Педагогиня Чернеччинського ліцею Катерина МАМЄДОВА (опорний заклад освіти громади) стала переможницею першого туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025» в номінації «Історія» в Сумській області. Урочистості відбулися в Сумах за участі голови Сумської ОВА Володимира Артюха. Отже, сьогоднішнє наше інтерв’ю – з Катериною Іванівною.
— Катерино Іванівно, чи було вчителювання Вашою дитячою мрією?
— Зовсім ні! В шкільні роки я трохи віршувала і охоче писала прозові твори, тож бачила себе журналісткою. Але так вийшло, що після закінчення 11 класу вступила на навчання до Сумського державного педагогічного університету ім. Макаренка не на журналістський факультет, а на історичний. І жодного разу про це не пошкодувала!
— Чим приваблює викладання історії школярам? Адже, як іноді кажуть, це не точна наука, що залишається незмінною в усі часи, наприклад як математика. Історія постійно пишеться і переписується з урахуванням певних обставин.
— Абсолютно вірно. Історія – це болюча тема. Особливо – історія України. Дуже довго вона була під призмою радянської ідеології і багато чого не висвітлювалося. А зараз в нашій державі все змінюється, до того ж – на краще. Викладаючи даний предмет, мені доводиться бути в курсі подій, ретельно їх досліджувати.
— Як наважилися на участь у Всеукраїнському конкурсі, враховуючи його масштабність?
— Дуже довго не могла це зробити, якщо чесно! Але розуміла, що це потрібно мені для перевірки власних знань. Вчительська професія взагалі вимагає щоденного самовдосконалення, стояти на місці неможливо. От я і вирішила спробувати, наскільки високий мій рівень вчительки історії. Про Всеукраїнський етап навіть не мріяла, бо ще не знала учасників з інших куточків Сумщини, наскільки вони підготовлені.
— Чи були Ви певним чином приємно вражені, здобувши перемогу в обласному етапі конкурсу, чи були впевнені в ній?
— Я вірила в свої сили, адже багато працюю над розвитком власної компетенції в історичній галузі. Не обмежуюся шкільною програмою, досліджую історичні факти, займаюся краєзнавством. Тож мої уроки, сподіваюся, – цікаві, корисні та насичені. А це для вчителя головне.
— На Ваш погляд, що стало Вашими «козирями» і допомогло випередити колег у конкурсі, бо ж на такому рівні слабких учасників не буває?
— Я вважаю, що в мене високий рівень базових знань з історії та знання методик її викладання з 5 по 11 класи. У нашій роботі важливо виконувати всі рекомендації Міносвіти, адже інтерпретувати історію на власний розсуд не можна. А ще потрібно вміти з розумом використовувати інтерактивні технології. Так, щоб не перенаситити урок ігровою формою, і щоб діти розуміли, що знаходяться на уроці історії, а не на розважальному заході.
— Яке у Вас навантаження в ліцеї по годинах і чи є внутрішнє сумісництво з інших предметів? Якщо так, то де знаходите час для опрацювання матеріалів і літератури позаурочно?
— У мене повна ставка з предмету історії плюс додаткове навантаження з предметів правознавства і мистецтва, ще й гурткова робота в комунальному закладі позашкільної освіти « Центр дітей та юнацтва «Палітра дитинства» Чернеччинської сільської ради, де веду гурток «Історичне краєзнавство». Повністю занурена в роботу, але мені це дуже подобається!
— У кожній справі важливий надійний тил. Як правило, це родина. Як вдається поєднувати робочі та домашні обов’язки, враховуючи Вашу постійну професійну зайнятість?
— У нас чудова сім’я: чоловік Руфат і 5-річна донька Ліна, яку назвала на честь Ліни Костенко. Чоловік — самозайнятий. Мене, вчительку, розуміє. І у всьому допомагає та підтримує.
—Тобто, виходить, що українська вчителька має менше вільного часу, ніж за український бізнесмен? Звучить парадоксально, але такі мабуть реалії воєнного сьогодення.
— Ну, якщо у педагога окрім повного навантаження по годинах є ще робота за сумісництвом, то звісно ж, виходить так, що працюєш зранку до вечора.
— Наскільки нам відомо, Ви і на вихідні собі роботу знаходите. Не наговорюєтеся з дітьми під час уроків? Чи може, шкільна дитяча аудиторія не повністю задовільняє потребу в самореалізації і Ви відчуваєте необхідність ділитися своїми знаннями з дорослою публікою?
— Саме так! Рівень моїх знань виходить за межі звичайної школи, а обмежуватися вчителюванням я не хочу. Тому займаюся по суботах з усіма бажаючими в «Молодіжному центрі» на базі Охтирської бібліотеки. Для дітей це «Фабрика добра й відпочинку», а для дорослих – тематичні лекції з історії. Щоправда, все це не на професійній основі, а просто волонтерство, до того ж – раз чи два на місяць, та все ж таки для мене це важливо. Та й доросла публіка — люди вмотивовані та зацікавлені. Мені дуже подобається просвітницька і наукова діяльність, тому хоч за бібліотечні виступи мені не платять грошей, зате це приносить мені задоволення!
— Звісно ж, задоволення від самореалізації раз чи два на місяць – це замало. Чи є у Вас ще якісь заняття для душі, джерела натхнення, хобі, улюблені справи, з яких черпаєте енергію та сили?
— Як і багато інших людей, знаходила в інтернеті покрокові інструкції та займалася декупажем і флористикою. Але це було трішки раніше. Зараз на це немає часу, тому малюю картини за номерами. Це популярне заняття, яке не вимагає ніяких художніх навичок, зате добре заспокоює. Розмальовую їх вночі, після 23 чи 24 години. Буквально хвилин 30 мені вистачає, щоб устаткувати свої думки після робочого дня.
— В обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2025» Ви перемогли, тепер представлятимете Сумщину на рівні держави. Рішуче налаштовані на успіх?
— Дуже хвилююся, адже якщо в межах Сумської області всі вчителі знаходяться в рівних умовах, бо навчання відбувається в дистанційному або змішаному форматах, то на Всеукраїнському фіналі суперники з інших областей будуть значно серйознішими.
Вчителям з прикордонних шкіл важко конкурувати з колегами з тилових регіонів, які навчають дітей очно. Онлайн навчання не можна порівнювати з офлайном. Це зовсім інші рівні викладання і знань. Розумію, що мені доведеться ретельно готуватися до участі. Проходитиме він у Києві скоріше за все — навесні. Потрібно буде демонструвати урок. Деталі нам поки що не озвучували. Чи впевнена я в свої силах? Так! Принаймі, спробую їх!
Що ж, ми щиро бажаємо Катерині Мамєдовій успіхів у реалізації амбітних задумів і перемоги з завершальному турі конкурсу!
Джерело: “vorskla1930“
Новину створено за матеріалами сайту “vorskla1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “vorskla1930”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь