Рано чи пізно в Україні відбудуться вибори, а поствоєнне суспільство надзвичайно вразливе до впливу популізму. Нація, яка втратила тисячі найкращих синів та дочок Батьківщини, дуже болісно й гостро сприймає такі явища як корупцію, передвиборчу рекламу і навіть саме відновлення звичного політичного процесу, котрий завжди супроводжується боротьбою за владу.
Всі будуть сповненими великих очікувань, але досвід поствоєнних країн засвідчує, що ніколи не варто очікувати надмірно ідеалістичних політико-економічних процесів у травмованій війною країні. Популісти навіть після руйнівної війни, залишаться самими собою і боротимуться за владу.
Популізм завжди базується на трьох «китах»:
- Віра в антагонізм «простого народу» та «вічно корумпованої еліти».
- Апеляцій до мудрості «глибинного народу», котрому чомусь завжди потрібні харизматичні лідери, щоб персонально захищати народ.
- Можливість вирішення складних політико-економічних проблем простими, швидкими й рішучими рішеннями.
Популісти обіцяють «золоті гори» за допомогою простих рішень, але більшість з їхніх пропозицій, котрі поміщаються на одну картинку у Facebook, спростовуються елементарним поясненням їхньої неправдоподібності, а часто й шкідливості. Як засвідчують дослідження протидії популізму, навіть просте інформування громадян та пояснення на прикладах нереалістичності популістичних обіцянок вже здатні обвалити рівень підтримки популістичної ідеї мінімум на 30 %.
Одна з найпопулярніших обіцянок популістів, яку можна зустріти в соцмережах, є ідея зробити мінімальну зарплату в Україні 1000 доларів. Популісти обіцяють зобов’язати і примусити «бариг» платити людям достойну зарплату, а хто не захоче – дізнається «силу закону». Але наївні громадяни, котрі лайкають такі дописи у соцмережах не задумуються, що у випадку прийняття такого закону, підприємці будуть його обходити і не працюватимуть у збиток. Наприклад, підприємець має декілька магазинів, де на нього працюють кілька продавщиць, котрим він платить по 20 тис. грн/місяць. Якщо держава вимагатиме від нього платити 40 тис. одній працівниці, він одній платиме 40 тис., як вимагає закон, а решту працівниць звільнить через нерентабельність. Не виключене закриття кількох магазинів, утримання яких власнику обходитиметься дорожче.
Або ж підприємець візьме на роботу працівників нелегально за ще меншу платню, аніж вони працювали до прийняття закону, який «турбується» про народ. В результаті працівники отримають меншу зарплату, більшість їхньої платні піде в тінь, а держава не отримає податків з нелегальних працівників.
Не варто ігнорувати закони економіки та людську психологію: коли щось стає невигідним, люди шукають шляхи його обходження. При цьому, держава з цього нічого не матиме, а матимуть хіба корумповані правоохоронці. Таким чином необґрунтована реальними показниками економіки країни, популістична «турбота про народ» може закінчитися зростанням тіньового сектору, зменшенням реальної зарплати, корупції та зменшенням податкових надходжень для держави.
Колись Сталін хотів примусити селян здавати за безцінь зерно, щоб у містах був дешевий хліб. Селяни почали відмовлятися працювати у збиток і влада вирішила забрати зерно силою, влаштувавши Голодомор і загнавши людей у колгоспне рабство. В результаті було вбито мільйони людей і колосально впала ефективність праці, бо рабська праця ніколи не була ефективною. А СРСР до останнього року свого існування мав меншу врожайність зернових, аніж до більшовицького перевороту 1917 року. Селянин з конем у 1917 році збирав більший урожай, аніж радянський колгоспник з усіма тракторами і комбайнами у 1991 році.
Більшість популістичних гасел з соцмереж про зменшення зарплат депутатам (котрі сьогодні становлять близько 30-35 тис. грн), продаж населенню лише газу українського видобутку та інші «турботливі» ідеї, насправді призведуть лише до збільшення корупції та зменшення розвитку вітчизняної економіки. Корупціонер не стане чесним лише тому, що видали новий закон про покарання за корупцію, натомість корупцію зменшить побудова прозорої системи, де жодне рішення не можна прийняти одноосібно в кулуарах без пояснення суспільству його обґрунтованості. Лише прозора система прийняття рішень на основі суспільного контролю, може зробити корупцію неможливою.
У критичний для держави час, українцям важливо усвідомлювати: ми не маємо знову права на помилку, щоб дати можливість профанам і некомпетентним брехунам вирішувати долю нашої країни в умовах її боротьби за незалежність.
Автор: Валерій Майданюк
Залишити відповідь