19 грудня 2024 року о 10:00 в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна» відбулася панельна дискусія, організована проектом Ukrainian Experts Talks. Тема обговорення: «Інформаційна війна: ключові наративи, які створює та поширює російська пропаганда».
На початку панельної дискусії було представлено результати першої хвилі дослідження «Топ-40 українських публічних осіб, яких цитує російська пропаганда», проведеного Дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA.
Дослідження проведено шляхом моніторингу 5 найбільш відвідуваних російських сайтів та 100 інших джерел за допомогою платформи Osavul. Було проаналізовано понад 500 тисяч новин, з яких відбиралися ті, де висловлювання українських публічних осіб ставали інформаційними приводами. Оцінка маніпуляцій включала виривання цитат із контексту, перекручування, нейтральну подачу або навіть рідкісні позитивні висвітлення.
Загальні висновки дослідження
Російська пропаганда активно використовує висловлювання українських публічних осіб, щоб створити негативний образ України. Аналітики відзначають, що цитати часто перекручуються або подаються вирваними з контексту, що створює в аудиторії російських ЗМІ викривлене уявлення про ситуацію в Україні.
ТОП-5 публічних осіб, чиї заяви найбільше використовувалися російськими ЗМІ (за даними на грудень)
У грудні найбільш цитованими російською пропагандою стали Артем Дмитрук, Олександр Дубінський, Андрій Єрмак, Мар’яна Безугла та Діана Панченко. Їхні заяви використовувалися для маніпуляцій, а загальний рейтинг для лідерів перевищив 20 тисяч балів. Ці показники вказують на цілеспрямований підбір осіб з критичними або суперечливими висловлюваннями.
Основні методи маніпуляцій
Найпоширеніший метод – виривання цитат з контексту, особливо у висловлюваннях Олега Соскіна, Олега Старікова, Олександра Дубінського та Артема Дмитрука. Російські ЗМІ тиражують їхні заяви, створюючи неіснуючу реальність. Політики-критики, такі як Олексій Гончаренко та Сергій Кривонос, потрапляють у фокус через свою різку риторику, яка піддається маніпуляціям.
Динаміка цитування лідерів рейтингу (за даними платформи Osavul)
Кількість згадок окремих осіб у російських ЗМІ зростала під час суспільної напруги або ключових подій. Наприклад, критичні висловлювання щодо війни, мобілізації чи енергетики викликали особливий інтерес пропаганди. Це свідчить про високий рівень адаптивності російських медіа до інформаційного порядку денного в Україні.
Ще одна причина змін динаміки – залучення нових об’єктів маніпуляції замість «зіпсованих».
Висновки щодо категорій осіб
Політики є основною групою для маніпуляцій, адже їхня публічна риторика легко піддається перекручуванню. Військові стають об’єктами пропаганди через критичні висловлювання чи інтерв’ю, які використовуються для формування негативних тез. Нейтральні або позитивні приклади, такі як Михайло Подоляк чи Володимир Гусар, є рідкісними, але свідчать про можливість ефективного комунікаційного протистояння.
Рекомендації
Публічним особам слід обережно формулювати свої висловлювання, особливо стосовно тем, що можуть бути вирвані з контексту. Українським медіа варто уникати поширення маніпулятивних цитат та ретельно перевіряти джерела. Громадяни мають критично ставитися до новин, особливо якщо вони походять із джерел, відомих пропагандистськими наративами.
Представляючи результати дослідження, керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко відзначив, що після оприлюднення першого дослідження аналітики відзначили, що частина українських публічних осіб суттєво зменшила кількість заяв, що використовувалися російською пропагандою.
«Також характерною рисою російського інформаційно-пропагандивного простору є свідоме ігнорування українських військових чи політиків, чия діяльність видається ворогу небезпечною. Так, у російських ЗМІ фактично відсутній Кирило Буданов. Олександр Сирський з’являється дуже рідко, в цілому менше ніж, наприклад, його публічний опонент Мар’яна Безугла. Так само для росіян не існує подій, які пов’язані з успіхами ГУР», – заявив він.
