Фейкові новини, або ж неправдива інформація, часто маскується під сенсації, щоб привернути увагу громадськості. Їхня мета – обман та маніпулювання, підміна правди брехнею.
Фейки можуть створюватися різними способами, від простої підробки зображень у графічних редакторах до складніших маніпуляцій з контентом. Фейк – це окремий випадок брехні. Наприклад, повідомлення про підрив дамби – це конкретний неправдивий факт. У звичайних умовах така інформація може залишитися непоміченою, особливо, якщо люди не бачать жодної катастрофи. Люди просто відмахнулися б від неї.
Однак, якщо такий фейк поширюється під час паводку чи повені, коли загроза реальна, а люди перебувають у стані стресу та невизначеності, ця брехня потрапляє на сприятливий ґрунт. Вона миттєво розповсюджується через ЗМІ та чутки, перетворюючись на потужний потік дезінформації.
Особливо гостро ця проблема постає під час війни, коли процеси поширення фейків значно пришвидшуються завдяки інтернету та штучному інтелекту. Росія, використовуючи свої пропагандистські ЗМІ, які давно втратили ознаки незалежності, активно поширює фейки, як-от історії про «розп’ятого хлопчика», збитий «Буком» літак MH17, «біолабораторії» в Україні та багато інших.
Фейки можуть стосуватися як глобальних, так і локальних проблем. Під час масштабної повені в Польщі країна зіткнулася з такою хвилею дезінформації, що з нею боролися кілька міністерств, і навіть офіційним особам було важко донести правдиву інформацію до населення.
Коли йдеться про життя та здоров’я, страх може спровокувати паніку, перетворюючи уявну загрозу на реальну, що може призвести до трагічних наслідків не через саму стихію, а через неправильну реакцію людей на дезінформацію.
Залишити відповідь