Черкащанин Олексій Савєльєв під час повномасштабного вторгнення змінив своє прізвище, що було російського походження, на українське і став Вовком. Впродовж життя його колишнє прізвище двічі змінювали і, можливо, не випадково: то серед літер з’явився апостроф, то замість літери “е” – наближена до російської вимови “є”. Олексій, який тепер дозволяє називати його Олексою, виправив “помилку” свого дідуся. Чоловік свого часу взяв прізвище дружини, яке тоді вважали престижними.
Із 2021 до 2024 року у Черкаській області зафіксували 1 437 реєстрацій зміни імені. Найбільше – 449, було до повномасштабного вторгнення, минулоріч – 359. В Україні за ці роки 41 388 громадян змінили ім’я. І знову ж найбільше реєстрацій було у 2021-му – 15 862, порівняно з 2024 – 9 543, однак останні роки динаміка була позитивною. Тож “18000” переказує історію Олексія Вовка і розповідає алгоритм, як змінити своє ім’я або прізвище.
Як українське прізвище стало російським
Рід Олексія Вовка, так вже склалося, переплівся між українцями і росіянами. Його бабуся за національністю була росіянкою, а дідусь – українець. Вони жили не в одній країні, часто переїжджаючи з росії, з України, з Білорусі. Той ключовий момент, через який зав’язалася метушня з прізвищем, стався у Смоленську.
– Коли мої дідусь і бабуся реєстрували шлюб, дідусь піддався на “пораду” працівниці РАЦСу. Вона переконала його змінити своє українське прізвище Вовк на “красівую руську фамілію”. Тобто взяти прізвище нареченої. Так наш рід став Савєльєвими, – розповідає Олексій.
Тоді, наприкінці 1940-х, українські прізвища вважали немодними, як і українську мову. Проте зміна прізвища не принесла сім’ї Савєльєвих особливого статусу, багатства чи заможності. Олексій пригадує, що його дідусь керував відділом у таксопарку, а його бабуся була домогосподаркою.
– Така доволі банальна історія переросла в те, що увесь рід Вовків по лінії мого дідуся перестав існувати і став Савєльєвим, – підсумував черкащанин.
Бабуся та дідусь Олексія
Повномасштабна війна нагадала про українську ідентичність
Про те, що Вовки не зникли, Олексій дізнався під час повномасштабного вторгнення. Коли надав прихисток своїм рідним із Донеччини, Краматорська.
– На жаль, у нашій родині не складали генеалогічні дерева. Можливо тому, що сім’ї були “кочові”. Мій батько був військовим, тому ми теж часто змінювали міста і країни. До повномасштабного вторгнення я не замислювався над історією роду. Віддалено чув, що у нас є родичі з прізвищем Вовк. Хоча я знав, що у Краматорську живе двоюрідний брат мого батька. На цьому мої знання закінчувалися, – пригадує Олексій Вовк.
Познайомившись ближче з ріднею, Олекса усвідомив відмінність – його батько має прізвище Савєльєв, а його двоюрідний брат – Вовк, як і його син. Тоді й дізнався історію про своїх дідуся й бабусю.
Десь у той же час, на початку 2022 року, черкащанин перейшов на українську мову. Ще тоді, ставши героєм матеріалу “18000”, міркував про зміну прізвища.
– Цей задум мав настоятися, а потім вже “ніщо не зупинило ідею, час якої настав”, – Олексій процитував відому фразу, яку приписують письменнику Віктору Гюго.
Палац культури у місті – мирні часи. Фото: Wikimedia
“Був готовий до негативної реакції, але всім сподобалося”
Олексій Савєльєв народився в Донецьку у родині військовослужбовця. Вже за кілька місяців його сім’я виїхала в російське місто Абакан, потім був переїзд у Монголію, потім на п’ять років у Черкаси, далі в колишню Чехословакію. У 1990 році родина перебралася знову до росії, а згодом вже назавжди у Черкаси.
У сім’ї Савєльєвих усі спілкувалися російською. Крім того, що вона була “більш престижною” за українську, через постійні переїзди простіше було вчити лише одну мову.
– Пам’ятаю у шкільні роки, це було на початку 80-х, тих, хто спілкувався українською, вважали “селюками”. Ба більше, я як дитина військовослужбовця мав “привілей” – взагалі не вчити українську. Аргументували це тим, що сьогодні ми в Україні, завтра в Білорусі, післязавтра в Грузії. Навіщо вчити в кожній республіці Радянського Союзу свою регіональну мову, якщо краще взагалі не вчити. Хоча тепер розумію, що це дивне рішення, – каже Олексій.
