи ідеалізовані образи, багато хто починає відчувати невдоволення власною зовнішністю та вдається до пластичної хірургії.
Психологічний таргетинг
Окремої уваги заслуговує практика психологічного таргетингу, коли для впливу на людину використовуються її психологічні дані, зібрані на основі лайків та інших дій у соціальних мережах. Повідомлення, створені з урахуванням психологічного профілю, мають значно більшу ефективність, ніж звичайна реклама.
Безкоштовність інформації в соціальних мережах – це ілюзія. Насправді, платформи заробляють на продажу психологічних портретів користувачів, які використовуються для реклами та політичної агітації.
“Лайки”, “репости” та інші інструменти утримання уваги змушують людину проводити більше часу в соціальних мережах, залишаючи свої цифрові сліди, на основі яких і формуються цінні психологічні профілі.
Соціальні мережі, надаючи нові можливості для поширення інформації, водночас створюють серйозні загрози для суспільства. Маніпулювання увагою, поширення фейків, психологічний тиск та інші негативні явища потребують усвідомлення та активної протидії.
Залишити відповідь