На запитання журналістів, чому так важливо стежити за російськими ЗМІ та згадками там українців, Юрій Гончаренко відповів, що «по-перше, значна частина українського Телеграм – це погано перекладені російські новини, а отже це читають і українці». Також він пояснив, що брати новини з російських ЗМІ не гребують навіть редактори популярних українських медіа. А ще це читають, ретранслюють та враховують і в країнах-партнерках України. «Тому якщо можна не бути героєм російської пропаганди – не будьте ним», – підсумував Гончаренко.
«В часи війни, а особливо у світлі можливих виборів у наступному році, важливо знати й розуміти російські пропагандивні наративи. Вони створюються агресором і поширюються в Україні з метою послаблення нашого суспільства і його опору. Політики, політологи, журналісти у своїй риториці не повинні втрапляти в пропагандивні пастки, розставлені ворогом. Все, що поширює агресор в Україні, треба виявляти і розвінчувати», – підкреслив політолог Володимир Манько.
Представник ГУР МОУ Андрій Юсов підкреслив важливість роботи аналітичних центрів на прикладі Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA та запевнив, що всі подібні напрацювання використовуються Сектором безпеки та оборони. Також він деталізував, які саме ключові наративи, створювані та поширювані російською пропагандою, бачить українська розвідка.
«Те, що зроблено – добрий приклад приземленої конкретної роботи аналітиків на благо спільної справи. Не літання десь у небесах із глибокодумними тезами, а те, що вже дає поживу для реальної протидії ворогу» , – зазначив Юсов.
На його думку, «часто нашими проблемами, створеними нами самими, ворог охоче користується, і тому хотілося б дещо порадити нашим публічним спікерам. Бажання українських персон утвердити себе, козирнути красивим слівцем – не злочин, але для користі справи варто спочатку подумати про наслідки сказаного для нашого народу, чи це не зашкодить, потім про те, чи не скористаються і як скористаються наші вороги для вішання локшини своїм підлеглим, і зважити, чи можлива шкода не перевищить очікувану користь для блага України. Тому що вся інформація, яка йде з боку Росії – може розцінюватись як пропаганда. Від імені ГУР обіцяю за цим стежити і в наших лавах».
Юрій Гончаренко додав, що Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA одним зі своїх головних завдань бачить не просто реагування на вже наявні дезінформаційні впливи, але й роботу на випередження, в чому допомагає як партнерство з такими технологічними платформами як Osavul, так і підтримка таких донорів як Фонд Ганнса Зайделя в Україні.
«Ми тут трохи у нерівних позиціях, бо ви можете більше сказати, над чим ви працюєте, ми – ні. Ми знаємо набагато більше. Хоча маємо багато можливостей, ефективно діємо та протидіємо ворогу, у тому числі і в інформаційній сфері. Але змушений бути стислим.
Так що продовжуйте працювати, давайте нам надалі корисні дослідження – ми їх належно використаємо. Не працюйте над некорисними, так ми вкладатимемо спільні зусилля в нашу перемогу. Залякати і загнати всіх українців на Щекавицю у росіян не вийде. А ми будемо уважно за цим стежити» , – доповнив Андрій Юсов.
Головна редакторка та авторка програм суспільно-політичної медіа-платформи InterVizor Світлана Кушнір додала: «По-перше, відзначу роботу колег по створенню такого рейтингу. Якщо він стане регулярним, думаю, що не лише наше медіа використовуватиме його, такі табелі про ранги будуть затребуваними всією притомною медіа-спільнотою.
По-друге, це ще й дисциплінує коментаторів та експертне співтовариство відповідально ставитися до власних слів. І тут одразу треба зазначити, що між цензурою і відповідальним інформуванням – прірва. Щодо російських наративів та їхнього тиражування, а також того, чого нас вчить ця ситуація. Уявіть скільки росіян за зарплату сидить у сфері моніторингу українського інформаційного простору? Всі пам’ятають про фабрики ольгинських тролів, то чому б і нам не почати перехоплювати ініціативу?
Адже в цю гру можна грати й разом. Ми теж можемо створювати «туман війни», як писав Сунь-цзи у «Мистецтві війни». Якщо ми візьмемо на озброєння методи ворога, то знайдемо й методи протидії та нейтралізації злочинних наративів. Звичайно, легко не буде, потрібне фінансування, розробка освітньої програма для працівників, що вестимуть моніторинг простору, програмне забезпечення, і так далі. Потрібно залучати іноземних фахівців, показуючи їм живі приклади перекручування росіянами інформації».
Залишити відповідь