Репресивна машина Російської Федерації, яка діє на анексованому Кримському півострові з 2014 року, продовжує не лише позбавляти свободи місцевих жителів, але й завдавати невимовного болю їхнім сім’ям. Правозахисники б’ють на сполох: величезні терміни ув’язнення, нестерпні умови утримання, розлука з рідними та хронічний стрес руйнують родини кримських політв’язнів, повідомляє Крим.Реалії.
За даними громадянського руху “Кримська солідарність”, щонайменше 27 близьких родичів політв’язнів померли, так і не дочекавшись їхнього повернення. Серед них — батьки, матері, бабусі та дідусі. “Це гірка цифра, з якою важко миритися. Ми зобов’язані докладати ще більше зусиль, щоб нарешті всі повернулися до своїх батьків і дітей”, — заявила кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва.
Відомо декілька трагічних історій політв’язнів:
- Ірина Данилович, медсестра з Феодосії та громадянська журналістка, була засуджена російським судом до семи років позбавлення волі. У серпні стало відомо про смерть її 78-річного батька Броніслава Даниловича, який активно боровся за звільнення доньки. Ірина не змогла попрощатися з батьком, оскільки перебуває у колонії в Ставропольському краї.
- Раїм Айвазов, активіст “Кримської солідарності” та фігурант “другої сімферопольської групи” у справі “Хізб ут-Тахрір”, втратив свого 57-річного батька Халіла Айвазова. Чоловік помер раптово, не дочекавшись зустрічі з сином, який відбуває 17-річний термін ув’язнення в Архангельській області.
- Ленур Халілов з Великої Алушти залишився без 88-річної матері Ресуде Халілової, яка пережила депортацію кримських татар. Ленур перебуває в ув’язненні з 2019 року, засуджений на 18 років за звинуваченням у терористичній діяльності, яку він заперечує.
- Аметхан Умеров з Бахчисарая зазнав подвійної втрати: восени померли його 86-річний дідусь Айдер Комурджи та 66-річний батько Айдер Умеров. Аметхан перебуває в СІЗО з серпня 2023 року, йому загрожує до 20 років ув’язнення.
Російські репресії торкнулися не лише окремих осіб, але й цілих родин:
- У сім’ї Фатіме Янікової заарештовано чоловіка, брата та діверя.
- Фатма Ісмаїлова залишилася без чоловіка, брата та батька.
- Зера Сулейманова втратила двох синів, які опинилися в російських в’язницях.
“Ці закриті суди нагадують мені про депортацію 1944 року. Почуваємося на місці наших прабабусь, коли так підло висилали наш народ”, — розповіла Фатіме Янікова.
Перебування в російських тюрмах часто супроводжується важкими умовами, що призводить до погіршення здоров’я політв’язнів. Відомо про щонайменше дві смерті кримських політв’язнів у місцях позбавлення волі через ненадання медичної допомоги: Костянтина Ширінга та Джеміля Гафарова.
За даними представництва президента України в АРК, з початку анексії в російських тюрмах перебувають 219 політв’язнів-кримчан, серед яких активісти, громадянські журналісти та релігійні діячі. Правозахисники підкреслюють, що реальна кількість може бути більшою, оскільки доступу до об’єктивної інформації немає.
Правозахисники та громадські діячі закликають міжнародну спільноту звернути увагу на систематичні порушення прав людини в анексованому Криму. “Питання повернення кримських політв’язнів необхідно вивести з режиму багаторічного очікування”, — наголошує Лутфіє Зудієва.
Російські репресії в Криму завдають непоправної шкоди не лише самим політв’язням, але й їхнім сім’ям та всьому кримськотатарському народу. Втрата близьких, руйнування родин та ігнорування базових прав людини вимагають негайної реакції з боку міжнародної спільноти та посилення зусиль для звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.
Залишити відповідь