В багатьох українців сформоване викривлене уявлення про корупцію в Китаї, якої там начебто не існує і за будь-який хабар чиновника одразу чекає смертна кара.
Одним з епізодів такого міфу, який тиражуть у низькопробних пабліках в соцмережах, є фраза з серіалу «Слуга народу», де розповідається, як у Китаї викорінили корупцію, пошивши обшивку крісла в кабінеті чиновника зі шкіри попереднього корумпованого чиновника. Але подібні байки, які полюбляє лайкати наївний український обиватель соцмереж, не мають нічого спільного з реальністю в Китаї, де рівень корупції подекуди навіть вищий, аніж в Україні.
Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон у книзі «Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи», за ідеї котрої автори одержали Нобелівську премію-2024, розповідають, яка насправді ситуація з корупцією в КНР.
Автори наводять конкретні факти, які висвітлюють вражаючу корумпованість комуністичного Китаю. Коли китаянка Чжао Хуа прийшла записувати дитину до школи, її зустріли чиновники районного управління освіти зі списком, скільки кожна сім’я мусить заплатити за «безкоштовну» освіту. Зустріч з «ніскілечки некорумпованими» чиновниками відбулася не в школі, а в банку, де жінка мусила заплатити 4 тис. 800 доларів, щоб її дитину зарахували.
Показово, що уряд в Китаї «бореться з корупцією» і з 2005 року китайська влада 5 разів (П’ЯТЬ РАЗІВ) забороняла брати хабарі за шкільну освіту. З Пекіна шлють папери з суворими заборонами, але попри будь-які владні вказівки, гроші й далі беруть. Це дуже промовистий факт про «порядок» в Китаї.
В одній зі шкіл Пекіна учні отримують додатковий бал за кожні 4 800 доларів, які батьки переказують на рахунок школи як благодійність. В системі освіти Китаю можна купити все: продаються навіть перші парти біля дошки і посади класного старости – і на таке є покупці.
А щоб поступити до китайського університету треба розкрити гаманця ширше: розмір хабаря за вступ до престижного пекінського університету Женьмінь сягає 130 тис. доларів. Це вам не якесь там українське ЗНО чи НМТ де старшокласники зубрять книжки у репетиторів – це «найчесніша» у світі система китайських екзаменів, яка існує тисячі років і про яку складають легенди. А потім китайський уряд ці легенди спеціально поширює, щоб у світі краще думали про Китай.
Китайські медіа прямо пишуть, що вчителі очікують від батьків багато подарунків: дизайнерські годинники, дорогі продукти, туристичні тури, але найкраще, звісно ж – грошики з портретом «великого кормчого» Мао. Китайські вчителі просто дають батькам номер своєї банківської картки, яку ті мають поповнювати впродовж року. Китайська підприємиця у інтерв’ю газеті The New York Times констатує: «якщо ви не робите вчителеві подарунків, тоді як інші батьки їх роблять, будьте готові до того, що ваша дитина отримуватиме менше уваги».
Напевно наївний український читач, який щойно лайкав пости про суворість боротьби з корупцією у Китаї подумав: а куди ж дивляться керівництво з Сі Цзіньпіном?! А дивиться вище керівництво КПК на чолі з товаришем Сі, якраз на рахунок своєї банківської картки – перевірити, чи не прийшли чергові платежі від корумпованих підлеглих, щоб вони закривали очі на це беззаконня.
В Китаї існує одна з найдовших у світі історій бюрократії, а отже й – всепроникної корупції. І все найкраще в Китаї дістається тим, хто добре заплатив, а рядовим бідним громадянам – закон з усією суворістю комуністичної диктатури.
У наступній частині нашої статті про корупцію в Китаї розповімо про судові вироки за корупцію китайським чиновникам, які не поділилися, суми, за які продаються державні посади на будь-якому рівні і про найскромніших у світі керівників Китайської «Народної» Республіки, які у 20 разів багатші за своїх американських колег на аналогічних посадах.
Автор: Валерій Майданюк
Залишити відповідь