У родині черкащанина нині більшість – російськомовні. Попри це, його рішення повернути прізвище діда підтримали.
– Я запланував невелику вечірку, на яку запросив найближчих, і озвучив своє рішення. Був готовий до негативної реакції, але, на диво, всім сподобалося. Батьки сказали, що навіть підтримали б мене вчинком, якби були молодшими, – розповідає Олекса. – Я їх розумію, у зрілому віці ухвалити таке рішення досить незвично. Я досі звикаю до нового прізвища, адже все життя був Савєльєвим, а тепер став Вовком.
Прізвище може змінити долю?
Олекса понад 12 років працює в ІТ, є керівником черкаського офісу однієї з міжнародних ІТ-компаній. Щоб не виникало запитань щодо прізвища, він зробив публікації у своїх соцмережах. Каже, позитивних коментарів зібрав чимало. Така реакція користувачів додала впевненості – зробив усе правильно.
– У Threads я нещодавно, відповідно, маю кілька сотень підписників. Але мій пост про зміну прізвища зібрав, увага, 15 тисяч уподобань і близько тисячі коментарів. До слова, коменти настільки цікаві, історії такі натхненні, що ми вдома читали їх до другої ночі, – каже Олексій Вовк.
Коментар до допису Олексія Вовка про зміну прізвища
Так від підписників черкащанин дізнався кілька версій походження свого прізвища. Одна з них, що Вовків знали ще за Козаччини. Інша – що прізвища тварин обирали для себе євреї, щоб приховати своє коріння. Одне з цікавих припущень, що Вовк кілька століть тому було ім’ям, яке мало певну силу.
– Цікаво на собі перевірити. Кажуть, що кожному прізвищу притаманна своя енергетика. Відповідно, змінивши прізвище, можна кардинально змінити свою долю, – додає черкащанин.
Коментарі під дописом Олексія Вовка у Threads
Ба більше, його колишнє прізвище Савєльєв двічі змінювали. Про помилку у посвідченні про народження він дізнався вже в дорослому віці. Під час перенесення інформації у Дію вписали – “Савель’єв”. А ще одну зміну у прізвищі він вирішив зробити сам. Це сталося після того, як загубив паспорт і відновлював документ.
– Я радився з лінгвістами і вирішив: якщо прізвище російською – “Савельев”, як було у паспорті раніше, то за українською літерацією воно має бути “Савєльєв”. Пізніше зрозумів, що це два різні прізвища, але так сталося, – пригадує Олексій.
Як змінити прізвище?
Усі попередження про те, що прізвище буде змінити важко, Олекса відкинув. Каже, що він емоційна людина: якщо щось запланував і воно не суперечить законам, етиці, то цьому бути, а для всіх перешкод знайдуться рішення.
– Я звернувся у місцевий РАЦС, написав заяву на зміну прізвища, додав фотокартку, сплатив 600 гривень держмита й очікував до трьох місяців. Так, це не швидко, тому що мене потрібно перевірити: чи немає у реєстрі боржників, судових, адміністративних і кримінальних справах тощо, – пояснює Олексій Вовк. – Але хочу наголосити, що мені ніхто не ставив запитань, чому я змінюю прізвище. Тому все відносно просто, хоча далі потрібно оновити решту документів. Але початок шляху є.
Олексій Вовк. Фото з допису у фейсбуці
Хто може змінити прізвище та ім’я?
- громадяни України;
- особи з 16 років можуть на власний розсуд змінити прізвище та ім’я;
- особи з 14 років можуть змінити своє ім’я лише за згодою батьків.
Що потрібно мати для зміни прізвища та ім’я?
- заяву;
- свідоцтво про народження;
- свідоцтво про шлюб (якщо заявник перебуває у шлюбі);
- свідоцтво про розірвання шлюбу (якщо шлюб розірвано);
- свідоцтво про народження дітей (якщо заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
- свідоцтво про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено;
- фотокартку заявника;
- квитанцію про сплату державного мита.
Отримавши свідоцтво про зміну імені, потрібно з ним і паспортом звернутися до міграційної служби: якщо особа – власник паспорта-книжечки – за місцем реєстрації, якщо ID-картка – до будь-якого підрозділу служби.
У міграційній службі зауважують, що процедура оформлення паспорта громадянина України на нове ім’я не відрізняється від процедури звичайного оформлення паспорта. Це може зайняти від 10 до 20 днів. Оформлюють документ за додаткову плату.
Скільки коштує паспорт громадянина України?
- до 20 робочих днів – 558 грн;
- до 10 робочих днів – 928 грн.
Джерело: “18000”
Новину створено за матеріалами сайту “18000″ в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “18000″.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь